Постанова № 34061333, 16.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17058/13-а

Провадження №2-а/761/373/2013

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 вересня 2013 року 11 год. 56 хв. м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Кукушкіному О.М.,

з участю :

від позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2;

від відповідача1: представник Томашевич О.А.;

від відповідача2: не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Києві адміністративну справу за

позовною заявою ОСОБА_1;

до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві;

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначив, що 08 грудня 2012 року він приймав участь у проведенні мирної акції в рамках Міжнародного дня прав людини, проти гендерної дискримінації та порушень прав людини. Під час проведення акції в м. Києві по б-ру. Т. Шевченка, 2, о 14 год. 00 хв., позивач зазначив, що на учасників акції почали нападати невідомі йому особи, а потім представники спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві затримали його та інших учасників акції разом із невідомими йому особами та доставили до відділу Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Час проведення акції був узгоджений у встановлений законом порядку та повідомлено відповідні державні органи про проведення даної акції. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що йому було спричинено тяжких душевних та моральних страждань під час затримання. Позивач просить визнати дії спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві неправомірними та стягнути на його користь моральну шкоду.

03 вересня 2013 року Головне управління Державного казначейства України у м. Києві залучено судом в якості співвідповідача по справі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбулося 16 вересня 2013 року позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Зазначив, що дії працівників міліції під час проведення мирної акції в рамках Міжнародного дня прав людини, завдали йому тяжким моральних та духовних страждань. Вважає, що спеціальним підрозділом охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві було проведено незаконне затримання його, як законослухняного громадянина, який підтримував свою життєву позицію та доставлено до Шевченківського РУ ГУМВС України у м. Києві для складання протоколу про адміністративне правопорушення, за дії передбачені ст. 173 КУпАП. Звернув увагу на те, що проведення мирної акції за адресою: м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 2, було на законних підставах і не суперечило законодавству України.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 16 вересня 2013 року позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві у судовому засіданні, яке відбулося 16 вересня 2013 року проти позову заперечила, зазначила, що дії працівників спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві є правомірними і такими, що відповідають чинному законодавству України.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві у судове засідання, яке відбулося 16 вересня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Як вбачається в матеріалах справи, позивач приймав участь у мирній акції в рамках Міжнародного дня прав людини, проти гендерної дискримінації та порушень прав людини. 08 грудня 2012 року позивач разом із іншими учасниками акції перебував у м. Києві по б-ру. Т. Шевченка, 2, де з його слів на нього та представників спільноти ЛГБТ (геїв, лесбійок, бісексуальних та трансгендерних осіб) був скоєний напад невідомими йому особами, що призвело до втручання представників спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві та подальше затримання позивача для складання адміністративного протоколу. Позивач зазначає, що під час затримання представниками спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України не було встановлено його особу, не було складено протокол про адміністративне правопорушення на місці затримання, а відразу посадили до машини працівників міліції, що суперечить чинному законодавству, як вважає останній.

Представник відповідача Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі, та зазначила, що дії працівників спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України відповідають нормам закону та не порушували чиїхось інтересів.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового засідання позивач зазначив, що після того, як на його та інших учасників мирної акції напали невстановлені слідством особи та почали застосовувати сльозогінний газ, працівники спецпідрозділу «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві почали затримувати осіб для встановлення громадського порядку та виявлення винних осіб у суперечці. ОСОБА_1 зазначив, що після того, як співробітники міліції почали затримувати його товариша, він почав триматися за нього та не давати працівникам міліції виконувати своїх безпосередніх функцій покладених на них державою, як зазначив позивач, було багато народу, невстановлені особи напали на нього та інших учасників акції, застосували сльозогінний газ, була метушня серед людей, і працівники міліції почали затримувати осіб та саджати до автомобіля.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києві від 10 грудня 2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року було скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, провадження по справі було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 зазначив, що після того, як співробітники міліції почали затримувати його товариша, він почав триматися за нього та питатися дізнатися, за що його приятеля затримують та у чому він винен. Тобто в діях позивача вбачається перешкода діям працівників міліції.

Під час розгляду справи позивач зазначав, що працівники міліції діяли не в рамках закону, тобто не складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці, його затримання та тримання у районному відділку міліції на протязі 3 годин, попри те, як зазначив сам позивач, практично склалася така ситуація в якій було неможливо на місці встановити його особу та скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки серед людей була метушня, що унеможливлювало проведення вищезазначених дій на місці.

Основними завданнями міліції відповідно до ст. 2 Закон України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію»(далі -Закон № 565-XII) є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Згідно положень ст. 11 ЗУ «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання, проводити огляд осіб, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС від 22.02.2001 № 185, з метою припинення адміністративних правопорушень, якщо вичерпано інші заходи впливу, з метою встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, її особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів. Протокол про адміністративне затримання (протокол про адмінзатримання) особи, яка вчинила правопорушення, складається відповідно до ст. 261 КУпАП (п. п. 2.13., 2.14.).

Таким чином, уповноваженою особою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, для встановлення особи, з'ясування обставин, та складання протокол щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було правомірно вчинено дії по затриманню позивача та вчинено дії по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2012 року.

Суд звертає увагу, що в межах вирішення даної адміністративної справи судом розглянуто дії працівників міліції щодо затримання позивача 08 грудня 2012 року, як управлінські функції суб'єкта владних повноважень, що здійснювались при виконанні посадових обов'язків, в тому числі, щодо оформлення процесуальних документів.

Таким чином, врахувавши показання позивача у судовому засіданні, які неодноразово змінювалися, позивач не впевнено надавав пояснення по суті справи, плутався у показах стосовно затримання його та інших учасників акції, застосування невідомими особами газу та моменту затримання, як він сам зазначив, що під час затримання його товариша він тримався за нього та не давав працівникам міліції безпосередньо виконувати функції покладені на них державою. Дії працівників підрозділу спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві не суперечили чинному законодавству України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: