Ухвала суду № 34069834, 10.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2703/2013 Головуючий в І інстанції Берлімова Ю.Г.

Категорія 27 Доповідач: Фурман Т.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.Суддів:Фурман Т.Г. Чиркової К.Г.При секретарі:Биковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 14 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі вказаним позовом, зазначаючи, що 23 грудня 2011 року за договором позики він передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 28000 грн. до 01 вересня 2012 року.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав боргові зобов'язання щодо вчасного повернення грошових коштів, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь суму боргу за договором позики в розмірі 28000 грн., витрати від знецінення грошей у зв'язку з інфляцією в сумі 112 грн., три відсотки річних у сумі 485,58 грн., всього на суму 28597,58 грн. та судові витрати в сумі 285,97 грн.

В судовому засіданні позивач змінив підставу позову, просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних - 28597,58 грн., понесені судові витрати, пояснивши, що у 2006 році відповідач взяв у борг грошові кошти в сумі 17000 грн. у його діда - ОСОБА_7. В розписках дід зазначав, що у випадку його смерті або хвороби позичальник повинен повернути гроші його сину ОСОБА_8, онуку ОСОБА_6. 23 грудня 2011 року позичальник дав згоду на заміну кредитора в зобов'язанні, про що власноруч написав розписку, при цьому по обопільній згоді суму боргу з 17000 грн. збільшили до 28000 грн., з урахуванням збільшення курсу долару за період часу з 2006 року по 2011 рік, згодом дід помер, але до теперішнього часу борг не повернутий.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 14 червня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 заборгованість за договором позики в сумі 28 570 грн. та судові витрати в сумі 285,7 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги не визнає, просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції, як законне і обґрунтоване, залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що на початку 2006 року ОСОБА_5 взяв в борг у ОСОБА_7, який є дідом позивача ОСОБА_6, грошову суму в загальному розмірі 17000 грн., які зобов'язався повернути восени 2006 року.

Передбачена законом письмова форма договору сторонами не дотримана, однак на підтвердження факту укладення такого договору надані боргові розписки видані відповідачем, який свій підпис на них не заперечує.

В цих розписках зазначено, що у випадку смерті або хвороби позикодавця позичальник зобов'язаний повернути борг сину кредитора - ОСОБА_8, онуку - ОСОБА_6 відповідно (а.с. 56-59).

Факт отримання грошових коштів і наявність боргових зобов'язань за договором позики відповідач не оспорює.

Належними і допустимими доказами факт часткового повернення боргу не підтверджений.

23 грудня 2011 року відбулася фактична заміна кредитора в зобов'язанні з діда ОСОБА_7 на онука ОСОБА_6, сторони домовилися щодо суми повернення боргу, яка була перерахована та збільшена з 17000 грн. до 28000 грн. з урахуванням курсу долару в 2006 році, відповідач добровільно взяв на себе ці зобов'язання, про що власноручно написав розписку, згідно якої він повинен повернути позивачу борг в сумі 28000 грн. до 01 вересня 2012 року (а.с. 4,19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер ( а.с. 60).

До теперішнього часу відповідач борг не повернув.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.

Статтею 1051 ЦК України передбачено, що оспорювання договору позики позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем майновим поручителем; 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. При чому кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Крім того, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК установлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позичальник не виконав свої обов'язки по договору займу, в якому, за його згодою, відбулася заміна кредитора, що було передбачено борговими зобов'язаннями, та зважаючи на те, що відповідач добровільно взяв на себе нові зобов'язання, підтвердивши власноручно написаною розпискою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до положень ст. ст. 1046,1047, 1049, 1051 ЦК України прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, починаючи з 01 вересня 2012 року, як це передбачено ст. 625 ЦК України.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 14 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: