Постанова № 34066295, 08.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року 810/5028/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Байраковська С.В.

Середюк С.М. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Технополіс» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Технополіс" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Технополіс" з питань дотримання вимог податкового законодавств, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податків при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "ЛоджистікЮей", ТОВ "Валдівуд", ТОВ "Вальтравен", ТОВ "ВД "Престиж Альянс", визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 4 вересня 2013 року № 0000692300 та № 0000682300.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на основі помилкових висновків про порушення ТОВ "Компанія Технополіс" вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(пункт 14.1 статті 14, пункт 138.1 статті 138, пункт 138.2 статті 138, пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України) та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»( пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 198.2 статті 198, пункт 198.3 статті 198, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України) при формуванні показників податкового кредиту та показників валових витрат за господарськими операціями з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен". Всупереч викладеним в акті перевірки висновкам, господарські операції між ТОВ "Компанія Технополіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договорами поставки, рахунками-фактури, накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, довіреностями, журналами обліку вантажів, прибутковими ордерами. Подорожніми листами вантажного автомобілю, журналом довіреностей тощо. Оскільки основним видом діяльності ТОВ "Компанія Технополіс" є неспеціалізована оптова торгівля, придбаний у ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" товар(барабан, провід контактний, кронштейни, провід) був використаний позивачем для перепродажу іншим компаніям.

Позивач також стверджує, що перевіряючими не досліджувались фактичні обставини господарських операцій ТОВ "Компанія Технополіс" а використано лише інформацію, яка не мітить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами щодо безтоварності операцій про які йдеться в акті перевірки.

Тому, згідно з позицією позивача, висновки викладені в акті перевірки ТОВ "Компанія Технополіс" від 16 серпня 2013 року № 74/22-01/32170772 не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені виключно на основі припущень, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Технополіс" зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області(т.1 а.с.40) та перебуває на податковому обліку у Державнії податковії інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 9 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року, посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 9 серпня 2013 року № 106 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія Технополіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" за весь період діяльності. Результати перевірки оформлено актом від 16 серпня 2013 року № 74/22-01/32170772( далі по тексту - Акт перевірки)(т.1 а.с.41-58).

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано постанову слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі міста Києва капітана податкової міліції Баранова М.М. від 29 липня 2013 року «Про призначення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія Технополіс» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "Вальтравен" та ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Валдівуд» № 32012110020000007 від 26 листопада 2012 року, у якій вказано, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом використання фіктивних підприємств ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" надавали послуги по мінімізації податкових зобов'язань.

Так допитаний свідок ОСОБА_6 (значився засновником та директором ТОВ «Вальтравен») показав, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вальтравен» він відношення не мав та зареєстрував зазначене підприємство на прохання ОСОБА_4 за грошову винагороду,ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписував.

Свідок ОСОБА_8 (значився засновником ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ») показав, до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» він відношення не мав та зареєстрував зазначене підприємство на прохання ОСОБА_9 за грошову винагороду,ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписував.

Також, під час проведення обшуку, за місцезнаходженням конвертаційного центу за адресою:м.Буча, вул.сімі'ї Забарило,3 були знайдені печатки підприємств ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен"(т.1 а.с.49).

Ураховуючи вищезазначене відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ "Компанія Технополіс" вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(пункт 14.1 статті 14, пункт 138.1 статті 138, пункт 138.2 статті 138, пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України) в результаті чого занижено грошові зобов'язання ТОВ "Компанія Технополіс" з податку на прибуток у сумі 201506,71 грн.( в тому числі за 4 квартал 2010 року - 19750,00 грн., за 1 квартал 2011 року - на суму 9441,66 грн., за 2 квартал 2011 року - на суму 3350,30 грн., за 3 квартал 2011 року - на суму 96020,78 грн., за 4 квартал 2011 року - на суму 72943,97 грн.) та порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»( пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 198.2 статті 198, пункт 198.3 статті 198, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті заниження грошових зобов'язань ТОВ "Компанія Технополіс" з податку на додану вартість на суму 173192,54 грн.( в тому числі за грудень 2010 року - на суму 15800,00 грн., березень 2011 року - на суму 7553,33 грн., за квітень 2011 року - на суму 2913,30 грн., за вересень 2011 року - на суму 83496,33 грн., за жовтень 2011 року - на суму 14807,50 грн., за листопад 2011 року - на суму 1538,71 грн., за грудень 2011 року - на суму 47083,33 грн.)

На основі висновків акту перевірки,4 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Компанія Технополіс» з податку на додану вартість на 230876,00 грн.( в тому числі за основним платежем на 173193,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 40683,00 грн.)(т.1 а.с.59) та податкове повідомлення-рішення № 0000682300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Компанія Технополіс» з податку на прибуток підприємств на 260446,00 грн.(в тому числі за основним платежем на 201507,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 4939,00 грн.)(т.1 а.с.60).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ТОВ «Компанія Технополіс» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ «Компанія Технополіс» та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" при укладанні та виконанні договорів, які на переконання відповідача є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «Компанія Технополіс» та ТОВ "ВД "Престиж Альянс" укладено договір поставки від 11 липня 2011 року № 11-07/11, згідно умов якого Постачальник (ТОВ "ВД "Престиж Альянс") передає у власність Покупцеві (ТОВ «Компанія Технополіс») товар (барабан,провід контактний) а Покупець приймає та оплачує товар у кількості, якості та асортименті, які визначаються у видаткових накладних (т.1 а.с.61-63).

У силу вимог статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

При цьому факт передачі, перевезення та оплати товару може бути доказано податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На виконання умов договору поставки від 11 липня 2011 року № 11-07/11, ТОВ "ВД "Престиж Альянс" передало у власність ТОВ «Компанія Технополіс» барабан та провід контактний, що підтверджується: видатковими накладними (т.1 а.с.72-79).

ТОВ «Компанія Технополіс» отримано від ТОВ "ВД "Престиж Альянс" податкові накладні(т.1 а.с.80-87).

Товар від ТОВ "ВД "Престиж Альянс" отримував начальник відділу продажу Українець Д.В., що підтверджується наказом № 0501-09(т.2 а.с.77), журналом довіреностей за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року (т.2 а.с.78-98).

Товар від ТОВ "ВД "Престиж Альянс" на користь позивача було перевезено силами ТОВ «Компанія Технополіс», що підтверджується: товарно-транспортними накладними(т.1 а.с.88-94), подорожніми листами вантажного автомобіля (т.2 а.с.54-74), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобілю Камаз(т.2 а.с.99).

Розрахунки за поставлений ТОВ "ВД "Престиж Альянс" товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується: рахунками-фактури(т.1 а.с.64-71), банківськими виписками(т.1 а.с.97-103).

Поставлений товар від ТОВ "ВД "Престиж Альянс" оприбуткований ТОВ «Компанія Технополіс», що підтверджується прибутковими ордерами(т.2 а.с.139-151), журналами обліку вантажів,що надійшли(т.2 а.с.100-137).

Також, 23 грудня 2010 року, між ТОВ «Компанія Технополіс» та ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг" укладено договір поставки № 2312/10, згідно умов якого Постачальник(ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг") передає у власність Покупцеві (ТОВ «Компанія Технополіс») товар(барабани), а Покупець приймає та оплачує товар у кількості, якості та асортименті, які визначаються у видаткових накладних(т.1 а.с.103-106).

На виконання умов договору поставки від 23 грудня 2010 року № 2312/10 ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг" передало у власність ТОВ «Компанія Технополіс» барабан, що підтверджується: видатковими накладними(т.1 а.с.109,110).

ТОВ «Компанія Технополіс» отримано від ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг" податкові накладні(т.1 а.с.111-112).

Товар від ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг" отримував начальник відділу продажу Українець Д.В., що підтверджується наказом № 0501-09(т.2 а.с.77), журналом довіреностей за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року (т.2 а.с.78-98).

Товар від ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг" на користь позивача було перевезено силами ТОВ «Компанія Технополіс», що підтверджується: товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.113-114), подорожніми листами вантажного автомобіля (т.2 а.с.54-74), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобілю Камаз(т.2 а.с.99).

Розрахунки за поставлений ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг" товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується: рахунками-фактури(т.1 а.с.107-108) та банківськими виписками (т.1 а.с.115-116).

30 листопада 2011 року між ТОВ «Компанія Технополіс» та ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» укладено договір поставки № 30-11/11, згідно умов якого Постачальник(ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ») передає у власність Покупцеві (ТОВ «Компанія Технополіс») товар (барабани,ВВГ), а Покупець приймає та оплачує товар у кількості, якості та асортименті, які визначаються у видаткових накладних(т.1 а.с.117-118).

На виконання умов договору поставки від 30 листопада 2011 року № 30-11/11 ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» передало у власність ТОВ «Компанія Технополіс» барабани,ВВГ що підтверджується: видатковими накладними(т.1 а.с.120-121).

ТОВ «Компанія Технополіс» отримано від ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» податкові накладні(т.1 а.с.122-123).

Товар від ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» отримував начальник відділу продажу Українець Д.В., що підтверджується наказом № 0501-09(т.2 а.с.77), журналом довіреностей за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року (т.2 а.с.78-98).

Від ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» товар на користь позивача було перевезено силами ТОВ «Компанія Технополіс», що підтверджується: товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.124-125), подорожніми листами вантажного автомобіля (т.2 а.с.54-74), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобілю Камаз(т.2 а.с.99).

Розрахунки за поставлений ТОВ «Смолінменеджент ЕССЕ» товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується: рахунками-фактури (т.1 а.с.119) та банківськими виписками (т.1 а.с.127).

Також, 8 березня 2011 року між ТОВ «Компанія Технополіс» та ТОВ «Вальтравен» укладено договір купівлі-продажу № 0903-3, згідно умов якого Продавець (ТОВ «Вальтравен») зобов'язується є у власність Покупцеві (ТОВ «Компанія Технополіс») товар (трансформатор,барабан), а Покупець приймає та оплачує товар у кількості, якості та асортименті, які визначаються у видаткових накладних(т.1 а.с.128-129).

На виконання умов договору купівлі-продажу від 8 березня 2011 року № 0903-3, ТОВ Вальтравен» передало у власність ТОВ «Компанія Технополіс» трансформатор,барабан, що підтверджується: видатковими накладними (т.1 а.с.133-135).

ТОВ «Компанія Технополіс» отримано від ТОВ «Вальтравен» податкові накладні (т.1 а.с.136-138).

Товар від ТОВ «Вальтравен» отримував начальник відділу продажу Українець Д.В., що підтверджується наказом № 0501-09(т.2 а.с.77), журналом довіреностей за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року (т.2 а.с.78-98).

Від ТОВ «Вальтравен» товар на користь позивача було перевезено силами ТОВ «Компанія Технополіс», що підтверджується: товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.139-141), подорожніми листами вантажного автомобіля (т.2 а.с.54-74), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобілю Камаз(т.2 а.с.99).

Розрахунки за поставлений ТОВ «Вальтравен» товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується: рахунками-фактури (т.1 а.с.130-132) та банківськими виписками (т.1 а.с.142-144).

Товар від ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" зберігався у складських приміщеннях ТОВ «Компанія Технополіс», що підтверджується договором оренди нежилого приміщення від 1 січня 2011 року № 22(т.2 а.с.152-154), договором оренди нежилого приміщення від 8 січня 2010 року № 24 (т.2 а.с.155-157), договором оренди від 4 січня 2011 року № 04/01-6(т.2 а.с.159-163), договором оренди нежилого приміщення від 4 січня 2010 року № 04/01-7 (т.2 а.с.163-166).

Відповідно до матеріалів справи, основним видом економічної діяльності ТОВ «Компанія Технополіс» є неспеціалізована оптова торгівля.

Придбаний у ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" товар був реалізований. замовникам, що підтверджується:рахунками-фактури (т.1 а.с.145, 155, 156, 157, 179, 188, 194, 199, 205, 211, 216, 220, 225, т.2 а.с.4,12), видатковими накладними (т.1 а.с.146, 158, 159, 160, 180, 189, 195, 200, 206, 212, 217, 221, 225, т.2 а.с.5,13), податковими накладними (т.1 а.с.147, 161, 162, 163, 164, 181, 182, 191, 197, 202, 208, 214, 219, 224, 229, т.2 а.с.6, 15), товарно-транспортними накладними(т.1 а.с.149, 174-176, 187, 232, 233-240, т.2 а.с.11), банківськими виписками(т.1 а.с.150, 151, 165, 166, 167, 183, 184, 193, 210, 230, т.2 а.с.8), договором поставки від 10 січня 2011 року № 7 (т.1 а.с.152-154), довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с.172, 173, 186, 190, 196, 201, 203, 207, 213, 218, 223, 228, т.2 а.с.14), договором купівлі-продажу від 1 березня 2011 року № 7 (т.1 а.с.177-178), договором поставки від 10 січня 2011 року № 5 (т.2 а.с.1-3), актами списання (т.2 а.с.9,10).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені між ТОВ "Компанія Технополіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо твердження відповідача про безтоварність договорів поставки, укладених між позивачем ТОВ "Компанія Технополіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів з поставки товару, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження позиції щодо безтоварності господарських операцій не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на пояснення керівників ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про те, що на підприємстві фактично діяльність не здійснювалась, документи вони підписувала за грошову винагороду, оскільки такі пояснення не є належним доказом, який встановлює недійсність договорів, укладених між ТОВ "Компанія Технополіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" та не є доказом наявності умислу службових осіб відповідачів на укладення договору, що завідомо суперечить інтересам держави.

Відповідно до статті 65, частини 2 статті 74, статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України, пояснення директорів ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" зафіксовані в протоколі допиту свідків, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Крім того, відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України, заперечення однією із сторін правочину факту його вчинення або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, за змістом вказаної норми, заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Проте, відповідач в основу висновків, зроблених у Акті перевірки, та тверджень про відсутність самого факту виконання договорів поставки та купівлі-продажу поклав показання директорів ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен".

Спростовуючи викладене в акті перевірки твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" суд враховує ту обставину, що жодних доказів відсутності поставок товару до ТОВ "Компанія Технополіс" відповідач не надав.

Натомість, первинними документами з поставки товару, що є в матеріалах справи та які досліджені судом, підтверджується реальність здійснення операцій поставки, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про безтоварність господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України України зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у наданих позивачем видаткових і податкових накладних зазначено перелік товарів, що відповідає умовам договору поставки та видам господарської діяльності позивача.

Виконання договору підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача, як того вимагає пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту та право на формування показників валових витрат підтверджене належними доказами, отже висновки відповідача про порушення ТОВ «Компанія «Технополіс» вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пункт 14.1 статті 14, пункт 138.1 статті 138, пункт 138.2 статті 138, пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України) та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»( пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 198.2 статті 198, пункт 198.3 статті 198, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та показників валових витрат за господарськими операціями з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" є безпідставним. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 4 вересня 2013 року № 0000692300 та № 0000682300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Вимога позивача про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Технополіс" задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем законодавства під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компанія Технополіс".

Належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компанія Технополіс" позивачем не надано.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 4 вересня 2013 року № 0000692300 та № 0000682300.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Технополіс» судовий збір із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області у сумі 2259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 59 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2013 року.