Постанова № 34079016, 30.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-572/10/1770

30 вересня 2013 року 11год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський районний центр зайнятості доОСОБА_1 стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Рівненський районний центр зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно заяви ОСОБА_1 від 30.11.2007 року, в якій було зазначено, що відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, ОСОБА_1 відповідно до наказу № НТ 071130 від 30.11.2007 року було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

За час перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітньої, а саме: з 30.11.2007 року по 18.03. 2009 року, відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 6805,25 грн.

У ході взаємодії Рівненського районного центру зайнятості з Державною податковою адміністрацією України щодо отримання інформації про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, до відповідача надійшла інформація про отримання доходу ОСОБА_1 від трудової діяльності у товаристві з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія».

Для підтвердження інформації отриманої від Державної податкової адміністрації України Рівненським районним центром зайнятості були надіслані запити до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія» щодо надання інформації про отримання доходу ОСОБА_1 в період перебування її на обліку в службі зайнятості. Дана обставина підтверджена листами Рівненського районного центру зайнятості № 986 від 16.02.2009 року та № 2231 від 22.10.2009 року.

Відповідно до копії листа товариства з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія» № 37 від 25.11.2009 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з товариством з 21.11. 2007 року по 16.01.2008 року та отримала дохід у розмірі 1574,33 грн.

У ході проведеного розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо ОСОБА_1 Рівненським районним центром зайнятості було складено Акт розслідування страхового випадку № 18 від 04.12.2009 року та прийнято наказ про повернення коштів № 115 від 04.12.2009 року.

08.12.2009 року рекомендованим листом № 2649 Рівненським районним центром зайнятості було повідомлено позивача про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Проте відповідачем добровільно не повернуто суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються законами України від 22.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" та від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Законом України від 22.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" зайнятість визначено як діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пунктом "б" частини третьої статті 1 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" визначено, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство", належать до зайнятого населення.

Згідно із статтею 2 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до положень Закону України від 22.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Статтею 25 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно із статтею 7 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з підпунктами 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 № 357, перевірка даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної, проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пунктів 6, 7 вказаного Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Статтею 12 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, а функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні. Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Як зазначалося вище, позивачці 30.11.2007 року було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, яку вона отримувала протягом періоду з 13.12.2007 року по 06.12. 2008 року, про що свідчить запис до трудової книжки позивачки НОМЕР_1.

Разом з тим, припинення виплати допомоги по безробіттю не є підставою для позбавлення статусу безробітного. Так, відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 та Додатку № 1 до персональної картки про відвідування особою центру зайнятості, позивачка перебувала на обліку у Рівненському районному центрі зайнятості з 30.11.2007 року по 18.03.2009 року.

Таким чином, оскільки Рівненським районним центром зайнятості для перевірки інформації отриманої у ході звірки з Державною податковою адміністрацією України було надіслано лист до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія» №986 від 16.02.2009 року, то твердження позивача, що до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, в період коли вона вже не перебувала на обліку у Рівненському районному центрі зайнятості є безпідставним та не береться до уваги судом.

Твердження позивача щодо відсутності наказу про повернення коштів є також безпідставним та спростовується текстом листа-повідомлення Рівненського районного центру зайнятості № 2649 від 08.12.2009 року в якому зазначено, що позивачу пропонується з'явитися в приміщення відповідача для ознайомлення з актом розслідування страхового випадку, наказом директора Рівненського районного центру зайнятості про повернення коштів та надання відповідних пояснень.

ОСОБА_1 оскаржила дії Рівненського районного центру зайнятості щодо повернення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн. звернувшись з позовом до Рівненського окружного адміністративного суду.

Постановою від 23.06.2010 року у справу №2а-1884/10/1770 в задоволені позову ОСОБА_1 до Рівненського районного центру зайнятості Рівненської області про визнання неправомірними дій відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі №2а-1884/10/1770 без змін. Ухвала набрала законної сили.

Відтак, постановою Рівненського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили, у справі №2а-1884/10/1770 підтверджено правомірність дій Рівненського районного центру зайнятості щодо повернення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час судового розгляду позивачем доказано належними та достатніми доказами факт незаконного отримання відповідачем допомоги по безробіттю, а також наявність у позивача правових підстав та компетенції щодо стягнення з відповідача суми заборгованості.

З таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 6805,25 грн. (шість тисяч вісімсот п'ять грн. 25 коп.) та зобов'язати сплатити кошти на розрахунковий рахунок №37172974900295, код платежу 50040400 , банк УДК в Рівненській області, МФО 833017, код 22560874, отримувач Рівненський районний центр зайнятості, із зазначенням в платіжному дорученні "Повернення допомоги по безробіттю від гр.ОСОБА_1".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.