Рішення № 34084731, 07.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

07.10.2013

Справа № 522/709/13-ц

Провадження № 2/522/6039/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. В свою чергу, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вищезазначених угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (Правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Також позивач зазначає, що відповідно до умов вищевказаного Кредитного Договору Банк, зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 50 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в строки та на умовах, що передбачені Кредитним Договором.

Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вищевказаній сумі. В свою чергу, боржник, неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 10 жовтня 2012 року має прострочену заборгованість у сумі 388 981, 41 грн., яка складається з заборгованості:

- за кредитом - 46 369, 48 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 370 631, 25 грн.,

- по відсотках - 2 286, 69 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 18 277, 50 грн.,

- штраф - 9, 09 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 72, 66 грн.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором від 24 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір №1506/0708/45-037-Z-1 відповідно до якого останній передав Кредитору в іпотеку квартиру НОМЕР_1, яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 48, 7 кв.м., та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 86, 7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

На виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору, відповідачу було направлено вимогу, а саме: «Повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки», але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач просить суд стягнути заборгованість по кредиту у сумі 388 981, 41 грн. за рахунок предмету іпотеки.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов ПАТ «Альфа-Банк» не визнав та просив суд відмовити у задоволенні його позовних вимог, вказуючи, що він не був повідомлений про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року та відповідним іпотечним договором №1506/0708/45-037-Z-1 від 24 липня 2008 року.

Представник ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні позов ПАТ «Альфа-Банк» підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1506/0708/45-037.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного Договору Банк, зобов'язався надати кредит у сумі 50 000 доларів США, зі сплатою позичальником 11, 90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом на строк до 24 липня 2028 року, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним Договором.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором від 24 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір №1506/0708/45-037-Z-1, відповідно до якого останній передав Кредитору в іпотеку квартиру НОМЕР_1, яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 48, 7 кв.м., та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 86, 7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Предмет іпотеки належить відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 24 липня 2008 року за реєстровим № 5820.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та п.п. 8.1, 8.3 Кредитного Договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, у зв'язку з систематичним порушенням ОСОБА_1 своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 11 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання Боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Іпотечного Договору; у інших випадках, передбачених законодавством.

У разі порушення Боржником основного Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання за Кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених Іпотечним договором, у тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено Іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у п.п. 12.3, 12.3.1 та 12.3.2 Іпотечного Договору або на підставі окремого договору, який може бути укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, на виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору, ОСОБА_1 було направлено Вимогу, а саме «Повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки», але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

Тому позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету іпотеки.

Судом встановлено також, що в подальшому, 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. В свою чергу, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вищезазначених угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (Правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Встановлено, що всі права кредитора за вищевказаним Кредитним договором належать ПАТ «Альфа-Банк». На підтвердження прав вимоги за кредитним договором № 1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року ПАТ «Альфа-Банк» надав Договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року укладений між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», Витяг з Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року, Договір купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», Витяг з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», а також Акт прийому-передачі прав вимог до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому зауваження відповідача ОСОБА_1 щодо неможливості передачі прав вимоги ПАТ «СведБанка» до ПАТ «Дельта Банк» та до ПАТ «Альфа-Банк» не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно до п. 1.1. «Визнання термінів та тлумачення» Договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», права вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) Продавця у якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами. Таке тлумачення «Прав вимоги» відображено також у Договорі купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк».

Засвідчення фактичної передачі прав вимоги відображено у Акті прийому-передачі прав вимог до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року.

Доказом того, що передано саме договір 1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року є Витяг з Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року та Витяг з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2013 року було заучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Дельта Банк».

Доводи ОСОБА_1, що він не отримував листів про відступлення прав вимоги спростовуються наданими представником ПАТ «Альфа-Банк» доказами про направлення такого листа ОСОБА_1, а саме реєстром №164 рекомендованих поштових відправлень від 21 листопада 2012 року. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відсутність або наявність листа, про відступлення прав вимоги та його направлення не впливає на дійсність Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», та факту переуступки прав вимоги за кредитним договором №1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не надав жодних доказів належного виконання умов кредитного договору, а саме сплати чергового платежу згідно графіку, ні ПАТ «Сведбанк», ні ПАТ «Дельта Банк», ні ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідач також не надав доказів про його звернення до ПАТ «Альфа-Банк» за наданням йому доказів відступлення прав вимоги за його кредитним договором, або доказу того, що йому відмовлено у такому праві. Тому наявність повідомлення, або його відсутність, не впливає на підставу винекнення заборгованості за кредитним договором №1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядку встановленому Кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підставу своїх заперечень, а ні представник ОСОБА_4, а ні ОСОБА_5 не надали суду жодних доказів.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 219, 00 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ч. 6 ст. 3, 12, 33 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 509, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 549, 550, 625, 651, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11 ,57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1506/0708/45-037 від 24 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», яка станом на 10 жовтня 2012 рік складає 388 981 (триста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 41 коп., та складається з заборгованості: за кредитом -370 631 (триста сімдесят тисяч шістсот тридцять одна) грн. 25 коп.; по відсотках - 18 277 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 50 коп.; штрафу 72 (сімдесят дві) грн. 66 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: квартиру НОМЕР_1, яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 48, 7 кв.м., та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 86, 7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 24 липня 2008 року за реєстровим № 5820, шляхом проведення торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Свячена Ю.Б.