Рішення № 34082545, 30.09.2013, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1152/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комернійний банк '"Пиватбанк" до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за кредитиним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_1 на підставі Заяви позичальника № PLDDCC9E7Z0025 /далі - Кредитний договір/ та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка"), ("Стандарт") /далі - Умови/ одержав у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" /далі - ПАТ КБ "Приват Банк"/ кредит в сумі 10 000 грн. з процентною ставкою за користуавння в розмірі 0,12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 квітня 2014 року. Вказуючи на те, що відповідач належним чином не виконує своїх зобов'язань за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 22 серпня 2013 року виникла заборгованість перед позивачем в сумі 24 230 грн. 18 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6001 грн. 54 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 6 грн. 19 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2400 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 14 192 грн. 44 коп., а також з фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. 00 коп. та процентної частини в сумі 1130 грн. 01 коп., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості та сплачених судових витрат в сумі 242 грн. 30 коп.

Від позивача надійшло клопотання про підтримання позову та розгляд справи без участі його представника.

Відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву про часткове визнання позову, в якій заперечував проти стягнення пені, та про розгляд справи без його участі.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений без участі сторін.

Розглянувши матеріали справи та наявні докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2011 року відповідач на підставі Кредитного договору одержав у позивача кредит в сумі 10 000 грн. з процентною ставкою за користування ним 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 квітня 2014 року. Кредитним договором був визначений порядок розрахунку, згідно якого відповідач повинен вносити обов'язкові щомісячні платежі з 25 по 30 число кожного місяця. Заявою позичальника визначена обов'язкова щомісячна сума для погашення заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами, що складає 478 грн. 30 коп. При цьому щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту становить 200 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що банк перерахував відповідачу кошти в сумі 9800 грн. Кошти в сумі 200 грн. 00 коп. були списані на рахунок банку на сплату одноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором (заявою) № PLDDCC9E7Z0025 від 15 квітня 2011 року.

З наявних у справі документів видно, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання по договору належним чином не виконував з січня 2012 року, коли платежі стали несистематичними та неповними, і внаслідок цього позивачем станом на 22.08.2013 року нарахована загальна сума заборгованості 24 230 грн. 18 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6001 грн. 54 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 6 грн. 19 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2400 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 14 192 грн. 44 коп., а також з фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. 00 коп. та процентної частини - в сумі 1130 грн. 01 коп., яку позивач і просить стягти з відповідача

Згідно Заяви позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Умов. П. 1.5 умов визначає, що заява позичальника - це документ, який підписується позичальником та передається ним в Банк для укладення кредитно-заставного договору.

Фактичні обставини справи, наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що укладений сторонами договір на підставі заяви позичальника № PLDDCC9E7Z0025 від 15 квітня 2011 року відповідає загальним вимогам чинності правочину, при підписанні вказаної заяви позичальника всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, заява позичальника та Умови містять передбачені чинним законодавством відомості. Крім того, Умови надання кредиту не порушують співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляють заінтересовану особу того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки укладаючи кредитний договір, відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит, сплатити відсотки, комісію (одноразову та щомісячну) за користування ним. З цими умовами кредитного договору та настанням відповідальності у разі порушення графіку повернення кредиту був ознайомлений та згоден відповідач ОСОБА_1, підписавши особисто заяву позичальника на укладення кредитного договору, проте протягом тривалого часу не виконував його умови, що призвело до заборгованості по сплаті кредиту.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Визначаючи розмір завданих позивачу діями відповідача по неповерненню кредитних коштів збитків, суд виходить з наступного.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що до серпня 2011 року відповідач в повному обсязі виконував свої зобов'язання, а з вересня 2011 року став сплачувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом кошти, менші за обов'язкову щомісячну плату. У листопаді 2011 року відповідач ліквідував заборгованість перед банком, однак станом на 31 січня 2012 року у нього знову виникла заборгованість через нерегулярність та подальше повне припинення внесення платежів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно заяви позичальника на укладення кредитного договору від 15 квітня 2011 року процент за користування кредитом становить 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що прямими збитками за прострочення сплати коштів за Кредитним договором є заборгованість по тілу кредиту та процентами за користування ним і ці суми підлягають стягненню з боржника. Крім того, позичальник при підписанні Кредитного договору погоджувався з його умовою в частині щомісячної сплати комісії (винагороди) в розмірі 200 грн. за надання фінансового інструменту, у зв'язку з чим ця заборгованість також підлягає стягненню.

Таким чином, заборгованість за кредитом в сумі 6001 грн. 54 коп., заборгованості за відсотками за користування ним в сумі 6 грн. 19 коп., заборгованості п в сумі 2400 грн. є прямими збитками та підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені та фіксованої і процентної складової штрафу, суд не вбачає підстав для повного задоволення вимог позивача в цій частині, виходячи з наступного.

Пунктом 5.1 Умов передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості по кредиту, але не менше 1 гривні. Згідно п. 5.3. вказаних Умов при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. + 5% від суми позову. В той же час ст. 549 ч. 3 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Позивачем застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язання - у вигляді пені в сумі 14 192 грн. 44 коп., а також штрафів в сумі 500 грн. 00 коп. та 1130 грн. 01 коп.

Згідно ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно застосовано два види відповідальності за порушення умов кредитного договору, і вимога про стягнення з відповідача штрафів розміром 500 грн. та 1130 грн. 01 коп. не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.

Крім того, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача позовом пені в повному розмірі - 14 192 грн. 44 коп., так як вважає, що позивач умисно, з метою нарахування якнайбільшої суми пені не скористався положеннями підпунктів "а", "б", "в" підпункту 3.3.3 пункту 3.3 Умов, в частині вимоги дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення, або розірвання договору у судовому порядку, чи здійснення одностороннього розірвання договору з надсиланням позичальнику відповідного повідомлення у зв'язку з порушенням ним своїх зобов'язань за договором.

З поданого суду розрахунку заборгованості видно, що відповідач почав порушувати умови договору з січня 2012 року, при цьому позивачем при подачі позову до суду заборгованість за кредитним договором була вирахувана станом на 22 серпня 2013 року, а позов до суду поданий лише 10 жовтня 2013 року, тобто після спливу одного року та дев'яти місяців після початку прострочення відповідачем зобов'язань по внесенню платежів. Вказані дії позивача суд розцінює як зловживання своїм правом.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому суд вважає необхідним, відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшити розмір пені, так як вона перевищує розмір прямих збитків, які складаються з заборгованості по тілу кредиту, заборгованості за несплаченими відсотками та комісії за користування кредитом, а також враховує умисну бездіяльність позивача в частині своєчасного прийняття мір до повернення відповідачем заборгованих коштів, що призвела до нарахування значних сум пені. Разом з тим, суд враховує і ту обставину, що відповідач протягом тривалого часу не здійснював погашення заборгованості по Кредитному договору, не вживав ніяких заходів до її зменшення, а тому вважає необхідним визначити розмір пені за невиконання ним своїх зобов'язань перед кредитором в сумі 5000 грн. 00 коп.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6001 грн. 54 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту, 6 грн. 19 коп. -заборгованість за нарахованими відсотками, 2400 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 5000 грн. 00 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а всього разом - 13 407 грн. 73 коп.

Приймаючи до уваги те, що позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі аикладеного керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 549-551, 610-612, 623, 1048 ЦК України, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк", р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість станом на 22 серпня 2013 року по кредитному договору № PLDDCC9E7Z0025 від 15 квітня 2011 року в сумі 6001 грн. 54 коп. по тілу кредиту, 6 грн. 19 коп. - за відсотками, 2400 грн. 00 коп. - по комісії, 5000 грн. 00 коп. пені, а всього разом - 13 407 /тринадцять тисяч чотириста сім/ грн. 73 коп.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк", р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 133 /сто тридцять три/ грн. 27 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: