Ухвала суду № 34079663, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 33680/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника відповідача Ярошика Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24вересня 2010 року у адміністративній справі №2а-19604/09/0370 за позовом Приватного підприємства «Світогор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Світогор» звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового рішення від 16 грудня 2009 року № 0000312200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22262,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно нараховано пеню у сумі 22262,61 грн., оскільки товар за контрактом напівпричіп, що був у використанні, марки «BARTOLETTI L221S1», вартістю 3800 євро, фактично надійшов на митну територію України 24 грудня 2008 року, а ПП «Світогор» вжито заходів для митного оформлення вказаного товару.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 грудня 2009 року №0000312200. Присуджено з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Світогор» 3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні проведено заміну відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 03 грудня 2008 року між позивачем та фірмою «Kleyn Tracks B.V.» (Нідерланди) укладено контракт №03-12/08 про імпорт на територію України напівпричепу марки «BARTOLETTI L221S1», 1987 року випуску, вартістю 3800 Євро. За вказаним контрактом позивачем 05 грудня 2008 року здійснено авансовий платіж на суму 3 800 євро.

Відповідачем на підставі інформації ВГРУ «Приватбанк» від 06 липня 2009 року за №08.2.0.0/01-4717 було проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Світогор» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 за період з 03 грудня 2009 року по 02 грудня 2009 року, про що складено акт від 07 грудня 2009 року №6016/2200/32764597. яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту від 03 грудня 2008 року №03-12/08 по розрахунках з фірмою ««Kleyn Tracks B.V.» з граничним терміном їх здійснення до 03 червня 2009 року.

У зв'язку із встановленим порушенням за наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято рішення від 16 грудня 2009 року №0000312200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 22262,61 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що перебування товару «Під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставляння на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем» з відповідною датою перетину митного кордону.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із ст. 4 цього ж Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Доводи апелянта зводяться до того, що на порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підприємством не ввезено на митну територію України товар протягом встановленого терміну 180 календарних днів з моменту здійснення платежу на користь постачальника товару, що імпортується. При цьому позивач не отримував висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у зв'язку із перевищенням зазначених термінів розрахунків. Оскільки митне оформлення товару за контрактом не відбулося, то дату перетину товаром митного кордону України не можна вважати датою імпорту, а відтак завершення розрахунків нерезидентом не здійснено.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи відповідача невірними, оскільки факт надходження товару на митну територію України 24 грудня 2008 року за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 підтверджується інвойсом №8205139 від 22 грудня 2008 року, реєстраційним сертифікатом №ВЕ 0908635, попередньою декларацією, на яких проставлено відтиск штампу митного органу про перетин митного кордону України 24 грудня 2008 року та штампу «Під митним контролем», вантажно-митною декларацією.

Рішенням від 26 грудня 2008 року №412-Л Волинська митниця визначила митну вартість імпортованого товару у сумі 9034,63 євро. Митне оформлення не було завершено з оформленням вантажно-митної декларації ІМ-40 (видана 18 серпня 2010 року), оскільки не погоджуючись із вказаним рішенням підприємство його оскаржило у судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ПП «Світогор» до Волинської митниці про визнання нечинним та скасування рішення від 26 грудня 2008 року № 412-Л та зобов'язання вчинити дії позов було задоволено.

Рішенням суду від 23 березня 2009 року встановлено, що станом на 26 грудня 2008 року напівпричеп марки «BARTOLETTI L221S1» перебував під митним контролем та для його митного оформлення ПП «Світогор» подано контракт, специфікацію, рахунок фактуру, копію експортної декларації фірми «Kleyn Tracks B.V.», платіжне доручення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду постанова Волинського окружного адміністративного суду залишена без змін, набрала законної сили 27 липня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт надходження товару за контрактом від 03 грудня 2010 року №03-12/08 та проведення дій для його митного оформлення встановлено рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, та свідчить про відсутність на дату проведення перевірки дебіторської заборгованості у позивача.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Наведене свідчить, що перебування товару «Під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставляння на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем» з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, відповідно до п.1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року N 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажна митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

На товаросупровідних документах стоїть відтиск печатки Ягодинської митниці «Під митним контролем» із зазначенням дати 24 грудня 2008 року та Волинської митниці 26 грудня 2008 року, що свідчить , що товар за контрактом від 03 грудня 2008 року №03-12/08 надійшов на митну територію України в межах термінів, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідачем винесене без достатніх правових підстав, тому підлягає скасуванню, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24вересня 2010 року у адміністративній справі №2а-19604/09/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 08.10.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич