Ухвала суду № 34073403, 09.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р.Справа № 2а/1570/7323/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування та визнання нечинними податкового повідомлення-рішення, рішень про результати розгляду скарги, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про встановлення невідповідності актам законодавства України податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000621505/0 від 21.07.2011 року, рішення ДПА в Одеській області про залишення скарги без розгляду № 28762/10/25-007 від 17.08.2011 року та рішення ДПА України про розгляд скарги № 15613/6/25-0115 від 29.08.2011 року та їх скасування, визнання дій відповідачів щодо прийняття зазначених рішень незаконними.

21.05.2012 року ухвалою суду було об'єднано в одне провадження адміністративну справу № 2а/1570/7323/2011 за позовними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ДПС в Одеській області, ДПС України про скасування та визнання нечинними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000621505/0 від 21.07.2011 року, рішення ДПА в Одеській області про залишення скарги без розгляду № 28762/10/25-007 від 17.08.2011 року та рішення ДПА України про розгляд скарги № 15613/6/25-0115 від 29.08.2011 року, зобов'язання відповідачів провести службові перевірки та прийняти рішення про притягнення винних осіб податкових органів до дисциплінарної та адміністративної відповідальності та адміністративну справу № 2а/1570/7322/2011 за позовними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ДПА в Одеській області, третя особа -Головне управління Державного казначейства України в Одеській області (далі ГУ ДКУ в Одеській області) про визнання вимог, вказаних у скарзі № 25 від 14.07.2011 року -задоволеними, встановлення невідповідності акту перевірки № 57/15-525 від 07.07.2011 року законодавству України та зобов'язання відповідачів прийняти вмотивоване рішення, яким забезпечується право позивача на бюджетне відшкодування у розмірі 1 231,00 грн. та здійснити всі необхідні дії для бюджетного відшкодування у розмірі 1 231,00 грн., подати до відповідного органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 57/15-525 від 07.07.2011 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість»щодо нібито завищення ТОВ «Інтертранс 2000»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 231,00 грн. за травень 2011 року, а тому оскаржуваний акт перевірки № 57/15-525 від 07.07.2011 року не відповідає вимогам законодавству України, а повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що ним було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у розмірі 1 231,00 грн. за травень 2011 року з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а тому він має право на отримання цього бюджетного відшкодування у повному обсязі. Крім того, податкове повідомлення-рішення № 0000621505/0 від 21.07.2011 року було винесене без урахування заперечень на зазначений акт перевірки, викладених у скарзі № 25 від 14.07.2011 року. Позивач зазначає, що він до теперішнього часу не отримав від ДПА в Одеській області рішення про розгляд скарги № 25 від 14.07.2011 року чи рішення про продовження строків розгляду цієї скарги, а тому вона, на думку позивача, є повністю задоволеною на користь платника податку -ТОВ «Інтертранс 2000» згідно вимог п. 56.9 ст. 56 ПК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року в задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Інтертранс 2000» зареєстровано 13.09.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100306939 НБ № 236330 з 25.10.2010 року є платником податку на додану вартість (т. 2 а.с. 39).

07.07.2011 року на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Інтертранс 2000» за травень 2011 року від 17.06.2011 року № 9004029714 із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 1 231,00 грн., за результатами якої було складено акт № 57/15-525 у висновках якого відображено, порушення позивачем: пп. «а»п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 у вигляді допущення арифметичної (методологічної) помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом; пп. 200.5 ст. 200 ПК України, п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, а саме підприємство зареєстровано як платник цього податку менше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування. Таким чином сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів підлягає зменшенню на 1 231,00 грн. (т. 1 а.с. 118-119).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0000621505/0 від 21.07.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 1 231,00 грн. (т.1 а.с. 16).

14.07.2011 року ТОВ «Інтертранс 2000» було направлено на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ДПА в Одеській області, ДПА України та прокурора Одеської області скаргу № 25 на протиправні дії під час перевірки, висновки акту № 57/15-525 від 07.07.2011 року та факти, викладені у ньому (т. 1 а.с. 7-12).

Розглянувши зазначену скаргу позивача, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України було прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертранс 2000» від 05.08.2011 року № 1308.

В період з 08.08.2011 року по 19.08.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інтертранс 2000» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 23 серпня 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 79/23-310/37281246 від 23.08.2011 року, у висновках якого відображено, зокрема, порушення ТОВ «Інтертранс 2000» п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року у сумі 1 231,00 грн. (т. 2 а.с. 30-36).

Листом від 12.09.2011 року № 31727/10/07-0108 ДПА в Одеській області було надано ТОВ «Інтертранс 2000» відповідь про результати розгляду скарги № 25 від 14.07.2011 року щодо оскарження висновків акту камеральної перевірки № 57/15-525 від 07.07.2011 року, в якій повідомлено, що позаплановою невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Інтертранс 2000» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2011 року було встановлено завищення підприємством суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року у сумі 1231,00 грн. (т. 1 а.с. 207-208).

Крім того, 05.08.2011 року ТОВ «Інтертранс 2000» було направлено до ДПА в Одеській області скаргу № 31 від 04.08.2011 року на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000621505/0 від 21.07.2011 року (т. 1 а.с. 18-19). Зазначена скарга була отримана ДПА в Одеській області згідно вхідного штемпелю 12.08.2012 року (т. 1 а.с. 93).

За результатами розгляду скарги позивача ДПА в Одеській області прийнято рішення № 28762/10/25-007 від 17.08.2011 року про залишення скарги без розгляду, з підстав, що підпис представника ТОВ «Інтертранс 2000» не скріплено печаткою підприємства, що є підставою для залишення скарги без розгляду згідно п. 5 Положення про порядок подання до розгляду скарг платника податків органам ДПС, а тому з огляду на зазначене та на те, що з дня отримання ДПА в Одеській області зазначеної скарги не пройшло 5 днів вона залишається без розгляду та повертається платнику податків. (т. 1 а.с. 17).

ТОВ «Інтертранс 2000» було подано повторну скаргу до ДПА України (а.с. 24-27).

ДПА в України було прийнято рішення про розгляд скарги від 29.08.2011 року № 15643/6/25-0115, яким рішення ДПА в Одеській області рішення № 28762/10/25-007 від 17.08.2011 року залишено без змін (т. 1 а.с. 22).

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було обґрунтовано та правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, визначено завищення позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року суми бюджетного відшкодування, а тому підстави для визнання зазначеного акту таким, що не відповідає законодавству України, а також визнання нечинними та скасування повідомлення-рішення по справі -відсутні. У проведенні перевірки та розгляд заявлених позивачами скарг порушення процедури також не виявлено.

Судова колегія погоджується з такми висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У відповідності до п.78.1.5 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що діюче податкове законодавство України можливість отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість ставить у залежність від фактичної сплати його у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг, якщо внаслідок задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту виникне від'ємне значення такої суми.

Пунктом 200.5 ст. 200 ПК України передбачено, що особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом в акті камеральної перевірки № 57/15-525 від 07.07.2011 року зазначено, що підприємством у декларації з ПДВ № 66964 від 19.05.2011 року згідно додатку 5 був задекларований кредит, отриманий від ТОВ «Космонова Україна»на суму ПДВ 8 790,00 грн., після чого був наданий уточнюючий розрахунок № 9003857475 від 14.06.2011 року та зменшено задекларовану суму податкового кредиту у квітневі декларації на суму ПДВ 8 790,00 грн. з ТОВ «Космонова Україна»та збільшено суму податкового кредиту на суму ПДВ 7 559,40 грн. з цим контрагентом. За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по декларації з ПДВ за квітень 2011 року виявлено розбіжність першої категорії на суму 1 230,60 грн. між ТОВ «Інтертранс 2000» та ТОВ «Космонова Україна», тобто сума ПДВ, заявлена у травні 2011 року до бюджетного відшкодування залишилась не задекларованою. Отже,було встановлено порушення позивачем: пп. «а»п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 у вигляді допущення арифметичної (методологічної) помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач був зареєстрований як платник податків на додану вартість з 25.10.2010 року, а в травні 2011 року ним було заявлено суму на бюджетне відшкодування в розмірі 1231,00 грн.

Таким чином, правильним є висновок відповідача про те, що позивачем порушено пп. 200.5 ст. 200 ПК України, п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, а саме зареєстровано як платник цього податку менше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування.

Крім того, як вбачаєється з матеріалів справи, при проведенні ДПІ у Малиновському районі м. Одеси документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертранс 2000» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, позивачем було відмовлено податковому органу провести інвентаризацію основних фондів та на письмову вимогу податкового органу від 08.08.2011 року № 30513/23-322/68 не надано акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, основних фондів ТОВ «Інтертранс 2000», а також ряд документів, перерахованих в акті позапланової перевірки (а.с.34 ), що підтверджують реальність вчинення господарської операції.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.99 № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Відповідно до п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, позивачем не доведено факту здійснення господарських операцій, оскільки документів що підтверджують їх реальність до перевірки та до суду позивачем не надано.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заперечення позивача на акт камеральної перевірки № 57/15-525 від 07.07.2011 року, не були оформлені як заперечення, а тому у ДПІ у Малиновському районі м. Одеса не було правових підстав вважати зазначену скаргу запереченнями та враховувати при прийнятті спірного податкового повідомлення рішення, тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем не доведено обставин, на які він посилається, тому судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду вважає рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову законним та обгрунтованим.

За правилами частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; ст. 205; ст. 206; ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суд від 16 жовтня 2012 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.