Рішення № 34076993, 14.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

і

Провадження № 22-ц/774/8369/13 Головуючий у 1-й інстанції - Гнєзділов В.Є.

Категорія - 27 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 червня 2013 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені повністю, стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором DZHCNL00000007 від 28 липня 2008 року у загальній сумі 66990,13 грн., яка включає суму заборгованості за кредитом у розмірі 12723,9 грн.; суму процентів за користування кредитом у розмірі 12255,52 грн.; пеню за порушення строків здійснення платежів у розмірі 38582,61 грн.; фіксовану частину штрафу у розмірі 250,00 грн.; процентну складову штрафу у розмірі 3178,1 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку судовий збір в розмірі 669,9 грн..

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 липня 2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір № DZHCNL00000007 згідно якого остання отримала кредит у розмірі 17000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,68% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27 липня 2013 року.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам складає між нею і банком договір, про що свідчить її підпис у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 605,1 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості по кредиту, тілу кредиту, відсоткам, винагороді, штрафним санкціям, а також інших витрати згідно Умов (а.с.10-17).

У відповідності до п. 5.1, 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань передбачених договором більш ніж на 60 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 грн. + 5% від суми позову.

У порушення умов закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 27 серпня 2012 року виникла заборгованість 66990,13 грн., яка складається з наступного: 12723,9 грн. - заборгованість за кредитом; 12255,52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 38582,61 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3178,1 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с.6-9).

3 урахуванням встановлених по справі обставин, положень ст.ст.525, 526, 530, 623, 624, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України та умов договору, суд першої інстанції , виходячи з доведеності позовних вимог, дійшов висновку про їх повне задоволення.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом та штрафів є обґрунтованим та ухвалено у відповідності із встановленими обставинами справи та нормами матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача стосовно відсутності самого договору про надання кредитних коштів та що у Анкеті-заяві на видачу кредитних коштів не міститься жодної інформації про сукупну вартість кредиту, про порядок нарахування штрафних санкцій, пені тощо колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

При підписанні Анкети-заяви позичальника відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та певний період часу здійснювала платежі відповідно до умов договору.

Щодо застосування строків позовної давності, то доводи апелянта не підлягають задоволенню, оскільки на час звернення до суду 15 березня 2013 року строк дії кредитного договору ще не закінчився (діє до 27 липня 2013 року) та сторони відповідно до положень ст. 259 ЦК України та п.5.5. Умов домовилися про збільшення терміну позовної давності до 5 років по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів.

У той же час, при задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 38582,61 грн., суд першої інстанції помилково не застосував положення ч.3 ст. 551 ЦК України, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як убачається з розрахунку заборгованості, розмір нарахованої позивачем пені - 38582,61 грн. значно перевищує розмір збитків (заборгованість за кредитом 12723,9 грн. + заборгованість по процентам за користування кредитом 12255,52 грн. = 24979,42 грн.).

Крім того, відповідачкою тіло кредиту частково погашено (17000 грн. - 4277 грн. = 12723 грн.).

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України та виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 38582,61 грн. до 25000,00 грн., що відповідатиме вимогам закону та фактичним обставинам справи.

З огляду на зазначене підлягає зменшенню і загальна сума стягнення з 66990,13 грн. до 53407,52 грн.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що у даній справі складатиме 669,9 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 червня 2013 року в частині розміру стягнутої пені за порушення строків здійснення платежів, загальної суми заборгованості за кредитним договором № DZHCNL00000007 від 28 липня 2008 року та стягнутого судового збору змінити.

Зменшити розмір стягнутої пені за порушення строків здійснення платежів з 38582,61 грн. (тридцяти восьми тисяч п'ятисот вісімдесяти двох грн. 61 коп.) до 25000,00 грн. (двадцяти п'яти тисяч грн.00 коп.).

Зменшити розмір загальної суми заборгованості за кредитним договором № DZHCNL00000007 від 28 липня 2008 року з 66990,13 грн. (шістдесяти шести тисяч дев'ятсот дев'яноста грн. 13 коп.) до 53407,52 грн. (п'ятдесяти трьох тисяч чотирьохсот семи грн.. 52 коп.).

Зменшити розмір стягнутого судового збору з 669,9 грн. (шістсот шести десяти дев'яти грн. 90 коп.) до 534,08 грн. (п'ятисот тридцяти чотирьох грн. 08 коп.)

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 червня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судд