ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2013 року Справа №827/2341/13-а
Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - судді: Куімова М.В.
за участю секретаря: Сухобрус О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання протиправними дій з видачі довідки, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання протиправними дій з видачі довідки від 30 серпня 2013 року за № 589 з зазначенням необ'єктивних відомостей про осіб, зареєстрованих та проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 (відсутністю відомостей про реєстрацію та проживання з 19 червня 1998 року неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 2006 року відповідач видав ОСОБА_2 довідку № 589 про місце проживання, реєстрації та складу сім'ї, відповідно до якої постійно проживають та зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Але, відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 виданого Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 17 квітня 2010 року, будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 та довідки Державної міграційної служби України в м. Севастополі від 21 серпня 2013 року № 14/1864, позивачка ОСОБА_1 також була зареєстрована в зазначеному житловому будинку з 19 червня 1998 року. Позивач вважає, що Гагарінська районна державна адміністрація м. Севастополя порушила її право на користування житлом, встановлене ч.3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та не має повноважень по видачі довідок про місце проживання, реєстрації та складу сім'ї.
Ухвалою від 03 жовтня 2013 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача Крехтунов О.В. у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні встановлено, що 30 серпня 2006 року Гагарінською районною державною адміністрацію м. Севастополя ОСОБА_2 було видано довідку № 589 про місце проживання, реєстрації та складу сім'ї, відповідно до якої проживають та зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (бабуся та мати позивачки).
Відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 виданого Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 17 квітня 2010 року, будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 та довідки Державної міграційної служби України в м. Севастополі від 21 серпня 2013 року № 14/1864, позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, також була зареєстрована в зазначеному житловому будинку з 19 червня 1998 року.
Згідно ч.3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Статтею 12 «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Таким чином, батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування розпоряджатися майновими правами дітей.
Відповідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405/2011, Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (далі - Міністр). ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Відповідно до пунктів 1.1-1.6 «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18 грудня 2012 року за №2109/22421, цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.
Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Реєстрація/ зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб, що проживають або перебувають у спеціалізованих соціальних установах, закладах соціального обслуговування та соціального захисту (далі - заклад/установа), здійснюється територіальним підрозділом ДМС України у взаємодії із закладом/установою відповідно до території обслуговування територіального підрозділу ДМС України.
Реєстраційний облік - обробка персональних даних про місце проживання та місце перебування осіб в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України (далі - картотека), здійснюється адресно-довідковими підрозділами головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - адресно-довідковий підрозділ територіального органу ДМС України) та територіальними підрозділами ДМС України.
Ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні (далі - реєстраційний облік) здійснюється територіальними підрозділами ДМС України та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Відповідно до пункту 8.1 «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», відомості про місце проживання/перебування особи та інші персональні дані особи надаються адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України і підрозділами ДМС України за запитами осіб, органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів щодо доступу до персональних даних за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку (далі - запити), та оформлюються відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" за умови згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю бази персональних даних на обробку цих персональних даних, або відповідно до вимог закону.
Згідно пункту 8.8. зазначеного Порядку, довідки про реєстрацію місця проживання/місця перебування особи надаються за запитом самої особи або її законного представника, а також іншої особи (додаток 21) за умови надання особою, щодо якої запитується інформація, згоди на надання інформації про неї.
Судом встановлено, що 20 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Державної міграційної служби України в м. Севастополі з заявою про надання інформації стосовно місця її реєстрації.
У відповіді від 21 серпня 2013 року № 14/1864 було зазначено, що ОСОБА_1 з 19 червня 1998 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.
Такими чином факт реєстрації ОСОБА_1 підтверджений довідкою належного органу - Державної міграційної служби, що вповноважена на видачу даних довідок та володіє повним обсягом достовірної інформації стосовно місць проживання та реєстрації осіб.
Отже, видана Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя довідка № 589 від 30 серпня 2006 року, не може бути належним документом.
Крім того, відомості викладені у довідці суперечать відомостям з домової книги будинку по АДРЕСА_1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 була зареєстрована в будинку з 1998 року.
Відповідно до п. 33 Постанови Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 року № 677, що є чинною в редакції від 11 жовтня 1991 року, форми домових книг встановлюються Міністерством внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Постанови Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 р. N 35 «Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання», особи, які проживають у приватних будинках і не обслуговуються житлово-комунальними підприємствами, звертаються до відповідних уповноважених органів особисто (з поданням оформленої належним чином будинкової книги).
Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя по видачі довідки є протиправними, оскільки виконані за відсутністю повноважень та безпосередньо порушують права та інтереси позивача.
Суд також бере до уваги той факт, що під час видачі відповідачем довідки від 30 серпня 2006 року № 589, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, була неповнолітньою особою та не мала можливості захистити свої права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судових засідань відповідачем не доведено доказів правомірності своїх дій.
З урахуванням викладених правових норм та аналізу правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 34 гривень 41 копійок.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Дії Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя з видачі довідки від 30 серпня 2006 року №589 з зазначенням необ'єктивних відомостей про осіб, зареєстрованих та проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 (відсутністю відомостей про реєстрацію та проживання з 19 червня 1998 року неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), - визнати протиправними.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 34 гривень 41 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.
Суддя М.В. Куімов
Судове рішення № 34079199, Окружний адміністративний суд міста Севастополя було прийнято 03.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 827/2341/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: