Рішення № 34068343, 24.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15031/13 24.09.13

за позовом фізичної особи-підприємця Комар Ірини Миколаївни, м. Київ

до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк», м. Київ

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 45792,14 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - Чаплієва К.К. (ордер ВК № 043255 від 31.07.2013 р.),

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Комар Ірина Миколаївна (далі-Позивач) звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» (далі-Відповідач) про зобов'язання виконання обов'язку в натурі шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 57500,00 грн. та стягнення 45792,14 грн., з яких 420,62 грн. 3% річних, 57,50 грн. інфляційних втрат, 14,02 грн. пені та 45300,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору № 3243 від 18 жовтня 2005 року про здійснення розрахунково-касового обслуговування щодо перерахування грошових коштів в розмірі 57500,00 грн. на виконання платіжного доручення позивача. Зважаючи на порушення відповідачем умов Договору щодо перерахування грошових коштів позивачем нараховано відповідачу 420,62 грн. 3% річних, 57,50 грн. інфляційних втрат, та на підставі ст. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 14,02 грн. пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 45300,00 грн. упущеної вигоди посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання позивач був позбавлений можливості здійснити закупівлю обладнання та отримати прибуток від його подальшого використання у підприємницькій діяльності.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на його безпідставність в частині пені, 3% та інфляційних втрат з огляду на те, що фінансова відповідальність у вигляді пені, 3 річних та інфляційних втрат встановлена у випадку невиконання грошового зобов'язання, тоді як обов'язком відповідача є здійснення дій. Також, відповідач заперечує проти стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з посиланням на недоведеність позивачем наявності елементів усього складу цивільного правопорушення у діях відповідача та не доведеності доказів на підтвердження можливості реального отримання прибутку від використання грошових коштів у власній господарській діяльності за звичайних обставин. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити у позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися, про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника в судове зсідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 3243 про здійснення розрахунково-касового обслуговування (РКО), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний мультивалютний рахунок і здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Позивачем, з метою здійснення платіжних операцій, надано відповідачу розрахунковий документ № 1 від 18.04.2013 року на суму 57500,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. З.З.1., 3.3.2 Договору Банк зобов'язаний своєчасно зараховувати кошти на рахунок Клієнта, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства, що регламентує порядок здійснення безготівкових розрахунків в національній та іноземній валюті.

Згідно п.п. 3.4.10., 3.4.11 Договору банківським днем для проведення розрахункових операцій в національній або іноземній валюті вважається день, коли банки України або в будь-якій іншій країні згідно з чинним в них законодавством проводять розрахункові операції. Банківськими днями не вважаються суботи, неділі, національні українські свята, а також свята, визнані законодавством будь-якої іншої країни. У випадку, коли операція з іноземною валютою випадає на такий день, вона буде здійснена першого наступного банківського дня у відповідній країні. Розрахункові платіжні документи на платіжних носіях подаються в Банк протягом операційного часу, щоденно з 09.00 по 17.00 (в п'ятницю та передсвяткові дні - до 16-00) за київським часом.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, (п.1.12.) встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, в порушення норм чинного законодавства та умов Договору № 3243 відповідачем, за наявності грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 57652,32 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку позивача, не виконано розпорядження позивача № 1 від 18.04.2013 року щодо перерахування грошових коштів в розмірі 57500,00 грн. та не було повернуто платіжний документ з відміткою про причини його невиконання.

13.06.2013 року позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 57500,00 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, виконання розпорядження відповідача або повернення грошових коштів відповідачу не здійнив.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надіцшли кліжнтові, їх безпідставного списання банком з рахунок клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зважаючи на наведене вище, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпорядження про списання станом на момент його подання та відсутність обставин, що унеможливлюються виконання відповідачем належним чином умов Договору договір № 3243 про здійснення розрахунково-касового обслуговування щодо виконання розпорядження позивача, суд дійшов висновку, що позов про зобов'язання відповідача виконати розпорядження позивача та перерахувати грошові кошти в розмірі 57500,00 грн. згідно з призначенням платежу, вказаним у розпорядженні позивача № 1 від 18.04.2013 року, підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 420,62 грн. 3% річних, які нараховані за період з 25.04.2013 року по 22.07.2013 року, та 57,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих за травень 2013 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 1 ст. 1095 ЦК України). У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк (ч. 1,2 ст. 1095 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується прийняття відповідачем до виконання розпорядження позивача про перерахування грошовикох коштів 18.04.2013 року, отже саме з 18.04.2013 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є аріфметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 420,62 грн. 3% річних, які нараховані за період з 25.04.2013 року по 22.07.2013 року, та 57,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих за травень 2013 року, підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на підставі ст. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 14,02 грн. пені, яка нарахована за період з 25.04.2013 року по 22.07.2013 року.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Статтею 32.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено строки виконання розпорядження позивача від 18.04.2013 року, встановлені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», станом на день прийняття рішення переказ грошових коштів відповідачем не проведене, розрахунок позивача є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 14,02 грн. пені, нарахованої за період з 25.04.2013 року по 22.07.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 45300,00 грн. упущеної вигоди посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання позивач був позбавлений можливості здійснити закупівлю обладнання та отримати прибуток від його подальшого використання у підприємницькій діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За загальним правилом для стягнення збитків необхідна наявність елементів усього складу цивільного правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини.

В обгрунтування позовних вмиог в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 45300,00 грн. позивач стверджує, що внаслідок невиконання установою банку платіжного доручення від 18.04.2013 року ним не здійснена закупівля комп"ютерної техніки на суму 97900,00 грн. згідно з договором № 13/1208-13 від 12.08.2013 року, укладеним з фізичною особою Висоцьким А.А., та відповідно не одержаний доход від надання освітніх послуг.

Суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування упущеної вигоди недоведеними з огляду на те, що позивачем в розрахунку упущеної вигоди так і не відображено конкретний період, за який вона обраховується, договір на закупівлю комп"ютерної техніки укладений тільки в вересні 2013 року і доказів того, що ця комп"ютерна техніка була дійсно придбана і використана з метою надання освітних послуг не надано. Також, не підтверджено позивачем того, що з квітня 2013 року він мав можливості для надання послуг (орендоване приміщення, викладачів, необхідну кількість абітуріентів, тощо).

Крім того, враховуючи, що обов"язок на вчинення відповідачем операцій за рахунком встановлений укладеним сторонами Договором № 3243 від 18.10.2005 року, позивачем не конкретизовано які саме операції за рахунком суд має зобов"язати відповідача вчиняти, а Господарським процесуальним кодексом не передбачено альтернативне викладення резолютивної частини рішення, позовна вимога про зобо"язання відповідача вчиняти всі операції за рахунком позивача не підлягає задоволенню .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач просить покласти на позивача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн. з посиланням на укладення 10.06.2013 року Договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги, що статус особи, яка представляла інтереси відповідача при розгляді даної справи, відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, та підтверджується свідоцтвом про право на занятті адвокатською діяльністю № 3596 від 25.12.2008 р., ордером серії КВ № 043255 від 31.07.2013 року, витрати відповідача на оплату послуг адвоката підтверджуються платіжними квитанціями, копії яких містяться в матеріалах справи, та є співрозмірними вчиненим на захист права діям, але, з огляду на часткове задоволення позову, зазначена вимога позивача про стягнення з відповідача 2500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката підлягає частковому задоволенню в сумі 1403,50 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інтербанк» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, буд. 5, літера А, код 14358604) здійснити платіжну операцію згідно з платіжним дорученням № 1 від 18 квітня 2013 року фізичної особи-підприємця Комар Ірини Миколаївни (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 24, корпус 2, кв. 96, код 2563112386) шляхом переказу 57500,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот грн. 00коп.) з рахунку фізичної особи-підприємця Комар Ірини Миколаївни (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 24, корпус 2, кв. 96, код 2563112386) № 26008032381001 на картковий рахунок № 6762462619217448.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, буд. 5, літера А, код 14358604) на користь фізичної особи-підприємця Комар Ірини Миколаївни (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 24, корпус 2, кв. 96, код 2563112386) 420,62 грн. (чотириста двадцять грн. 62 коп.) 3% річних, 57,50 грн. (п"ятдесят сім грн. 50коп.) інфляційних втрт, 14,02 грн. (чотирнадцять грн. 02 коп.) пені, 1159,77грн. (одна тисяча сто п'ятдесят дев"ять грн. 77 коп.) витрат по сплаті судового збору, 1403,50 грн. (одна тисяча чотириста три грн. 50коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

2. В іншій частині позову - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 10.10.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова