Ухвала суду № 34064393, 26.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"26" вересня 2013 р. Справа № 296/6354/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "25" липня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про визнання протиправними дій, стягнення коштів та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира, в якому просив визнати неправомірними дії останнього щодо відмови йому як учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС І категорії оплати відпустки строком 14 робочих днів; стягнути з відповідача на його користь 13297,22 грн. невиплаченої суми додаткової відпустки з розрахунку за 14 робочих днів та 10000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 25.07.2013 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира щодо відмови у здійсненні фінансування ОСОБА_4 як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до 1 категорії, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати виходячи з розрахунку 14 робочих днів.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира здійснити виплату ОСОБА_4 як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до 1 категорії, належних сум за отриману ним додаткову відпустку із збереженням заробітної плати з 02.07.2013 р. по 21.07.2013 р. у відповідності до вимог п.22 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розрахунку 14 робочих днів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування вказаної постанови з мотивів її необґрунтованості та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах визначених ст.195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС І категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.17-18).

Відповідно до наказів голови апеляційного суду Житомирської області № 143в від 29.04.2013 р., №238в від 21.06.2013 р. ОСОБА_4 надано відпустку як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), тривалістю 14 робочих днів з 02.07.2013 р. по 21.07.2013 р. (а.с.4-5).

З розрахунку видатків для виплати компенсацій, надання пільг особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2013 року, здійсненому Відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Апеляційного суду Житомирської області, ОСОБА_4 підлягає оплата за час додаткової відпустки з розрахунку 14 робочих днів у розмірі 13297,22 грн. (а.с. 8-12).

Листом Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира №1963/05-17 від 17.06.2013 р. повідомлено, що розрахунок видатків для виплати компенсацій, надання пільг особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2013 року не може бути профінансовано, оскільки наданий розрахунок додаткової відпустки ОСОБА_4 необхідно здійснити з розрахунку 16 календарних днів (а.с.6).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких вимог відповідача з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України "Про відпустки" передбачено, що тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону), не враховуються.

У відповідності до п.22 ч.1 ст.20 Закону №796 особам, віднесеним до категорії 1 (п.1 ст.14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, а, зокрема, використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

З огляду на вищевикладене, висновки Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, що при визначенні додаткової відпустки особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, необхідно здійснювати обчислення її тривалості в календарних днях з розрахунку 16 календарних днів за 14 робочих днів є помилковими.

Згідно ч.1 ст.129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч.1 ст.130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Тобто, наведеною нормою теж передбачено надання відпустки судді в робочих днях, а також передбачено що за час перебування у відпустці, яка обраховується у робочих днях судді виплачується суддівська винагорода.

Пунктом 22 ч.1 ст.20 Закону №796 передбачено надання додаткової відпустки у робочих днях із збереженням заробітної плати, тобто з виплатою суддівської винагороди.

Незалежно від подальшого перерахунку робочих днів у календарні дні судді має бути виплачена саме суддівська винагорода як компенсація за отриману відпустку, тобто його плановий заробіток за 14 робочих днів відпустки.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

При цьому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., а зокрема п.7, яким визначено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Як вже зазначала колегія суддів суддям за час перебування у відпустках в тому числі основній, чи додатковій має бути виплачений плановий заробіток за відповідну кількість робочих днів перебування у відпустці, що є особливою гарантією їхнього правового статусу. В зв'язку з викладеним, будь-який подальший перерахунок робочих днів відпустки у календарні не змінює розміру суддівської винагороди.

В будь-якому випадку перерахунок відпустки у 16 календарних днів не міг бути здійснений навіть з урахуванням роз'яснень Міністерства праці України від 12.02.1997 р. №10/2-493 та роз'яснень Міністерства праці і соціальної політики 2006 року.

Сам відповідач вказує, що перерахунок слід здійснювати за формулою

Nк.д. = Nр.д.х7/6, де Nр.д. - тривалість відпустки в робочих днях, 7 - тривалість тижня в календарних днях, 6 - тривалість тижня в робочих днях.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді судді Житомирського апеляційного суду, де встановлено 5-ти денний робочий тиждень з двома вихідними днями. При цьому тривалість робочого тижня не може перевищувати 40 годин (а.с.13-16).

За таких обставин величина тривалості тижня у робочих днях для позивача мала складати 5.

26.10.2012 р. Радою суддів України розглянуто питання порядку розрахунку тривалості щорічної оплачуваної відпустки судді і зазначений орган суддівського самоврядування при цьому врахував наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням (пункт восьмий). Частиною шостою цієї ж статті встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Частиною першою статті 52 Кодексу законів про працю України передбачено п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями.

З огляду на наведене, є помилковим застосування при визначенні тривалості щорічної відпустки суддям положень статті 5 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, відповідно до норм якої обчислення відпусток здійснюється в календарних днях. Стаття 1 цього Закону встановила, що державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються серед іншого Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Також, на думку Ради суддів України, при переведенні робочих днів відпустки суддів у календарні слід враховувати положення частини третьої статті 22 Конституції України, згідно з якою, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Роз'яснення Міністерства соціальної політики України, викладені в листі від 20.12.2011 року №12763/0/14-11/13, стосовно перерахунку тривалості відпустки з робочих в календарні дні, з урахуванням шестиденного робочого тижня, не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України і не підлягають застосуванню при наданні та обчисленні кількості днів відпустки суддям, так само як і роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики №206/13/116-06 від 14.06.2006 р.

За підсумками розгляду означеного питання Радою суддів України прийнято рішення погодитись з позицією Верховного Суду України та органів суддівського самоврядування щодо застосування практики надання суддям, відповідно до статті 130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", щорічної оплачуваної чергової відпустки з 1 січня 2012 року в календарних днях з урахуванням п'ятиденного робочого тижня.

Разом з тим, Радою суддів України не роз'яснено питання здійснення оплати відпусток суддів. На думку колегії суддів оплата відпусток суддів має здійснюватись, виходячи із планового заробітку судді в розмірі суддівської винагороди за відповідну кількість робочих днів відпустки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "25" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: (підпис) (підпис) (підпис) Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10014

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира пл. Польова, 8,м. Житомир,10009