Постанова № 34066270, 07.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 р. Справа №805/11501/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-57 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Авто», м. Донецьк

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька

про скасування рішення від 6 червня 2013 року № 495

за участю представників:

від позивача: Хворостяного О.В. - за дов. від 15.01.2013р.

Мороз Т.І. - за дов. від 04.10.2013р.

від відповідача: Мартиненко Н.Л. - за дов. від 02.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Донецьк-Авто» заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення від 6 червня 2013 року № 495 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність спірного рішення з огляду на те, що грошові кошти були перераховані підприємством помилково на інший рахунок, що не призначений для перерахування єдиного внеску.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на відсутність підстав для звільнення позивача від сплати фінансових санкцій та пені у зв'язку із перерахуванням підприємством коштів на невірний рахунок. Відповідач також зазначає, що за письмовою заявою позивача кошти були перераховані на належний рахунок у відповідності до постанови правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецьк-Авто» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 03112840, філія позивача «Октябрський авто-центр» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька як страхувальник.

6 червня 2013 року відповідачем прийняте рішення № 495 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску стосовно філії «Октябрський авто-центр» Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Авто» у загальному розмірі 2030 грн. 52 коп., в тому числі штраф у розмірі 33,2% - 48 грн. 34 коп., 2% - 30 грн. 97 коп., 3,6% - 51 грн. 71 коп., єдиний внесок за найманих працівників - 1778 грн. 15 коп., та пеня у розмірі 33,2% - 3 грн. 38 коп., 2% - 1 грн. 37 коп., 3,6% - 3 грн. 62 коп., єдиний внесок за найманих працівників - 112 грн. 98 коп. за період з 21 лютого 2011 року по 30 травня 2013 року.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464). Норми даного Закону застосовуються судом в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин за період з лютого 2011 року по червень 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Частина 8 статті 9 Закону № 2464 визначає, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Частина 7 даної статті передбачає, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з частиною 10 статті 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Пункт 11 даної статті передбачає, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Пункт 13 частини 11 наведеної статті передбачає, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до даних картки особового рахунку позивачем не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за період з лютий 2011 року - травень 2013 року. Під час судового розгляду справи з пояснень представників позивача та з позовної заяви судом встановлено, що застосування штрафу та нарахування пені за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року позивач фактично не оскаржує.

З платіжних доручень позивача та пояснень представників позивача судом встановлено, що підприємству був відомий належний рахунок органу Пенсійного фонду для сплати єдиного внеску, однак помилково був визначений інший рахунок при сплаті єдиного внеску на загальну суму 28852 грн. 99 коп. платіжними дорученнями від 14 січня 2013 року № 39, від 25 січня 2013 року № 130, від 8 лютого 2013 року № 205, від 13 лютого 2013 року № 236, від 27 лютого 2013 року № 290, від 12 березня 2013 року № 379, від 12 квітня 2013 року № 595, від 10 травня 2013 року.

21 травня 2013 року позивачем надана до відповідача письмова заява щодо перерахування помилково перерахованих коштів з одного рахунку на інший рахунок.

Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 955/18250), (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках, зокрема, помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.

Пункт 5 Порядку визначає, що повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску. У заяві обов'язково зазначаються: найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер (за наявності), причини повернення коштів, суми платежу, що підлягають поверненню. До заяви платник обов'язково додає оригінал або копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує помилкову сплату коштів на рахунок органу Пенсійного фонду.

Таким чином, суд не приймає посилання представників позивача на те, що відповідач мав самостійно без заяви позивача здійснити перерахування коштів з неналежного рахунку на належний відразу після їх отримання.

Відповідно до пункту 6 Порядку орган Пенсійного фонду, одержавши від платника заяву, передбачену пунктом 5 цього Порядку, у строк не більше трьох робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних. У разі необхідності орган Пенсійного фонду може вимагати від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень. Пункти 7 та 8 Порядку передбачають, що орган Пенсійного фонду, одержавши від платника заяву, передбачену пунктом 5 цього Порядку, у строк не більше трьох робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних. У разі необхідності орган Пенсійного фонду може вимагати від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень.

23 травня 2013 року відповідачем надісланий висновок № 116 органу державного казначейства щодо перерахування помилково направлених коштів підприємством на неналежний рахунок в сумі 28852 грн. 99 коп. У зв'язку із таким перерахуванням в картці особового рахунку позивача утворилася переплата станом на 31 травня 2013 року в сумі 25570 грн. 34 коп.

Судом досліджені під час судового розгляду справи платіжні доручення позивача, звіти страхувальника за 2013 рік, картка особового рахунку позивача за 2011-2013 роки, та встановлено, що позивачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачений єдиний внесок, оскільки кошти на належний рахунок надходили не в повному обсязі у відповідності до нарахованого єдиного внеску звітами страхувальника, що й стало підставою для застосування штрафу і нарахування пені спірним рішенням.

Суд зазначає, що помилки позивача щодо перерахування коштів на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду не звільняють позивача від сплати штрафу та пені, оскільки в розумінні частини 10 статті 9 Закону № 2464 сплатою єдиного внеску вважається перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Авто» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення від 6 червня 2013 року № 495 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 жовтня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 11 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.