Постанова № 34063861, 09.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5420/13-a

категорія 8.2.3

09 жовтня 2013 р. м. Житомир

час прийняття: 10 год.10 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представників позивача Заїки А.М., Качанівського Л.А.,

за участі представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2013,

встановив:

29 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА") звернулося до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 червня 2013 року №№ 000004/1504, 000005/1504 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення товариству заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2013 року в сумі 980000, 00 грн та за квітень 2013 року на 1980000,00 грн.

Зазначає, що висновки відповідача, які ґрунтуються на тому, що до моменту введення в експлуатацію м'ясопереробного цеху та інших необхідних для виробництва господарських споруд ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА не має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість сплаченого контрагентам при будівництві цих основних засобів, є безпідставними та такими що суперечить вимогам чинного законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. В обґрунтування зазначив, що податковий кредит, відповідно від'ємне значення по операціям з будівництва м'ясопереробного цеху складається з сум податків у зв'язку з будівництвом, спорудженням основного фонду, який на даний час не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Крім того, відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності. Оскільки, на балансі підприємства не відображена вартість м'ясопереробного цеху, тому підприємство не має право на отримання бюджетного відшкодування.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35976986, перебуває на податковому обліку в Бердичівській ОДПІ, фактичний вид діяльності оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами.

З 3 червня 2013 року по 7 червня 2013 року відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за березень - квітень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень - квітень 2013 року.

Під час перевірки не виявлено порушень при відображенні ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" у декларації за березень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2008787,00 грн та у декларації за квітень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 940405,00 грн. Встановлено, що позивачем в порушення п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2013 року на 980000,00 грн та за квітень 2013 року на 1980000,00 грн.

За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт від 14 червня 2013 року № 1880/15-04/35976986 (а.с. 12-42).

На основі даного акту Начальником Бердичівської ОДПІ 27 червня 2013 року винесено податкові повідомлення - рішення: № 000004/1504, яким відповідачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за березень 2013 року у сумі 980000,00 грн (а.с. 43) та №000005/1504 , яким відповідачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за квітень 2013 року у сумі 1980000,00 грн.

Суд не погоджується з винесенням спірного податкового повідомлення - рішення з огляду на таке.

Як видно з акту перевірки причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в березні та квітні 2013 року та бюджетного відшкодування в за ці ж місяці є виконання будівельно - монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та необоротних активів, здійснення попередніх оплат постачальникам пов'язаних з будівництвом основних фондів, а саме: м'ясопереробного цеху за адресою: м. Бердичів, вул. Білопільська, 131-21.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно з п.198.3 ст.198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що витрати, які понесені позивачем при будівництві м'ясопереробного цеху, були пов'язані з його господарською діяльністю, а тому він на законних підставах, передбачених п. 198.3 ст. 198 ПК, відніс сплачену продавцю за такою операцією в складі вартості товарів (робіт, послуг) суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.18. п. 14.1 ст.14 ПК визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 2008787,00 грн та 940405,00 грн задекларованого в деклараціях з ПДВ за березень та квітень 2013 року відповідно (а.с. 50-58).

З положень п. 198.3 ст.198 ПК вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.

Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів.

Згідно з абз "а" п.200.4 ст.200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до п.200.5. ст.200 ПК, на порушення якої посилається відповідач, визначає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З матеріалів справи видно, що позивач є платником податку на додану вартість з 2008 року, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість №100268045 від 12.02.2010 (а.с. 89).

Крім того, п.200.5 ст.200 ПК, на порушення якого посилається відповідач, не встановлює обмеження на бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ, сформованого по операціям з придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Відповідно до пп. 200.6., 200.7., 200.8. ст. 200 ПК, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем позивачу безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень та квітень 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської ОДПІ від 27 червня 2013 року №№000004/1504, 000005/1504 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 23, 94, 162,163 КАС, суд,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №№000004/1504, 000005/1504, винесені 27 червня 2013 року Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" судовий збір у розмірі 4588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.