Рішення № 34067338, 07.10.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/8280/12 Провадження № 2/0603/2733/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1до1) ОСОБА_2, представником якого є ОСОБА_3, 2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, 3) Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області,провизнання недійсною довідки-рахунку, скасування державної реєстрації та постановлення на облік автомобіля, визнання права власності на автомобіль, вилучення та передачу автомобіля, зобов'язання здійснити державну реєстрацію та постановлення на облік автомобіля, визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області, у якому просить визнати недійсною довідку-рахунок серпії ДПІ № 399604, видану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 на автомобіль ГАЗ 2705-434 № кузова НОМЕР_1 (далі - автомобіль ГАЗ 2705-434), скасувати державну реєстрацію та постановлення на облік в органах Державної автомобільної інспекції України за ОСОБА_2 автомобіля ГАЗ 2705-434, визнати право власності на автомобіль ГАЗ 2705-434 за нею, вилучити автомобіль ГАЗ 2705-434 у ОСОБА_2 та передати їй, зобов'язати органи Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області здійснити державну реєстрацію та постановлення автомобіля ГАЗ 2705-434 за нею, визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі продажу автомобіля ГАЗ 2705-434, укладеного 19.06.2012 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (остання позовна вимога наведена з урахуванням усного уточнення ОСОБА_1, здійсненого у судовому засіданні 22.08.2013 р., а. с. 127).

Від ОСОБА_2 заяви про визнання позову або заперечень проти позову не надходило.

Представник ОСОБА_2 проти позову заперечив, посилаючись на те, що автомобіль ГАЗ 2705-434 ОСОБА_2 купив у ОСОБА_1, а відтак є власником цього автомобіля.

Від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заяви про визнання позову або заперечень проти позову не надходило.

Від Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області заяви про визнання позову або заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою від 07.10.2013 р. провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області про скасування державної реєстрації та постановлення на облік за ОСОБА_2 автомобіля ГАЗ 2705-434 та зобов'язання здійснити державну реєстрацію та постановлення автомобіля ГАЗ 2705-434 за нею закрито.

Щодо інших позовних вимог.

Свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що приблизно рік тому (допит свідка здійснювався 28.05.2013 р.) ОСОБА_1 перебувала в емоційному стані, переживала, нервувала, оскільки її чоловік зловживав алкогольними напоями, через що вона змушена була найняти водія, що б їй допомагав. Її (свідка) чоловік, ОСОБА_6, нині покійний, пригнав машину ОСОБА_1, оскільки останній треба було працювати. В ці дні, коли ОСОБА_7 робила з водієм, то була сама не своя, у незрозумілому стані. ОСОБА_1 у серпні - вересні 2012 р. попросила її чоловіка, що б пригнав машину, оскільки автомобіль ГАЗ 2705-434 залишився у водія, почались суди, а ОСОБА_1 треба було працювати, годувати дітей. Грошові кошти за машину ОСОБА_1 віддавала потихеньку, як могла. Зі слів ОСОБА_1, остання кошти за автомобіль ГАЗ 2705-434 не отримувала, у неї не було коштів що б купити нову машину. Пригнана машина коштувала 6 000,00 доларів США.

Свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що чоловік ОСОБА_1 почав зловживати алкогольними напоями на весні 2012 р. ОСОБА_1 жалілась, що нема з ким працювати, оскільки раніше чоловік працював як водій. ОСОБА_1 почала шукати водія. Найшла водія - ОСОБА_2, з яким їздила за товаром. Як автомобіль ГАЗ 2705-434 опинився у водія їй (свідку) не відомо. ОСОБА_1 ходила по базару, просила позичити гроші приблизно улітку 2012 р., казала, що залишилась без копійки та без машини. Брала також товар у борг. Хотіла купити хоч якусь машину. Вона (свідок) позичила ОСОБА_1 10 000,00 грн.

Допитана як свідок ОСОБА_1 дала пояснення про те, що її чоловік ОСОБА_9 тривалий час зловживав спиртними напоями, господарства не вів, за автомобілем ГАЗ 2705-434 не слідкував, бізнес закинув, відмовлявся їздити у рейс, вся сім'я лягла на її плечі. Їй підказали, що можна взяти водія. Одного разу на базарі, коли вона торгувала, підійшов ОСОБА_2, якого вона не знала. Вони розговорились, вона сказала, що їй потрібен водій, він сказав, що може бути і згоден бути водієм, залишив їй номер телефону. Вона сказала, що йому передзвонить і будуть працювати. Автомобіль ГАЗ 2705-434 стояв розібраний на подвір'ї, її чоловік не погоджувався його зібрати. У кінці травня 2012 р. вона зателефонувала ОСОБА_2 і сказала, що "…автомобіль ГАЗ 2705-434 не на ходу, але так як ти хочеш їздити, там нічого складного немає…". Він відповів, що "…я в тебе дома робити його не буду, бо можуть бути скандали з чоловіком, давай приженемо машину на подвір'я, у мене є знайомий майстер, машину треба оглянути…". Вона погодилась. На початку червня 2012 р. зателефонував ОСОБА_2, який сказав, що договорився з другом, що б той приїхав, забрав автомобіль ГАЗ 2705-434 та привіз йому на подвір'я. На початку червня 2012 р. після обіду приїхав його друг (не знає як звати), забрав автомобіль ГАЗ 2705-434 на буксирі та запчастини до нього, вона дала документи на машину. Увечері вона підійшла до ОСОБА_2, підійшов майстер, сказав, скільки буде коштувати робота. Вона купила запчастини, майстер зробив машину. Через три дні вона та ОСОБА_2 поїхали у перший рейс. Всього вона з ОСОБА_2 їздила чотири рази. ОСОБА_2 знав, що у неї у сім'ї скандали, оскільки її чоловік часто їй дзвонив. Під час поїздки вона повідомила ОСОБА_2, що її чоловік погрожує їй розірванням шлюбу і поділом майна, обіцяє залишити без хати і машини. ОСОБА_2 по-дружньому порадив їй переоформити автомобіль ГАЗ 2705-434 на нього, що б машину не забрали, та сказав, що після суду він машину поверне. Перед тим, як їхати у рейс без неї, ОСОБА_2 її завірив, що потрібна довіреність на автомобіль ГАЗ 2705-434, що б можна було їздити без проблем. Вона зробила йому довіреність, оскільки не знала, що можна їздити без доручення. Довіреність не прочитала, про те, що він може зняти автомобіль ГАЗ 2705-434 з обліку за довіреністю, не знала. Підписувала доручення на право керування, що б ОСОБА_2 міг їздити без неї за товаром. Чоловік все більше погрожував, просив віддати йому автомобіль ГАЗ 2705-434, не зважаючи на її уговори. ОСОБА_2 казав, що хоче їй допомогти, що б вона не боялася, просив переоформити автомобіль ГАЗ 2705-434 на нього, сказав, що "…а як все налагодиться - зможеш забрати машину, вона мені не треба". 19.06.2012 р. ОСОБА_2 запропонував зняти автомобіль ГАЗ 2705-434 з обліку, казав, що допоможе не залишитись без машини. Під час поїздок вона взнала, що ОСОБА_2 є сином подруги її матері, а тому вона не могла подумати, що він її може ошукати. ОСОБА_2 казав, що "…автомобіль ГАЗ 2705-434 знімемо з обліку, і чоловік заспокоїться…". 19.06.2012 р. вона просто хотіла зняти автомобіль ГАЗ 2705-434 з обліку, що б той десять днів побув на транзитних номерах, що б чоловік заспокоївся. У МРЕВ вона на прохання ОСОБА_2 поставила підписи у якихось документах. Документи були у ОСОБА_2. Потім вона пішла на двір. ОСОБА_2 знав номера. Через годину ОСОБА_2 вийшов з другими номерами, не транзитними, а постійними.

Уточнюючи пояснення, допитана як свідок ОСОБА_1 дала пояснення про те, що вона та ОСОБА_2 зайшли до МРЕВ разом. ОСОБА_2 з племінником зайшли до жінки на ім'я ОСОБА_8, представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, їм сказали, що спочатку треба машину зняти з обліку та дали необхідні для цього документи, яки вона підписала, після чого ОСОБА_2 заніс їх жінці на ім'я ОСОБА_8. Вона (ОСОБА_1) паперів не читала, бо довіряла. Їй сказали, що б почекала тут чи на дворі. Вона вийшла на двір. Через приблизно годину вийшов ОСОБА_2 з постійними номерами і сказав що оформив автомобіль ГАЗ 2705-434 на себе, сказав, що б не переживала, бо він або машину, або кошти поверне, все буде добре. В цей день вони поїхали в рейс у м. Херсон, вона цілий день плакала, запитувала, навіщо він так зробив. Він її заспокоював, казав, що поверне машину або кошти. Потім вони приїхали, вона два дні плакала на базарі, просила віддати документи. У подальшому ОСОБА_2 сказав, що б вона не плакала і не переживала, він їй зробить доручення, за яким вона зможе так само зняти автомобіль ГАЗ 2705-434 з обліку і переоформити на себе. Вони пішли до нотаріуса і зробили доручення. Вона заспокоїлась, взяла доручення, пішла додому. Наступного дня вона звернулась до ОСОБА_2, проте він сказав, що нікуди не поїде. Вона попросила повернути документи на автомобіль ГАЗ 2705-434, що б звернутись до когось іншого, на що ОСОБА_2 відповів, що документи і машину їй не віддасть. Всі її документи, у тому числі довіреність, були у жовтій паці в автомобілі ГАЗ 2705-434, у яку заскочив ОСОБА_2, взяв їх та порвав лише доручення і сказав, що "…тепер спробуй доведи, що я її не купив…".

Відповідаючи на питання представника ОСОБА_2 під час дачі пояснень як свідок, ОСОБА_1 дала пояснення про те, що автомобіль "Форд" їй пригнав покійний ОСОБА_6, придбала вона його за позичені та кредитні кошти, оформила на чоловіка.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що йому дзвонив ОСОБА_2, сказав, що треба перетягнути автомобіль ГАЗ 2705-434, який він купив, до дому. Коли саме це було - не пам'ятає. Машину требу було перегнати з району М'ясокомбінату до дому ОСОБА_2. Він приїхав з хлопчиною, якого бачив перший раз, і перетягнув машину. Забирав автомобіль ГАЗ 2705-434 у ОСОБА_1, яка добровільну віддала машину, грузила запчастини, а техпаспорт віддала хлопчині.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1, будучи власником автомобіля ГАЗ 2705-434, 19.06.2012 р. особисто зняла його з обліку, що підтверджується довідкою №898 від 26.06.2012 р. та листом від 26.03.2013 р. Бердичівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області (а. с. 23, 62), поясненнями ОСОБА_1, даними нею під час допиту як свідка.

На підставі довідки-рахунку серії ДПІ № 399604 від 19.06.2012 р. (а. с. 28), яка видана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, автомобіль ГАЗ 2705-434 був зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується листом від 26.03.2013 р. Бердичівського відділення реестраційно-екзаменаційної роботи Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області (а. с. 62) та поясненнями ОСОБА_1, даними нею під час допиту як свідка.

Довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371 (далі - Порядок реєстрації), видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплена печаткою, є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (абзац другий пункту 8 Порядку реєстрації).

Тобто довідка-рахунок є документом встановленої форми, який видається суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, на підтвердження договору купівлі-продажу транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

З пунктів 12, 17, 33, 34, 43, 47, 55 та 56 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1200 (тут і надалі - у редакції, чинній на момент видачі довідки-рахунку серії ДПІ № 399606 від 19.06.2012 р., далі - Порядок торгівлі) випливає, що довідка-рахунок може бути видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виключно у разі продажу цим суб'єктом транспортного засобу, при чому такий транспортний засіб може бути як новим, так і таким, що вже експлуатувався (був зареєстрованим) раніше, при цьому в останньому випадку суб'єкт господарювання діє як продавець, будучи при цьому комісіонером за договором комісії, укладеним з комітентом - власником транспортного засобу.

Зокрема, пунктом 55 Порядку торгівлі передбачено, що на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві акт технічного стану транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та свідоцтво про реєстрацію машини та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, сервісну книжку (гарантійний талон), номерні знаки для разових поїздок або номерні знаки "Транзит", довідку-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі.

Тобто, зважаючи на наведені вище положення Порядку реєстрації та Порядку торгівлі, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 могла видати довідку-рахунок серії ДПІ № 399606 від 19.06.2012 р. виключно у разі, якщо вона продала ОСОБА_2 автомобіль ГАЗ 2705-434 (уклала договір купівлі-продажу), при цьому цей факт має посвідчуватись розрахунковим документом.

Між тим, розрахункового документа, який би посвідчував факт купівлі ОСОБА_2 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, не подано.

Більше того, у довідці-рахунку серії ДПІ № 399606 від 19.06.2012 р. поле "___ (сума словами) гривень, одержані касою торговельної організації" не заповнено, а поле "Касир ___ (підпис)" не містить підпису, однак, не зважаючи на це, ця довідка містить печатку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, що є порушенням абзацу першого пункту 18 Порядку торгівлі (забороняється ставити печатку на незаповнених чи не в повному обсязі заповнених бланках довідок-рахунків, актів приймання-передачі і біржових угод).

Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_11 від 11.10.2012 р. та від 05.11.2012 р., які містяться у відмовному матеріалі № 4690 (копії долучені до матеріалів справи) вбачається, що будь-яких грошових коштів за автомобіль ГАЗ 2705-434 він фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 не передавав, такі кошти ним передавались власноруч безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 146, 151).

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_2 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 автомобіль ГАЗ 2705-434 не придбавав, тобто договір купівлі-продажу цього автомобіля між ним не укладався, у зв'язку з чим довідка-рахунок серії ДПІ № 399606 від 19.06.2012 р. була видана з порушенням норм Порядку реєстрації та Порядку торгівлі, та, крім того, ця довідка, всупереч абзацу першого пункту 18 Порядку торгівлі, містить печатку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.

Зважаючи на це, суд задовольняє позов ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про визнання недійсною довідки-рахунку серії ДПІ № 399604 від 19.06.2012 р., виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 ОСОБА_2 на автомобіль ГАЗ 2705-434, та відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про визнання з моменту укладення договору купівлі продажу автомобіля ГАЗ 2705-434, укладеного 19.06.2012 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (оскільки цей договір не було укладено).

Таким чином, довідка-рахунок серії ДПІ № 399606 від 19.06.2012 р. не є документом, який підтверджує правомірність придбання ОСОБА_2 у власність автомобіля ГАЗ 2705-434.

Докази, які б вказували, що ОСОБА_2 у передбачений законодавством України спосіб набув право власності на автомобіль ГАЗ 2705-434, окрім показань свідка ОСОБА_10, не подано.

При цьому суд не може прийняти у якості таких доказів письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.10.2012 р. та від 05.11.2012 р., які містяться у відмовному матеріалі № 4690 (копії долучені до матеріалів справи), про те, що він придбав автомобіль ГАЗ 2705-434 у ОСОБА_1, передавши їй особисто грошові кошти (а. с. 146, 151), оскільки, по-перше, за ці пояснення ОСОБА_2 не несе відповідальності, по-друге, вони прямо не підтверджені будь-якими доказами, а по-третє, вони суперечать його ж поясненням, наданим під час розгляду Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області справи № 0603/4340/12: з них випливає, що він придбав автомобіль ГАЗ у ОСОБА_1 за 50 000,00 грн., тоді як під час розгляду справи № 0603/4340/12 він пояснював, що придбав цей автомобіль за 54 560,00 грн. (а. с. 59, зворотній бік).

Більше того, ці пояснення спростовуються поясненнями ОСОБА_1, допитаної як свідка, про те, що вона, зокрема, не збиралась продавати автомобіль ГАЗ 2705-434, з яких також випливає, що грошових коштів за цей автомобіль вона від ОСОБА_2 не отримувала.

Пояснення ОСОБА_1, допитаної як свідка, непрямо підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (наведені вище), а також відповідають її письмовим поясненням від 03.10.2012 р. та від 09.10.2012 р., які містяться у відмовному матеріалі № 4690 (копії долучені до матеріалів справи, а. с. 143, 144 - 145). Щодо письмових пояснень від 09.10.2013 р., ОСОБА_1 пояснила, що ці пояснення записувались з її слів і там помилково зазначено про те, що їй було відомо що автомобіль ГАЗ 2705-434 буде поставлено на облік на ОСОБА_2.

Крім того, письмові пояснення ОСОБА_2 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, даними під час розгляду Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області справи № 0603/4340/12, про те, що ОСОБА_1 не збиралась продавати автомобіль ГАЗ 2705-434 (а. с. 59, зворотній бік).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що задовольняючи клопотання ОСОБА_7 про допит її як свідка, суд з'ясовував у представника ОСОБА_2 можливість допитати останнього як свідка, проте відповідного клопотання заявлено не було, що також ставить під сумнів викладені вище письмові пояснення ОСОБА_2.

Щодо показань свідка ОСОБА_10, то суд критично оцінює їх як доказ того, що ОСОБА_2 у передбачений законодавством України спосіб набув право власності на автомобіль ГАЗ 2705-434, оскільки з них випливає, що ОСОБА_10 особисто не відомо, чи придбавав ОСОБА_2 автомобіль ГАЗ 2705-434, а йому це відомо лише зі слів ОСОБА_2.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не набував у передбачений законодавством України спосіб права власності на автомобіль ГАЗ 2705-434, який, як зазначалось вище, до того, як був зареєстрований за ОСОБА_2, належав ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на зазначене, позов ОСОБА_7 в частині вимоги про визнання за нею права власності на автомобіль ГАЗ 2705-434 підлягає задоволенню.

Щодо позову ОСОБА_7 в частині позовної вимоги про вилучення автомобіля ГАЗ 2705-434 у ОСОБА_2 та передачу їй, то ця вимога за своїм змістом є вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто ОСОБА_1 як власник автомобіля ГАЗ 2705-434 має право витребувати його з незаконного володіння ОСОБА_2.

Те, що автомобіль ГАЗ 2705-434 знаходиться у володінні ОСОБА_2, останнім та його представником не спростовувалось та випливає з показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8, пояснень допитаної як свідок ОСОБА_1.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_7 в частині позовної вимоги про вилучення автомобіля ГАЗ 2705-434 у ОСОБА_2 та передачу їй підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у позовній заяві ОСОБА_1 посилалась на правові норми, які не були застосовані судом при вирішенні спору, проте оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (частина четверта пункту 9 постанови № 5 від 12.06.2009 р. Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду").

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини третьої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 545,61 грн.

Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 63, 64, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсною довідку-рахунку серії ДПІ № 399604 від 19.06.2012 р., видану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 ОСОБА_2 на автомобіль ГАЗ 2705-434, № кузова НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ГАЗ 2705-434, № кузова НОМЕР_1.

Вилучити автомобіль ГАЗ 2705-434, № кузова НОМЕР_1, у ОСОБА_2 та передати ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 545,61 грн.

Роз'яснити, що:

- рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;

- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корбут

Повне рішення складено 14.10.2013 р.