Постанова № 34058959, 26.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

NT >І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 вересня 2013 року 08:05 №826/12803/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до

Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, було безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправно прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на правомірність рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2, оскільки позивачем було надано до митного органу сумнівні документи.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності 29.08.2013 заявили всі особи, які беруть участь у справі, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/12803/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митної декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «Форель (Trout gut) роду Oncohrynchus mykiss, охолоджена, з головою і зябрами, без нутрощів, склад: риба, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервована, транспортована у коробках із пінопласту, заповнених льодом, клас риби Sup, розмірні ряди: 1-2 кг – 96,90 кг; 3-4 кг - 2871,60 кг; 4-5 кг – 985,80 кг. Загальна чиста вага – 3954,30 кг. (заводи Н-109, Н-72, ST-106, Т-302). Термін придатності: до 15.02.2013. Виробник: Norway Royal Salmon AS. Торговельна марка: NORWAY ROYAL SALMON. Країна виробництва: Норвегія (NO)». Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 6,97 доларів США за одиницю.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу відповідні документи.

За результатом перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведення процедури консультацій, Київською регіональною митницею було винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2, яким було скориговано митну вартість товару «Форель (Trout gut) роду Oncohrynchus mykiss, виробник Norway Royal Salmon AS, країна виробництва Норвегія», з 6,97 доларів США за одиницю до 12,97 доларів США за одиницю.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За посиланням відповідача, за наслідками подання позивачем вантажної митної декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990, Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші документи щодо підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

З матеріалів справи вбачається, що представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» листом від 05.02.2013 №42 повідомив митний орган про те, що товариство не може надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

За посиланнями митного органу документи, що подало товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до митного оформлення товару містили певні розбіжності, а саме:

- в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 зазначено, що плата проводиться через 30 календарних днів, однак з рахунку, що підтверджує оплату від 31.01.2013 №64700, вбачається, що оплата була здійснена через 45 днів;

- в вантажно-митній декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 відсутні реквізити доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 та інформації, щодо пролонгації вказаного договору;

- в експортній декларації країни відправлення від 31.01.2013 №020190-2013007506 вказано, що поставка товару здійснювалась на умовах CIP Klaipeda, проте в вантажно-митній декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 та в товаросупровідних документах зазначено, що поставка товару здійснювалась на умовах FCA Oslo.

Аналізуючи доводи відповідача, що надані товариством документи є неналежними, оскільки мають розбіжності та не базуються на об’єктивних даних, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

З підпункту 12.8 пункту 12 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 вбачається, що договір діє до 31.12.2011, якщо сторони у строк не менше ніж за 20 днів не висловили бажання щодо розірвання договору, тоді дія договору буде продовжена ще на один рік. Також, з вантажно-митної декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 вбачається, що в ній є посилання на додаткову угоду №1 від 14.06.2012 до (контракту) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133, чим спростовуються доводи відповідача щодо відсутності реквізитів доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 та інформації щодо пролонгації вказаного договору.

Також, в підпункті 8.1 пункту 8 договору від 01.02.2010 №133 зазначено, що оплата проводиться через 30 календарних днів з моменту отримання покупцем товару, однак дані умови можуть бути змінені за згодою сторін. Згідно підпункту 1.1 пункту 1 договору від 01.02.2010 №133, продавець продає покупцю товар у відповідності до інвойсу, який є невід’ємною частиною договору. З інвойсу від 31.01.2013 №640700, вбачається, що оплата товару здійснюється протягом 45 днів з дати виставлення рахунку. Отже розбіжностей в цій частині судом не встановлено.

Що стосується, вказаних митним органом розбіжностей в умовах доставки зазначених в експортній декларації країни відправлення від 31.01.2013 №020190-2013007506 (CIP Klaipeda) та в вантажно-митній декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 (FCA Oslo), суд зазначає наступне.

В підпункті 3.1 пункту 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Oslo, а в підпункті 3.3 пункту 3 цього ж договору, зазначено, що місце доставки є Київська регіональна митниця, дана інформація дублюється, також, в інвойсі від 31.01.2013 №640700. Крім того, з довідки про транспортні витрати від 31.01.2013 вбачається, що місце завантаження товару є Oslo (Норвегія), а місце розвантаження Kiev (Україна).

Судом встановлено, що дійсно в експортній декларації країни відправлення від 31.01.2013 №020190-2013007506 умови поставки визначено як -CIP Klaipeda. Разом з тим, враховуючи, що іншими документами (договір, інвойс, довідка) підтверджується поставка товару на умовах FCA Oslo, відповідачем не наведено суду доказів, що відповідні розбіжності вплинули на визначення митної вартості товару.

Позивачем надані суду копії витягу з інформаційного бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» Державного підприємства «Держзовнішінформ», з яких вбачається, що:

- вартість форелі охолодженої за умовами поставки FOB Норвегія станом на 13.01.2013 складає 6,34 долара США за кг (№2 (196) за 2013 рік);

- вартість форелі охолодженої за умовами поставки FOB Норвегія станом на 16.12.2012 складає 5,72 долара США за кг;

- вартість форелі охолодженої за умовами поставки FOB Норвегія станом на 10.02.2013 складає 6,24 долара США за кг.

Отже, митна вартість, визначена товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» відповідає вартості подібного товару з Норвегії за відповідний період.

Аналізуючи зміст рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2, суд наголошує на тому, що оскаржуване рішення не містить докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом.

Так, відповідно до графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно зі статтею 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких відповідачем збільшено позивачеві митну вартість товару з 6,97 доларів США за одиницю до 12,97 доларів США за одиницю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Київською регіональною митницею безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2, є протиправним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що оскаржуване рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2 про визначення митної вартості товару прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.