Рішення № 34082621, 14.10.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4112/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", про визнання припиненими договорів,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про визнання припиненими договорів, в якому просить суд визнати припиненим кредитний договір №014/1800/74/82162 від 25.12.2006 р., укладений між ОСОБА_3 та ХОФ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», визнати припиненим іпотечний договір №014/1800/74/82162/1 від 25.12.2006 р., укладений між ОСОБА_3 та ХОФ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.12.2006 року між ОСОБА_3 та ХОФ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (єдиним та повним правонаступником якого на цей час є ХОФ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено кредитний договір №014/1800/74/82162.

Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач надав позивачу споживчий кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 99900.00 доларів США на строк до 25.12.2026 року та позивач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 14% річних відповідно до графіку погашення кредиту, що є додатком до кредитного договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що просить суд постановити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, 25.12.2006 року між ОСОБА_3 та ХОФ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (єдиним та повним правонаступник якого на цей час є ХОФ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено кредитний договір №014/1800/74/82162.

Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач надав позивачу споживчий кредит у вигляді не відновлюваної кредитної ліній з лімітом 99900.00 доларів США на строк до 25.12.2026 року та позивач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 14% річних відповідно до графіку погашення кредиту, що є додатком до кредитного договору.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позивача за вищезазначеним кредитним договором, 25.12.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір №014/1800/74/82162/1, відповідно до якого позивач надав в іпотеку житловий будинок з прибудовою «А-А1», «А2», загальною площею 125.7 кв.м., житловою площею 74.7.кв.м. та надвірні будівлі: літня кухня «Б», підвал «А1», вхід у підвал «В», в'їзд у підвал «Г», прибудова «Б1», туалет «Д», №2-1 споруди та огорожі, гараж «Е», вимощення «І», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

З метою погашення заборгованості, між позивачем та відповідачем було досягнуто усної згоди щодо позасудового врегулювання спору, шляхом добровільної реалізації позивачем предмета іпотеки за ціною 65000.00 доларів США з направленням усіх коштів від продажу на погашення кредитних зобов'язань за умови припинення дії кредитного договору та подальшого погашення залишку заборгованості позивача перед відповідачем.

Домовленість щодо реалізації предмету іпотеки саме позивачем з подальшим перерахування усіх отриманих коштів на користь відповідача задля погашення заборгованості за кредитним договором та припинення кредитних правовідносин з банком була продиктована тим, що в випадку застосування сторонами п.5.4. іпотечного договору та абз.4 ст.17 Закону України «Про іпотеку», тобто набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки та подальший його продаж від імені відповідача будь-якій третій особі на підставі договору купівлі-продажу, операція з продажу предмету іпотеки, відповідно до п.4.1 ст.4 діючого на той час Закону України "Про податок на додану вартість", підлягали би оподаткуванню ПДВ у загальному порядку, виходячи з повної вартості такого об'єкта з урахуванням можливих пільг по оподаткуванню.

З огляду на те, що як позивач так і відповідач були зацікавлені в якнайшвидшому продажу предмету іпотеки за найбільшу ціну та як вже було зазначене вище домовились шляхом продажу предмету іпотеки повністю врегулювати відносини, що виникли на підставі кредитного договору, позивач 20.01.2010 року надав відповідачу заяву, в якій надав свою згоду на добровільну реалізацію предмету іпотеки та зазначив мінімальну бажану вартість продажу предмету іпотеки, а саме 65000.00 доларів США.

Відповідно до абзацу 2 статті 17 Закону України «Про іпотеку» підставою для припинення договору іпотеки є припинення основного зобов'язання.

Згідно статті 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна після отримання від установи банку, підприємства чи організації повідомлення про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави.

Відповідно до пункту 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03.03.2004р. №20/5 нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) за заявою заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки).

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 605 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора при цьому що для прощення боргу достатнім є волевиявлення лише кредитора.

В зв'язку з тим, що протягом 2010 року ані позивачу ані відповідачу, незважаючи на намагання сторін продати предмет іпотеки за найбільшою ціною, не вдалося продати предмет іпотеки по узгодженій ціні в розмірі 65000.00 доларів США, наприкінці 2010 року сторони досягли нової згоди щодо врегулювання правовідносин за кредитним та іпотечним договором, а саме - сторони домовились зменшити ціну продажу предмету іпотеки до 400000.00 грн. та після продажу предмету іпотеки за такою ціною з перерахуванням Позивачем всіх отриманих коштів відповідачу залишок заборгованості за кредитним договором підлягає прощенню.

Після досягнення між позивачем та відповідачем такої згоди про припинення основного зобов'язання за кредитним договором шляхом продажу предмету іпотеки позивачем з подальшим перерахуванням отриманих від такого продажу коштів на користь відповідача та прощенням боргу, відповідач на виконання вищезазначених вимог законодавства України та досягнутих домовленостей, в якості підтвердження припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а саме кредитного договору №014/1800/74/82162 від 25.12.2006 р., надав заяву №С21-114-1/262 від 25.02.2011 року на ім'я приватного нотаріуса Новокаховського нотаріального округу ОСОБА_5 про припинення іпотечного договору №014/1800/74/82162/1 від 25.12.2006р. та зняття заборони на відчуження заставленого майна.

Суд бере до уваги той факт, що перерахування відповідачу раніше отриманих позивачем від покупця ОСОБА_6 коштів за продаж предмету іпотеки в загальній сумі 50 200.00 доларів США, відбулось 24.02.1011 року, тобто до надання відповідачем заяви на ім'я приватного нотаріуса Новокаховського нотаріального округу ОСОБА_5 та до підписання безпосередніх договорів купівлі-продажу предмету іпотеки.

25.02.2011 року, вже отримавши від покупця кошти та перерахувавши їх до банку, позивач уклав договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого житловий будинок, що був предметом іпотеки було продано ОСОБА_6 за ціною 400 000.00 грн., а грошові кошти від реалізації будинку були повністю спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором.

В порушення досягнутих ще у 2010 року домовленості щодо припинення дії кредитного договору №014/1800/74/82162 від 25.12.2006 року та іпотечного договору №014/1800/74/82162/1 від 25.12.2006 року, а також прощення боргу, відповідач звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом до позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному розмірі, тобто відповідач не вважає та не визнає кредитний та іпотечний договори припиненими, тобто має місце порушення цивільних прав позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись: ст. ст. 10,11,18,209,212,214,215,218, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 598, 605 ЦК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про визнання припиненими договорів - задовольнити.

Визнати припиненим кредитний договір №014/1800/74/82162 від 25.12.2006 р., укладений між ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль".

Визнати припиненим іпотечний договір №014/1800/74/82162/1 від 25.12.2006р., укладений між ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: