Ухвала суду № 34067651, 10.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/642/13-ц Провадження № 22-ц/795/2079/2013 Головуючий у I інстанції -Костенко О.Ф. Доповідач - Онищенко О. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Зінченко С.П., Харечко Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:прокурора Шмаровоз В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2013 року у справі за позовом прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області до ОСОБА_5 про припинення права власності на земельні ділянки та передачу земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт зазначає в апеляційній скарзі, що при ухваленні рішення судом не враховано вимоги п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України про заборону до 2016 року відчуження будь-яким способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення і Перехідні положення не передбачають винятків за суб'єктом права власності - громадян України чи іноземних громадян.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено, припинено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,1624 га, розташовану на території Батуринської міської ради, пай № 365 (за межами населеного пункту) кадастровий номер 7420355300:02:000:0643 та на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0632 га кадастровий номер 7420355300:00:003:0175 та площею 0,2800 га кадастровий номер 7403553:00:004:0285 в м. Батурин. Передано вказані земельні ділянки на користь територіальної громади Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Вирішено питання про судовий збір.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка є громадянкою Російської Федерації. На даний час ОСОБА_5 згідно Посвідки на постійне проживання в Україні серія НОМЕР_1 проживає в АДРЕСА_1.

Вступила в право спадкування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства згідно свідоцтва на право на спадщину за заповітом №-1297 від 27 серпня 2009 року.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 445007 площею 2,1624 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Батуринської міської ради Чернігівської області отримала в травні 2011 році. Також згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1598 від 22.08.2008 року ОСОБА_5 успадкувала дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0632 га та 0,2800 га в м. Батурин. На вказані земельні ділянки відповідачка отримала Державні ати на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №311915 та ЯЛ №311917.

24.05.2011 року у неї виникло право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вказана дата є початковою точкою відліку однорічного терміну, протягом якого відповідачка мала відчужити вказану земельну ділянку у будь-який передбачений законом спосіб. Тому до 24.05.2012 року ОСОБА_5 повинна була відчужити земельні ділянки сільськогосподарського значення, які отримала за правом спадкування.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

В той же час за змістом ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК України допускається, що іноземці та особи без громадянства також мають право набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, в тому числі у спадщину, і протягом року зобов'язані їх відчужити, оскільки успадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у приватній власності вказаних осіб.

Згідно п. «д» ч.1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Враховуючи те, що право власності відповідно до ст. 125 ЗК України виникає після одержання спадкоємцем земельної ділянки документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації, після чого на зазначені правовідносини повністю поширюються гарантії права власності, то обчислення річного строку добровільного відчуження слід починати від часу одержання іноземним громадянином чи особою без громадянства державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.

Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземним громадянином чи особою без громадянства успадкованої земельної ділянки протягом одного року, вона підлягає примусовому відчуженню.

При цьому пункт 15 розділу ІХ «Перехідні положення» ЗК України, яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на зазначені правовідносини, оскільки положення частини четвертої статті 81 ЗК України, є імперативними.

Примусове відчуження здійснюється виключно на підставі відповідного судового рішення. При цьому позивачем у справах про примусове відчуження іноземцями чи особами без громадянства успадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути відповідні органи прокуратури в межах повноважень, визначених законодавством України. За таких обставин буде дотримано гарантії права власності на земельну ділянку, передбачені ст. 41 Конституції України та ст. 153 ЗК України, оскільки ніхто не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених законодавством України.

За загальним правилом, іноземці та особи без громадянства в Україні користуються тими самими правами, як і громадяни України - за винятками встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами. Такий висновок прямо випливає зі ст. 26 Конституції України. Проте щодо права власності на землі сільськогосподарського призначення, то ст. 81 ЗК України передбачає виняток, за яким іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на такі землі шляхом прийняття спадщини, але при цьому зобов`язані протягом року її відчужити. Дана норма носить імперативний характер і підлягає обов`язковому виконанню.

Відповідач хоча і проживає в Україні на законних підставах, проте громадянства іноземної держави не втратив і громадянства України не набув. Конституція та Закони України гарантуючі іноземцям рівні права і свободи з громадянами України одночасно встановлюють відносно них певні обмеження, зокрема щодо права власності на землі сільськогосподарського призначення.

ОСОБА_5 є громадянкою Російської Федерації. На час звернення прокурора з відповідним позовом до суду, нею не було здійснено відчуження отриманої у спадок земельної ділянки сільськогосподарського призначення у строк встановлений ч.4 ст. 81 ЗК України, що не оспорювалось в ході розгляду справи.

При цьому такий строк сплив ще до звернення прокурора до суду із даним позовом.

Не відчуження іноземцем або особою без громадянства земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом одного року після отримання у спадщину є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку.

Отже, примусове відчуження за рішенням суду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, отриманої у власність іноземцем або особою без громадянства і не відчуженої ними протягом одного року з моменту переходу такого права, в розумінні ст. 145 ЗК України, тягне за собою припинення права власності, в даному випадку у примусовому порядку. Тобто припинення права власності виступає наслідком рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки.

Згідно довідки Держземагенства у Бахмацькому районі від 21.02.2013 року № 01-25/79 грошова оцінка земельної ділянки площею 2,1624 га, яка знаходиться на території Батуринської міської ради та надана для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 445007, виданого 24.05.2011 року на ім'я ОСОБА_5 становить 37964,44 грн. (а.с.12). Така оцінка земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню є нормативно-грошовою. Примусове відчуження земельної ділянки передбачає обов`язкову передачу грошових коштів, за які земельна ділянка відчужена - ОСОБА_5

Зважаючи на такі обставини справи апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки приписи ст.ст. 81, 140 Земельного кодексу України є імперативними і за судовим рішенням відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення проведене на користь територіальної громади сільської ради.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: