Постанова № 34066314, 07.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 року Справа № 812/8152/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тріфанової С.С.

секретаря судового засідання: Нестеровської Ю.В.

за участю:

представника позивача: Дюміна І.О. (довіреність №256/08-08 від 10.01.2013)

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1774,80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1774,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2. Пунктом 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальника зобов'язано нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України. У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений Законом термін страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до УПФУ в м.Брянці Луганської області, у нього утворилась заборгованість у сумі 1774,80 грн. Відповідачу направлено вимогу про сплату. До цього часу у добровільному порядку відповідачем суму заборгованості не погашено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1774,80 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстровано як фізичну особу-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 року №1058 (далі -Закон №1058) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1774,80 грн.

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу на суму 1774,80 грн. від 08.10.2012 № Ф-341.(а.с.6,7)

До цього часу в добровільному порядку недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі 1774,80 грн. відповідачем не погашено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 774,80 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 11 жовтня 2013 року.

Суддя С.С. Тріфанова