Рішення № 34076582, 03.10.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

Справа № 116/4596/13-ц

Провадження № 2/116/2210/13

03.10.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Хіневич А.М.,

при секретарі Велішаєвій Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «ВТБ БАНК» (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №R53100227440В від 02.04.2012 року у сумі 63960,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ПАТ «ВТБ БАНК» і відповідачем ОСОБА_1 02.04.2012 року був укладений кредитний договір № R53100227440В. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн., строком до 02.04.2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,00% річних. Внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору станом на 05.07.2013 року за відповідачем числиться заборгованість, розмір якої з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у звязку з порушенням зобовязань щодо повернення кредиту, становить 63960, 56 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8611, 12 грн., поточна заборгованість за кредитом 36366,16 грн., інфляційні витрати 12, 38 грн., 3% річних 89,06 грн.; прострочена заборгованість з відсотків 7638, 76 грн.; поточна заборгованість з відсотків 960, 37 грн.; інфляційні витрати 9, 67 грн.; 3% річних 76, 80 грн.; пеня, нарахована в розмірі 0,5% за кожен день прострочення сплати банку кредиту та плати за користування кредитом 10196, 24 грн.. Відповідач не виконала свої зобовязання за договором, тому ПАТ «ВТБ БАНК» вимушений звернутись за захистом свої прав до суду. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача ПАТ «ВТБ БАНК» - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, не зявилася, про час та місце слухання справи повідомлена належно, в письмовій заяві до суду просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до ст.74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, заперечення проти позову не надала, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надіслала.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, у звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

02.04.2012 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №R53100227440В, за умовами якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в інтересах сімї у розмірі 50 000 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 34,00% річних та кінцевим строком повернення 02.04.2015 року (а.с.10-16)

Відповідно до п.1.1 Договору банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених в цьому Договорі (надалі - Кредит), а позичальник зобовязується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному в п.3.3 цього Договору або у розмірі, який змінений відповідно до п.3.3 та п.5.2.7 цього Договору.

Згідно п.4.10 Договору за наявності прострочення виконання зобовязань позичальником за Договором, розмір платежу збільшується на суму комісійної винагороди, неустойки та інших платежів (якщо такі мають та / або матимуть місце) у тому числі відшкодування витрат та збитків банку, повязаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору.

Відповідно п.п.5.2.1, 5.2.2 Договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення або у інші строки, передбачені умовами цього Договору.

Відповідачем отримана сума кредиту у повному обсязі, про що свідчить меморіальний ордер №57640 від 02.04.2012 р. (а.с. 29)

18.12.2012 року за вих.2071/2000-2 позивач ПАТ «ВТБ БАНК» направив на адресу ОСОБА_1 лист вимогу з повідомленням про наявність у неї заборгованості за кредитом №R53100227440В та про необхідність її погашення у стислі терміни, що підтверджується реєстром відправлень поштової кореспонденції. (а.с.21 - 23).

Проте, відповідач вимоги банку про усунення порушень проігнорувала, заборгованість за кредитом не погасила.

Відповідно до п.5.3.1 Договору позичальник зобовязаний сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобовязання в порядку та в строки, встановлені цим Договором.

Згідно п.7.1 Договору у разі прострочення Позичальником зобовязань з повернення Кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору Позичальник зобовязаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобовязання та одностороння зміна умов зобовязання згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Банком за договором було виконано обовязок щодо надання кредиту ОСОБА_1 шляхом надання грошової суми у розмірі 50 000 гривень. У свою чергу відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконує.

У звязку з цим, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, станом на 05.07.2013 року виникла заборгованість за кредитом, яка складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом 8611,12 грн., поточна заборгованість за кредитом 36366,16 грн., інфляційні витрати 12,38 грн., 3% річних 89,06 грн.; прострочена заборгованість з відсотків 7638,76 грн.; поточна заборгованість за процентами 960,37 грн.; інфляційні витрати 9,67 грн.; 3% річних 76,80 грн. Пеня, нарахована в розмірі 0,5% за кожен день прострочення сплати банку кредиту та плати за користування кредитом, 10196, 24 грн., а всього 63960, 56 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, укладаючи та підписуючи Кредитний договір, погодився із зазначеними в ньому умовами.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання, тобто надав відповідачеві обумовлену договорами грошову суму, а відповідач у свою чергу умови Кредитного договору належним чином не виконав.

Відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ним були вжитті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості і, з урахуванням положень ст.11 ЦПК України щодо межі судового розгляду справи, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за Кредитним договором №R53100227440В від 02.04.2012 р. в сумі 63960,56 грн.

За таких обставин, у суду є законні та обґрунтовані підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім документально підтверджені судові витрати в розмірі 639,61 грн.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», (рахунок №36193000001112 у Відділенні «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК» м.Сімферополь, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором №R53100227440В від 02.04.2012 року у сумі 63 960,56 (шістдесят три тисячі девятсот шістдесят) гривень 56 копійок, з яких прострочена заборгованість за кредитом 8611,12 грн., поточна заборгованість за кредитом 36366,16 грн., інфляційні витрати 12,38 грн., 3% річних 89,06 грн.; прострочена заборгованість з відсотків 7638,76 грн.; поточна заборгованість за процентами 960,37 грн.; інфляційні витрати 9,67 грн.; 3% річних 76,80 грн.; пеня за кожен день прострочення сплати банку кредиту та плати за користування кредитом 10196, 24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» на відшкодування судових витрат 639,61 (шістсот тридцять девять) гривень 61 копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: А.М. Хіневич