Ухвала суду № 34058634, 29.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 р.Справа № 820/587/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/587/13-а

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 06.09.2012 року №0000360048, від 06.09.2012 року №0000350048.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. по справі № 820/587/13-а позов задоволено:

- скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України від 06.09.2012 року №0000360048 та від 06.09.2012 року №0000350048.

- стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, код 37999628) на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (код 30665859) судовий збір у розмірі 2294.00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. по справі № 820/587/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ) зареєстроване виконавчим комітетом Куп'янської міської ради Харківської області 22.03.2000 року (т.1 а.с.9), перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.12).

Відповідно до довідки Управління статистики у Куп'янському районі №401448 (т.1 а.с.10), видами діяльності Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю за КВЕД є виробництво рибних продуктів, оптова торгівля іншими продуктами харчування, діяльність автомобільного вантажного транспорту, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Фахівцем СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30665859) з питань достовірності нарахування податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року і податку на додану вартість за серпень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 22.08.2012 року №339/48-019/30665859 (т.1 а.с.15), яким встановлено порушення:

- п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2010 року у розмірі 301494,62 грн.;

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за серпень 2010 року на суму 241195,69 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС винесені податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.27-28):

- від 06.09.2012 року №0000360048, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем - 301494,62 грн. та 75373,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 75373,66 грн.;

- від 06.09.2012 року №0000350048, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 241195,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60298,92 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (т.1 а.с.29, 38). Рішенням Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС від 23.11.2012 р. №14894/10/10-233 (т.1 а.с.32) податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 року №0000360048, від 06.09.2012 року №0000350048 - залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Рішенням ДПС України від 27.12.2012 року №7920/0/01-12/10-2115 (т.1 а.с.43) вищевказані податкові повідомлення-рішення, також, були залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що підставою для висновку, щодо заниження суми податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у розмірі 301494,62 грн. та заниження суми податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 241195,69 грн., став акт контрагента позивача, господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме - про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Аеромакс-Сервіс" від 11.06.2012 року № 507/2204/35897868 (т.1 а.с.179), у якому свою чергу встановлені порушення ПП "Аеромакс-Сервіс" обґрунтовуються актами перевірок контрагента ПП "Аеромакс-Сервіс" - ПП "Фірми "Західпостачторг" (т.1 а.с.191).

Стосовно ПП "Аеромакс-Сервіс" відповідач у акті перевірки від 22.08.2012 року №339/48-019/30665859 зазначено про неможливість придбання у ПП "Аеромакс-Сервіс" рибної продукції, неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ПП "Аеромакс-Сервіс", неможливість вважати документи укладені між позивачем та ПП "Аеромакс-Сервіс" - первинними - з метою ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки у контрагента ПП "Аеромакс-Сервіс" - ПП "Фірми "Західпостачторг" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, тобто відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, тощо.

Також, судом першої інстанції встановлено, що між СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ (покупець) та ПП "Аеромакс-Сервіс" (постачальник) укладено договір від 30.07.2010 року №30/07/10-269/п (т.1 а.с.49), згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця рибопродукцію та інші товари в асортименті згідно видаткових накладних постачальника, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно умовам даного договору.

На виконання умов договору СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.88-89), сплативши його вартість, що підтверджується платіжним дорученням (т.1 а.с.52), а ПП "Аеромакс-Сервіс" виписав податкові накладні (т.1 а.с.69-70), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення, поставку товару - форель с/м, горбуша, тощо, підтверджується товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.90,91), договорами оренди автомобілів (т.2 а.с.3-4), журналом реєстрації довіреностей (т.1 а.с.85), прибутковими ордерами (т.1 а.с.92, 93), журналом-ордером і відомість по рахунку 281 Товари на складі (а.с.94), наказами (т.2 а.с.5-6, 8),довідкою (т.2 а.с.7), з яких вбачається, що товар розвантажений за адресою - м.Куп'янськ, вул.Дзержинського, 55, який здали водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а прийняв комірник - ОСОБА_3

Згідно договору суборенди нежитлових приміщень від 02.08.2010 року №020810-3 (т.1 а.с.95) - нежитлові приміщення за адресою - м.Куп"янськ, вул.Дзержинського, 55 надані у користування СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами (т.1 а.с.101-168), отримання товарів за договором від 30.07.2010 року №30/07/10-269/п було необхідно СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ для використання у власній господарській діяльності, оскільки основними видом діяльності позивача є виробництво рибних продуктів.

Свої зобов'язання сторони у перевіряємому періоді за вказаним договором виконали, що підтверджується накладними за серпень 2010 року (т.1 а.с.69-70).

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові накладні, виписані ПП "Аеромакс-Сервіс", відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, ПП "Аеромакс-Сервіс" виконав свої зобов'язання за договором від 30.07.2010 року №30/07/10-269/п, а СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ прийняв товар за цим договором, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено у ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. по справі № 820/587/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/587/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.