Ухвала суду № 34081093, 11.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц|790| 5962|13 Головуючий 1 інстанції-

Справа № 643/7075/2013-ц Сугачова О.О

Категорія скарга на дії ДВС Доповідач-Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Колтунової А.І.

Бородіна М.М.

при секретарях: Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Московського районного суду м.Харкова 15 липня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_5 на дії головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Трофімової Тетяни Миколаївни, зацікавлена особа : ПАТ «Укрсоцбанк»,-

ВСТАНОВИЛА :

15 травня 2013 року заявник звернувся у суд зі скаргою в якій просив визнати дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо здійснення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Toyota. моделі - Camry, 2008 року випуску, білого кольору ,номер кузова НОМЕР_1, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в межах виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості виключно в грошовій сумі незаконними та заборонити Московському відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вчиняти будь-які виконавчі дії до вказаного майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.08.2008 року між ОСОБА_4 та АКБ «Укрсоцбанк » було укладено кредитний договір № 820/2-27/203/8-238 , предметом якого було надання банку грошових коштів в розмірі 36 618 доларів США на придбання вказаного транспортного засобу та 31.07. 2008 року між ОСОБА_4 та Банком було укладено договір застави № 820/3-27/21/03/8-300 відповідно до умов якого ОСОБА_4 було передано Банку в заставу вказаний автомобіль для забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором.

Заявник зазначає, що рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації Українських банків від 20.04.2010 року було стягнуто з ОСОБА_4 на користь банка заборгованість за кредитним договором в сумі 384039 грн.08 коп. та 18.05.2012 року Дніпропетровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 6-2223/11.

Заявник також вказує на те, що 15.11.2012 року головним державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Трофімовою Т.М. відкрито виконавче провадження № 35342727 та 27.11.2012 року в рамках виконавчого провадження складено акт опису та арешту майна, відповідно до якого накладено арешт на вказаний автомобіль , а 10.12.2012 року винесено постанову про призначення експерта, суб»єкта оціночної діяльності-суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Заявник посилається на порушення державним виконавцем ст. 5 , ч.8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження, ч.1 ст. 590 ЦК України ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу» , ст.ст. 4 , 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» та вважає .що державний виконавець не мав права звертати стягнення на предмет застави без рішення суду.

Ухвалою судді від 15.05.2013 року вказана скарга була прийнята до розгляду ( а.с.34).

Ухвалою суду від 17 червня 2013 року до участі у справі в якості зацікавленої особи залучено ПАТ «Укрсоцбанк» ( а.с.44)

Скаргу розглянуто судом першої інстанції за відсутності державного виконавця та представника зацікавленої особи.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 15 липня 2013 року скарга задоволена частково. Суд визнав неправомірними дії головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Трофімової Т.М. щодо звернення стягнення на предмет застави в межах виконавчого провадження № 35242727, відкритого на підставі виконавчого листа № 6 -2223/11 від 18.05.2012 року, виданого Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 384 039,08 грн.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариства «Укрсоцбанк», в особі свого представника, просить скасувати вказану ухвалу суду як незаконну та постановити нову ухвалу, якою відмовити заявнику в задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм процесуального права , а саме: порушенням судом вимог ст. 71 ЦПК України щодо вручення судової повістки, неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме : невідповідності ухвали суду нормам ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження та вимог Постанови Верховного Суду України від 17.10.2011 року, оскільки в цій постанові йде мова про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, а в даному випадку на виконання пред»явлено виконавчий лист, а не виконавчий напис нотаріуса.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник заявника, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явились, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

Матеріали справи свідчать про те. що виконавчий лист № 6 -2223/11 від 18..05.2012 року, видано Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 384 039,08 грн. ( а.с.53-55).

Відповідно до вимог ст. 384 ЦПК України, скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи подаються до суду , який видав виконавчий лист.

Така ж підсудність скарг визначається ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, ЦПК та Закон України «Про виконавче провадження» визначають виключну підсудність даної категорії справ - справа подається лише до суду, який видав виконавчий документ.

В порушення вказаний норм матеріального та процесуального права, Московський районний суд м. Харкова прийняв до розгляду вказану скаргу та розглянув справу , яка не підсудна даному суду.

Крім того, згідно до вимог ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав та свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як свідчать матеріали справи, заявник в скарзі, яку подав до суду 15 травня 2013 року, просив визнати незаконними дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Трофімової Т.М. щодо здійснення стягнення на предмет застави - зазначений вище автомобіль, в межах виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості виключно в грошовій сумі незаконним , вчинені нею 27 листопада та 10 грудня 2012 року , тобто біль ніж через п»ять місяців після вчинення державним виконавцем оскаржуваних заявником дій.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що заявник не пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з зазначеною скаргою та в скарзі не просив поновити цей строк, тоді як у відповідності до вимог ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи,що їх подала ,не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Суд першої інстанції розглядаючи скаргу на вказані вище обставини справи та вимоги норм процесуального права уваги не звернув та не з»ясував причини пропуску заявником строку звернення до суду з зазначеною скаргою та не вирішив питання щодо поновлення такого строку.

Вказані вище порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у відповідності до вимог п.1 та 4 ст. 311 ЦПК України, є обов»язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. 303, п.1 та 4 ч.1 ст. 311, ст.ст. 315, 317, 319, 218, 324 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова 15 липня 2013 року та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така,що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий, суддя:

Судді :