Постанова № 34078562, 07.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 р. Справа № 805/11994/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, АДРЕСА_1, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі суду

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, АДРЕСА_1

до ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1

про стягнення коштів,-

15 серпня 2013 року Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, АДРЕСА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1, про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 5637,87 грн. за період з 29.03.2012 р по 31.07.2012 р та з 22.11.2012 р по 18.02.2013 р у розмірі 3 978,84 грн. (вилучено з відомості 821,59 грн.), загальна сума повернення складає 8795,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю, про вказані обставини ОСОБА_1 центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, внаслідок чого відповідачу було зайве сплачено допомогу по безробіттю в розмірі 8795,12 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

03.09.2013 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

В судове засідання 07.10.2013 р позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

07.10.2013 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2, діючого за договором адвокатських послуг від 01.09.2013 р на підставі ордеру на надання правової допомоги серії НОМЕР_3 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_2 від 28.09.2011 р, про розгляд справи у відсутності представника відповідача в порядку письмового провадження. Разом з тим, також були надані пояснення до позовної заяви, згідно з якими, позов не визнає в повному обсязі, в зв'язку з тим, що 11.03.2005 року Господарським судом Донецької області, на підставі позову Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька, було винесено рішення про припинення підприємницької діяльності (надалі рішення) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, отримавши яке, відповідач не сумнівався в обов'язковості виконання державними органами судового рішення, а оскільки ініціатором скасування державної реєстрації СПД є не власник, а державний орган, який зобов'язаний звертатися до господарського суду з позовами про скасування державної реєстрації, відповідач не сумнівався у знятті його з Єдиного державного реєстру належним чином. Крім того, при подачі відповідачем заяви про присвоєння йому статусу безробітного, останній ще не був зареєстрований у встановленому порядку як «безробітний», а повідомляти про реєстрацію його як фізичної особи-підприємця зобов'язаний після присвоєння такого статусу. Крім цього, відповідач на практиці підприємницькою діяльністю не займався, звітів в податкову не здавав, фактів отримання ним доходів від підприємництва не має, до того ж, Центр зайнятості повинен перевіряти достовірність поданих особою відомостей при занесені на облік, проводити звірку своїх даних з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. Тому, просив у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до судового засідання не з'явився відповідач/представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, необхідності заслуховування свідка чи експерта не має, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2012 року та 15.11.2012 року до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся з заявами ОСОБА_1, в яких відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.6-7). 29.03.2012 року та 22.11.2012 року за особистою заявою ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. (а.с. 6-7, 8-9).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 за його особистою заявою 29.03.2012 року та 22.11.2012 року був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю (а.с.8-9).

Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року затверджений порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (діяв до 20.03.2013 року) у п.12 цього Порядку визначено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Донецьким міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 р №60/62 (далі - Порядок №60/62), за результатами якого складено акт «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №104д від 19.02.2013 року, згідно з яким з проведеної звірки з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що гр.ОСОБА_1 на дату реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, був зареєстрований фізичною особою підприємцем (а.с.11).

Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

З інформації, що міститься відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №2009/5 від 19.08.2011 року, на веб-сайті єдиного державного реєстру ОСОБА_1 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с.14).

Відповідно до відповіді Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №3997/9/05-68-18 від 30.09.2013 року, наданої на запит суду від 23.09.2013 р, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) знаходиться на обліку в ДПІ у Петровському районі м.Донецька і має стан 18 - тримає процедура припинення (надана довідка про відсутність заборгованості), заява про припинення платника податків надійшла від ОСОБА_1 лише 30.05.2013 року, тобто після виявлення позивачем факту наявності у Єдиному державному реєстрі відповідного запису.

Розділом VI Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначений вичерпаний перелік підстав для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

За приписом ч.7 ст.59 Господарського Кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

З системного аналізу вказаних нормативно-правових актів можливо дійти висновку, що до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа вважається зареєстрованою як підприємець.

За таких обставин, в період перебування ОСОБА_1 на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості - робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки запис про припинення його діяльності до Єдиного державного реєстру не вносився.

При цьому, посилання відповідача на рішення господарського суду Донецької області від 11 березня 2005 року, як на підставу для отримання допомоги по безробіттю, є безпідставним зважаючи на наступне.

Згідно з частиною 5 статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється в тому числі опікуном, піклувальником чи управителем майна, зазначеним у судовому рішенні, із застосуванням процедур, установлених частинами одинадцятою - двадцятою статті 47 цього Закону.

Відповідно до частин 11, 12 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» 11. Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа письмово зазначає та підтверджує своїм особистим підписом, що нею вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця, якщо вони не передбачені частиною дев'ятою цієї статті.

Отже, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, щодо якого винесено судове рішення про припинення державної реєстрації повинен був вчинити певні дії для виключення його з Єдиного державного реєстру.

Наявність у 2012-2013 роках в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 свідчить про те, що у 2005 році зазначена особа не вжила передбачених чинним на той час законодавством дій щодо припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Крім цього, посилання відповідача на ті обставини, що на практиці підприємницькою діяльністю він не займався, звітів в податкову службу не здавав, фактів отримання ним доходів від підприємництва не має, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Аналогічне положення міститься у підпункті 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, згідно з яким якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Враховуючи те, що відповідачем до Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття були подані недостовірні відомості про обставини, що впливають на умови виплати вказаної допомоги, внаслідок чого, ОСОБА_1 безпідставно за період перебування на обліку в центрі отримав допомогу по безробіттю в сумі 8795 грн. 12 коп., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За таких обставин, зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з ОСОБА_1

Враховуючи викладене, керуючись статтями 8-11, 94, 159-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в загальній сумі 8795 (вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок, яких: за період з 29 березня 2012 року по 31 липня 2012 року в сумі 5637 (п'ять тисяч шістсот тридцять сім) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок та за період з 22 листопада 2012 року по 18 лютого 2013 року в сумі 3157 (три тисячі сто п'ятдесят сім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.