Рішення № 34082003, 01.10.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13584/13-ц

Провадження № 2/161/3940/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Шандерик В.В.,

з участю:

представника позивача - Марченко І.І.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.05.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2, укладений кредитний договір за №014/1101/26684, за яким останньому наданий кредит розміром - 145 000,00 доларів США строком до 14.03.2014 року зі сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2, зобов'язань за кредитним договором 15.05.2006 року укладено окремі договори поруки з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, відповідно до умов яких останні поручалися перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_2, усіх його зобов'язань за кредитним договором.

Однак, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання.

Станом на 24.07.2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі - 243 718,49 доларів США, з якої заборгованість за кредитом - 77 333,24 доларів США, заборгованість за відсотками - 21 920,27 доларів США, пеня - 144 464,98 дол. США. В національній валюті сума боргу становить 1 948 041,90 грн.

На підставі наведеного, просить суд стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача кредитну заборгованість в розмірі 243 718,49 доларів США (еквівалент в національній валюті 1 948 041,90 грн.) та судові витрати у справі.

Представник позивача Марченко І.І. в судовому засідання позовні вимоги підтримав із підстав зазначених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема, в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, просили суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю вимог. Зокрема, відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що не отримував у банку спірних кредитних коштів, відповідач ОСОБА_3 вказала, що не пам'ятає чи підписувала договір поруки. а відповідач ОСОБА_4 зазначив, що йог порука припинена, оскільки він не погоджував збільшення терміну повернення кредитних коштів до 14.03.2014 року.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином про, що свідчать письмові матеріали справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності учасників процесу, що не з?явилися по наявним у справі доказам.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 550, 556 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ст. 1048 ЦК України, передбачено право позикодавця на одержанння від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 15.05.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2, укладений кредитний договір за №014/1101/26684 з додатком №1 (далі - кредитний договір), за яким останньому наданий кредит розміром - 145 000,00 доларів США строком до 14.05.2009 року зі сплатою 14 % річних (а.с. 32-34, 40-41).

Згідно заяв на видачу готівки №5к/5, №5к/6 від 16.05.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав вищевказану суму кредитних коштів (а.с.30, 31).

01.04.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/1101/26684 відповідно до якої п.п. 1.2. кредитного договору викладено в новій редакції, а саме збільшено строк кредитування до 60 місяців та збільшено строк повернення кредитних коштів до 14.03.2014 року (а.с.35-39).

У відповідності до умов п.п.5.1., 5.5. кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту безготівково або готівкою 15-го числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а також достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежного увиконання умов кредитного договору.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (а.с. 34).

Згідно п. 6.5. кредитного договору банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту (а.с. 33).

Відповідно до ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2, зобов'язань за кредитним договором укладено окремі договори поруки з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, відповідно до умов яких останні поручалися перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань за кредитним договором №014/1101/26684 від 15.06.2006 року (а.с.22-29).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_6 погодили збільшення строку повернення ОСОБА_2 кредитних коштів до 14.03.2014 року, що підтверджується їхніми письмовими згодами від 02.04.2009 року, що розміщені на додатковій угоді №1 від 01.04.2009 року до кредитного договору (а.с. 36).

Отже, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 несуть солідарний обов'язок перед позивачем за невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання.

Станом на 24.07.2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі - 243 718,49 доларів США, з якої заборгованість за кредитом - 77 333,24 доларів США, заборгованість за відсотками - 21 920,27 доларів США, пеня - 144 464,98 дол. США. В національній валюті сума боргу становить 1 948 041,90 грн., з яких заборгованість за кредитом - 618 124,59 грн., заборгованість за відсотками - 175 208,72 грн., пеня - 1 154 708, 59 грн. (а.с. 10-13).

Судом встановлено, що позивачем надсилалися відповідачам письмові вимоги про повернення боргу, які залишилися без задоволення (а.с.14-17).

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяву про застосування позовної давності щодо стягнення пені в користь позивача відповідачі не подавали. Тому, відсутні підстави для застосування судом позовної давності.

Отже, відповідач ОСОБА_2 істотно порушив вимоги ст. ст. 526, 527, 530, 536, 549, 550, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, умови кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 в користь банку солідарно слід стягнути суму боргу.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 зазначивши, що підписував кредитний договір, вказував, що він не отримував у банку спірних кредитних коштів, а відповідач ОСОБА_3 вказувала, що вона можливо не підписувала договір поруки.

Однак, вказані відповідачі всупереч ст. 60 ЦПК України не довели та не підтвердили жодними належними та допустимими доказами ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень. Надані суду висновки експерта №743 від 05.08.2013 року та 744 від 19.08.2013 року (а.с.53-60, 72-85) не підтверджують обставин, що наводять відповідачі.

Визначаючи суму боргу, що підлягає стягненню з вказаних відповідачів, суд виходить з того, що останніми не надано суду жодних доказів невідповідності наданих банком сум розрахунків, а тому суд погоджується із вказаними розрахунками (а.с.10-13), однак, вважає, що заборгованість по пені слід стягувати лише у національній валюті без еквіваленту у доларах США.

Крім того, як роз?яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 27 своєї постанови від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі - Постанова Пленуму), положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

В судовому засіданні жоден із відповідачів не подавав відповідної заяви про зменшення пені.

При таких обставинах, на думку суду, з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 солідарно слід стягнути в користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 99 253,51 доларів США (еквівалент в національній валюті 793 333,31 грн.) та заборгованість по пені в розмірі 1 154 708,59 грн. (в тому числі заборгованість за кредитом - 77 333, 24 доларів США, що в національній валюті становить 618 124,59 грн., заборгованість за відсотками - 21 920,27 доларів США, що в національній валюті становить 175 208,72 грн., пеня - 1 154 708, 59 грн.)

Щодо позовних вимог про стягнення зазначеної суми боргу з відповідача ОСОБА_4, то суд вважає такі вимоги безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 22 Постанови Пленуму, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Оскільки, в даному випадку, шляхом укладення додаткової угоди №1 до кредитного договору відбулося збільшення строку кредитування за кредитним договором до 14.03.2014 року, яке у порушення умов договору поруки відбулося без згоди відповідача ОСОБА_4, як поручителя, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу його відповідальності, то, на думку суду, порука ОСОБА_4 підлягає припиненню в силу вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Позивачем не надано суду жодних інших доказів того, що між банком та ОСОБА_4, як поручителем, було досягнуто згоди на зміну умов кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 слід відмовити, а тому позов підлягає до задоволення частково.

У зв?зку із частковим задоволенням позову з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 в рівних частинах слід стягнути в користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі вимог ст.ст. 3, 12, 257-259, 526, 527, 533, 546, 553, 554, 559, 626, 629, 631, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, солідарно з основним боржником ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість в розмірі - 99 253 (дев?яносто дев?ять тисяч двісті п?ятдесят три) доларів США 51 центів США, що в національній валюті становить 793 333 (сімсот дев?яносто три тисячі триста тридцять три) грн. 31 коп., та 1 154 708 (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот вісім) грн. 59 коп. згідно кредитного договору № 014/1101/26684 від 15 травня 2006 року (в тому числі: заборгованість за кредитом - 77 333, 24 доларів США, що в національній валюті становить 618 124,59 грн., заборгованість за відсотками - 21 920,27 доларів США, що в національній валюті становить 175 208,72 грн., пеня - 1 154 708, 59 грн.).

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, солідарно з основним боржником ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість в розмірі - 99 253 (дев?яносто дев?ять тисяч двісті п?ятдесят три) доларів США 51 центів США, що в національній валюті становить 793 333 (сімсот дев?яносто три тисячі триста тридцять три) грн. 31 коп., та 1 154 708 (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот вісім) грн. 59 коп. згідно кредитного договору № 014/1101/26684 від 15 травня 2006 року (в тому числі: заборгованість за кредитом - 77 333, 24 доларів США, що в національній валюті становить 618 124,59 грн., заборгованість за відсотками - 21 920,27 доларів США, що в національній валюті становить 175 208,72 грн., пеня - 1 154 708, 59 грн.).

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, в користь понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн., по 1147 (одній тисячі сто сорок сім) грн. з кожного.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк