Ухвала суду № 34074262, 14.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Лаптєв М.В.

Категорія 43 Доповідач Дундар І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.,

суддів Дундар І.О., Барсукової О.І.,

при секретарі Пасічній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ЖЕК №1» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року позовні вимоги КП «ЖЕК №1» задоволені: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на їх користь заборгованість з комунальних послуг по утриманню жилого будинку та прибудинкової території у розмірі 7645,58 грн. та судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом порушено вимоги матеріального та процесуального права - суд не врахував, що між сторонами відсутній договір про надання послуг, позивач фактично не надає послуги з утримання будинку, надана ним інформація щодо виконаних робіт не є належним доказом, оскільки відсутній відповідний акт виконаних робіт або наряд на виконання робіт. Крім того, пропущено строк позовної давності за період з 1 листопада 2007 року по 1 листопада 2008 року

В судовому засіданні представник позивача КП «ЖЕК №1» Степанченко А.С. заперечував проти скарги.

Відповідачі до суду не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином -телефонограмою, яка передана 9 жовтня 2013 року та зареєстрована в Журналі телефонограм №2 за №1028.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач систематично виконує взяті на себе зобов»язання по обслуговуванню будинку, а відповідачі фактично відмовилися від сплати вартості комунальних послуг через незадовільну їх якість, чому не надали жодних доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1, заборгованість з комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території станом на 1 квітня 2013 року складає 7645,58 грн.

Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"" передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту ст. 13 зазначеного Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), п.5 ч.3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачами, у порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язання щодо сплати за надані послуги виконуються неналежним чином, тому спірна сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами відсутній договір, що є підставою для не нарахування плати за утримання будинку безпідставні.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.

На підставі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

З викладеного виходить, що у разі відсутності договору між позивачем та відповідачами, зобов`язання оплатити послуги з утримання будинку, у відповідачів виникають після їх фактичного надання.

Таким чином фактичне надання споживачу відповідних послуг свідчить про існування між сторонами фактичних договірних відносин, що є підставою для стягнення боргу по оплаті отриманих комунальних послуг на підставі пунктів 7, 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.

Крім того, згідно зі статтею 614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги стосовно неналежного надання позивачем послуг, не відповідають обставинам справи, оскільки на підставі статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідачами не надано будь-яких доказів цьому.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 18 ЗаконуУкраїни «Про житлово -комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.

З матеріалів справи виходить, що за період, який є предметом спору, відповідачі жодного разу не звертались до позивача з претензіями.

Доводи апеляційної скарги про пропуск строку позовної давності не ґрунтуються на законі.

На підставі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, ст.256 - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, ч.3 - після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як виходить з ухвали Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2012 року (арк..спр.5), в грудні 2012 року КП «ЖЕК №1» зверталося заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за надані послуг

Такі дії позивача переривають строк давності.

Крім того, згідно ч.1 ст264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З розрахунку заборгованості (арк..спр.24) виходить, що серпні 2010 року відповідачі сплатили 1233 грн. при тому, що нарахування за один місяць складає 176,09 грн., тобто частково була оплачена заборгованість і відповідно визнано обов»язок по її оплаті.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення. Нові докази не досліджувались апеляційним судом.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню буз змін.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: