Ухвала суду № 34072883, 25.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/707/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Ключковича В.Ю.

Сорочко Є.О.

За участю секретаря: Добрянського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутенія плюс" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рутенія плюс" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2012 року № 0001592301/2685 та №0001602301/2684.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у вересні 2012 року Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутенія плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Респект 2000» за результатами якої складено Акт від 27.09.2012 року № 3030/220/34903042.

Перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутенія плюс» встановлено порушення: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток підприємств у сумі 32050,00 грн.; пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість у сумі 23522,00 грн.

За результатами встановлених перевіркою порушень, Державною податковою інспекцію в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 р. № 0001592301/2685, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 32050,00 грн., з яких 32050,00 грн. за основним платежем і 0,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 р. № 0001602301/2694, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35282,35 грн., з них 23521,56 грн. за основним платежем і 11760,79 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.2 ст. 138 даного Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В силу п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, з аналізу наведених положень Податкового кодексу України слідує, що право на податковий кредит може виникати як із дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в Акті перевірки зазначено, що від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надійшов Акт від 31.08.2012 р. № 305/22-2/34779041 «Про результати документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період діяльності».

У вказаному Акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «Респект 2000» відсутнє, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 08.02.2012 р., зазначений суб'єкт підприємницької діяльності використовувався в якості «транзитного» підприємства в схемі протиправного формування податкового кредиту з ПДВ ряду суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ТОВ «Респект 2000», відповідач дійшов висновку про те, що правочини, укладені між позивачем і ТОВ «Респект 2000» не спричиняють настання юридичних наслідків і є нікчемними, у зв'язку з чим позивачу донараховано податкові зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Рутенія плюс» і ТОВ «Респект 2000» укладено договір оренди від 01.08.2011 р. № 010811, предметом якого є оренда компресора КС т. 686 кПа (7 ат) 5 куб. м, колінчастого підйомника Haulotte HA 41 PX.

Також, між позивачем і ТОВ «Респект 2000» укладено договір поставки від 02.08.2011 р. № 1182, предметом якого є поставка будівельних матеріалів.

За результатами проведення даних господарських операцій складено податкові і видаткові накладні і перераховано кошти, що підтверджується даними копій виписок з банківського рахунку.

На підставі виписаних контрагентом податкових накладних, позивачем сформовано податковий кредит відповідного періоду. Крім того, позивачем також віднесено до витрат суми коштів, сплачених у зв'язку з виконанням даних договорів.

Водночас, на підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Рутенія плюс» і ТОВ «Респект 2000» позивачем надано суду належним чином засвідчені копії: актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), актів прийому - передачі майна, рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, накладних на внутрішнє переміщення, товарно-транспортних накладних.

Отже, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг і товарно-матеріальних цінностей у контрагентів.

Також, судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Респект 2000» товар і орендовані установки у даного контрагента використовувались ТОВ «Рутенія плюс» у господарській діяльності з метою виконання взятих зобов'язань перед іншими підприємствами, про що свідчать копії укладених договорів між позивачем та ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про закупівлю робіт, послуг, предметом яких було виконання будівельних і ремонтних робіт на площадках замовника.

Враховуючи, що основнм видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, дані документи підтверджують той факт, що позивач придбавав у ТОВ «Респект 2000» товар для здійснення виду робіт на замовлення підприємств - покупців, що безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «Рутенія плюс».

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач дійшов висновку про нікчемність і безтоварність укладених між позивачем і ТОВ «Респект 2000» правочинів лише на підставі розгляду матеріалів перевірок, здійснених іншим податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «Респект 2000» з іншими підприємствами, за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем і його контрагентами.

Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Респект 2000» нікчемних правочинів або безтоварності господарських операції і господарських зобов'язань, які було б вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Також, не надано суду доказів визнання договорів щодо поставки товарів і виконання робіт, укладених між позивачем та його контрагентами, недійсними у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично перевірка позивача проводилася на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої, податковий орган не має права прийняття податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі, у межах якої проводиться перевірка платника податків. Відповідачем в свою чергу не надано доказів наявності вироку суду у кримінальній справі відносно ТОВ «Респект 2000».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що позивачем надано усі документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг і товарно-матеріальних цінностей у контрагентів та правильність формування податкового кредиту, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ключкович В.Ю.

Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2013 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ключкович В.Ю.

Сорочко Є.О.