Ухвала суду № 34079811, 10.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р.Справа № 814/2986/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Градовського Ю.М. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представників позивача - Овчиннікової Галини Мар'янівни та Котової Юлії Юріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Лиман" (далі ПАТ "СЗ "Лиман") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року за № 0002851504.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що акт перевірки не містить опису обставин, які б дозволяли ДПІ зробити висновок про порушення ПАТ "СЗ "Лиман" вимог податкового законодавства. Крім того, підприємством зазначалось, що Податковим кодексом України встановлено певні критерії, за яких платник податку має право на отримання відшкодування податку на додану вартість, а тому визначення ще однієї обставини для отримання бюджетного відшкодування, а саме: безпосереднє отримання товару (послуг, робіт) платником податків є необґрунтованим та таким, що суперечить діючому податковому законодавству.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкове повідомлення рішення ДПІ від 30 травня 2013 року за № 0002851504.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 07 травня по 15 травня 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "СЗ "Лиман" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на рахунок платника у банку за лютий 2013 року.

За результатами проведеної перевірки був складений Акт від 20 травня 2013 року за №1421/15-419/01373890, яким встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 45989,00 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 року на 248,00 грн..

В результаті встановлених порушень та на підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року за №0002861504 та №0002851504.

Винесення податкового повідомлення - рішення від 30 травня 2013 року за №0002851504 і стало підставою для звернення ПАТ "СЗ "Лиман" в липні 2013 року з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог ПАТ "СЗ "Лиман".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, положеннями п.198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведених положень випливає, що чинне податкове законодавство встановлює дві альтернативні передумови для нарахування сум податкового кредиту і подальшого бюджетного відшкодування.

Крім того, пунктом 198.6 ст.198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ не встановлено порушень при відображенні ПАТ "СЗ "Лиман" сум бюджетного відшкодування з ПДВ, в тому числі не встановлено визначення сум не підтверджених податковими накладними, рівно як і не оскаржується сам факт оплати позивачем постачальнику відповідних сум за товари (послуги) в повному обсязі.

Тому, враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки ДПІ стосовно виникнення у підприємства права на відшкодування від'ємного значення з ПДВ лише після фактичного отримання позивачем товарів (послуги) від постачальника є безпідставними, оскільки визначальною та достатньою обставиною, яка надає підприємству право отримання бюджетного відшкодування, є факт сплати коштів за отримані товари (послуги), а також, відповідно, сплати ПДВ у вартості отриманих товарів.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ДПІ викладенні у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька