Ухвала суду № 34066439, 11.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року справа №812/6397/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Абушек А.С.

з участю представника позивача Жолоб Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року по адміністративній справі №812/6397/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій протиправними, скасування рішення про повернення коштів та застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» звернулося до суду із позовом до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій щодо викладення у рішенні №114/04-09-2245 від 08.07.2013р. висновків про порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» протиправними, скасування рішення №114/04-09-2245 від 08.07.2013р. про повернення коштів фонду у розмірі 4455,74 грн та застосування фінансових санкцій у розмірі 2227,87 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 18.06.2013р. відповідачем було проведено перевірку ВП «Шахта «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з питань правомірності використання коштів Фонду соціального страхування, за результатами якої складено акт перевірки, яким встановлено, що учням Свердловського професійного гірничого ліцею ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проходили виробничу практику у позивача, неправомірно нараховані та виплачені кошти по лікарняним листкам в розмірі 3212,84 грн.

На підставі акту перевірки від 18.06.2013р. відповідачем прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №04-12-159 від 08.07.2013р. Позивач вважає зазначене рішення безпідставним та таким, що суперечить законодавству України.

Між позивачем та Свердловським професійним гірничим ліцеєм були укладені договори про надання робочих місць для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики, про що видавалися відповідні накази про прийняття та звільнення з роботи. Таким особам була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої утримувався податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають, крім іншого, учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах. Тому, на думку позивача, якщо учні та студенти навчальних закладів працюють на умовах трудового договору і отримують заробітну плату, вони підлягають соціальному страхуванню з усіх його видів та мають сплачувати страхові внески до відповідних фондів на загальних засадах, так як з моменту укладення трудового договору працівник вважається застрахованим

Таким чином, у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій, а тому воно підлягає скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013р. у задоволенні позову ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у неправильному застосуванні ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з якою учні та студенти навчальних закладів працюють на умовах трудового договору і отримують заробітну плату, вони підлягають соціальному страхуванню з усіх його видів та мають сплачувати страхові внески до відповідних фондів на загальних засадах, так як з моменту укладення трудового договору працівник вважається застрахованим.

У судовому засіданні представника позивача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14, 17 та 18 червня 2013 року Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі наказу від 18.05.2013р. №209 та направлення від 11.06.2013р. №159 було проведено планову документальну перевірку ВП «Шахта «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з питань правомірності використання коштів Фонду за період з 01.01.2012р. по 31.03.2013р., за результатами якої складено акт від 18.06.2013р. №04-12-159 (а.с.8-13).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме - комісією з соціального страхування ВП «Шахта «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» учням професійного гірничого ліцею ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проходили виробниче навчання і виробничу практику на підставі договорів від 17.06.2011р. №888/8-11, від 25.10.2011р. №1460/8-11, від 04.01.2012р. №2/8-12, від 05.11.2012р. №2424/8-12, від 22.06.2012р. №1414/8-12 (а.с.42-46), неправомірно призначено та виплачено матеріальне забезпечення. Нараховані та виплачені кошти відповідно до листків непрацездатності, а саме:

- ОСОБА_6 - л/н №723571 з 26.02.2013 по 07.03.2013, за 4 дні - 375,48 грн;

- ОСОБА_4 - л/н №348487 з 17.01.2012 по 08.02.2012, за 14 днів - 1124,34 грн;

- ОСОБА_5 - л/н 947832 з 04.10.2012 по 11.10.2012, за 3 дні - 275,25 грн;

- ОСОБА_3 - л/н 377655 з 05.01.2012 по 16.01.2012, за 5 днів - 474,05 грн.

У результаті зазначеного були неправомірно витрачені страхові кошти Фонду в сумі 3212,84 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення під час видачі ОСОБА_8 путівки до ВП санаторій - профілакторій «Славутич» у сумі 1242,90 грн, у зв'язку з чим застосовано фінансову санкцію у розмірі 50% від цієї суми у розмірі 621,45 грн.

З висновками перевірки відносно нарахованих та сплачених коштів ОСОБА_8 підприємство згодне. Спірним залишається питання лише правомірності нарахування та виплати учням професійного гірничого ліцею ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 соціальної допомоги по листкам непрацездатності в розмірі 3212,84 грн, а також застосування відповідачем до підприємства фінансових санкцій в розмірі 2227,87 грн.

До зазначеного вище акту перевірки від 18.06.2013р. на адресу відповідача були спрямовані заперечення від 26.06.2013 №985 (а.с.16-17). Відповідач листом від 08.07.2013р. №05-09-2244 повідомив позивача, що його заперечення розглянуті та задоволенню не підлягають (а.с.18).

На підставі акту перевірки від 18.06.2013р. відповідачем прийнято рішення №114/04-09-2245 від 08.07.2013р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого визначено розмір коштів, які підлягають поверненню до Фонду - 4455,74 грн, та застосовано фінансові санкції в розмірі 2227,87 грн. (а.с.19).

Правовідносини, пов'язані з призначенням, розрахунком і виплатою допомоги з тимчасової втрати працездатності, регулюються Конституцією України та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. №2240-ІІІ (далі - Закон №2240).

Відповідно до ст. 1 Закону №2240, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону №2240, застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 6 Закон №2240, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 «Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999р. №992 (далі - Порядок №992), учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

Відповідно до пункту 8 Порядку №992, професійно-технічний навчальний заклад та підприємство, що надає робочі місця або навчально-виробничі ділянки, не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики зобов'язані укласти на основі типового договору, що додається, договір про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики. У договорі зазначається кількість учнів, слухачів за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення відповідних умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, інші взаємні зобов'язання сторін та термін дії договору.

Відповідно до п. 9 Порядку №992 перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає відповідно до змісту робочих навчальних програм види робіт, а також призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Між позивачем та Свердловським професійним гірничим ліцеєм укладено договори про надання робочих місць для проходження учнями виробничої практики від 17.06.2011р. №888/8-11, від 25.10.2011р. №1460/8-11, від 04.01.2012р. №2/8-12, від 05.11.2012р. №2424/8-12, від 22.06.2012р. №1414/8-12 (а.с.42-46).

На виконання вимог п.9 Порядку №992, позивачем видані накази від 14.11.2011р. №523-к (а.с.20), від 27.06.2012р. №315-к (а.с.15), від 12.11.2012р. №547-к (а.с.14), відповідно до яких громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняті на виробничу практику.

На підставі наданих листків непрацездатності (а.с.47-51) комісією з соціального страхування ВП «Шахта «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» призначено та виплачено матеріальне забезпечення учням професійного гірничого ліцею ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проходили виробниче навчання і виробничу практику на підставі договорів, в розмірі 3212,84 грн.

Відповідно до пункту 17 Порядку №992, за всі роботи, виконані учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п'яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, є платниками єдиного внеску (пункт 2 частини першої статті 4 Закону ).

Базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» , та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону ).

Водночас, відповідно до пунктів 7, 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 14.08.2012р. №18973/03-20 щодо нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум заробітної плати, яка виплачується учням за час навчальної практики, учні, які проходять виробничу практику, не є штатними працівниками підприємства, а отже, не перебувають у трудових відносинах з підприємством, тому єдиний внесок на заробітну плату учнів, яка виплачується їм при проходженні виробничої практики, не нараховується та не утримується.

На підставі вище викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що положення Порядку №992 чітко розділяють осіб, які є учнями або слухачами виробничого навчання та виробничої практики та осіб, які є найманими працівниками цього підприємства.

Оскільки учні Свердловського професійного гірничого ліцею ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на момент нарахування та виплати їм коштів Фонду були учнями, а не найманими працівниками у розумінні Закону №2240, то дія зазначеного закону на них не розповсюджується, а тому компенсація витрат заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності не може бути виплачена за рахунок коштів Фонду.

Посилання позивача на те, що учням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проходили виробничу практику, підприємством був нарахований та сплачений до Фонду соціальний внесок є хибним, оскільки нарахування та сплата єдиного внеску у даному випадку не є обов'язковою. Факт сплати автоматично не стає підставою для використання коштів Фонду.

Окрім того, вказаним особам не було надано свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до вимог ст.6 Закону №2240.

Перерахування певних грошових сум, у зазначеному випадку, є помилково нарахованим соціальним внеском.

Посилання позивача, як на обґрунтування позовних вимог, на положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є необґрунтованими, оскільки преамбулою зазначеного Закону встановлено, що цей Закон, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві та, відповідно, цей Закон не регулює правовідносини щодо надання матеріального забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду.

Таким чином, громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час проходження виробничої практики у позивача не були застрахованими особами відповідно до Закону №2240, а тому їх листки непрацездатності позивачем, в порушення вимог ст. 6 Закону України №2240, були оплачені за рахунок коштів Фонду.

З аналізу зазначених вище норм, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення №114/04-09-2245 від 08.07.2013 про повернення коштів фонду у розмірі 4 455,74грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 2 227,87грн.

Що стосується вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо викладення у рішенні №114/04-09-2245 від 08.07.2013р. висновків про порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» протиправними, колегія суддів зазначає, що, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Статтею 13 Закону №2240 передбачено повноваження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 30 Закону №2240, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду.

Рішення від 08.07.2013р. №144/04-09-2245 було прийнять заступником директора виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за порушення позивачем законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме за порушення ст. 6 Закону №2240.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах повноважень, наданих йому діючим законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року по адміністративній справі №812/6397/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року по адміністративній справі №812/6397/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 11 жовтня 2013 року

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва