Рішення № 34058544, 03.10.2013, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.10.2013

Справа № 497/2404/13-ц

Провадження № 2/497/710/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

при секретарі судового засідання Суйчимезовій Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Федоренка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Болградська районна державна адміністрація та Болградський районний сектор головного управління міграційної служби України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, яким просила визнати свою невістку та двох своїх онуків - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням, а саме, 4/100 частинами житлового будинку, що розташовані АДРЕСА_1, та зобов'язати Болградський районний сектор Міграційної служби України зняти їх реєстраційного обліку, зазначаючи, що відповідачі більш, ніж шість місяців не проживають на вказаній житловій площі, що належить їй, позивачці, на підставі договору дарування - більш, ніж три роки - з дня смерті її, позивачки, сина.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, пояснивши, що вказане спірне житло вона отримала в дар від літньої жінки, яку доглядала, пустила туди проживати сина з сім'єю; відповідачі є дружиною та дітьми її сина, що загинув майже три роки тому, відповідачка з нею перестала проживати, не доглядає її, перестала з нею спілкуватися, не надає їй допомоги у догляді, тому вона, позивачка, має продати вказане житло і виїхати до свого іншого сина - ув інше місце для проведення оперативного лікування.

Відповідачка ОСОБА_4, виступаючи у своїх інтересах, та в інтересах своїхз неповнолітніх дітей - відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, пояснивши, що неї з позивачкою булу дуже гарні стосунки до смерті її, позивачки, сина, який був її, відповідачки, чоловіком. Позивачка сама запропонувала їм, відповідачам, разом з її ж сином, коли він був живий, проживати у спірному житловому приміщенні, хоча в неї, відповідачки, була можливість жити у квартирі, яку на даний момент її матір подарувала її братові, де той зараз і живе. Крім того, відповідачка пояснила, що позивачка сама відмовляла її з чоловіком від квартири, де проживає тепер її, відповідачки, брат, який виплатив їй і її чоловіку певну суму грошей, і ці кошти пішли на ремонт у квартирі, право на проживання в якій оскаржує тепер позивачка. До того ж, відповідачка пояснила, що вона змушена була піти зі спірної квартири, яку надала для проживання їй і її сім'ї позивачка, оскільки після смерті її, відповідачки, чоловіка, позивачка стала проживати у спірній житловій площі, яка складає лише дві кімнати, сама разом з співмешканцем, з яким вона, відповідачка, проживати невзмозі. На даний момент вона, відповідачка, потребує права на користування і проживання у спірній квартирі, оскільки проживає тимчасово у будинку в с.Криничне, який належить її вітчиму і який не бажає реєструвати там місце проживання її, відповідачки і її дітей.

Представник органу опіки та піклування також заперечував проти задоволення позовних вимог в інтересах неповнолітніх відповідачів, посилаючись на норми ЖК, СК, ЦК та ЦПК України.

Відповідно до ст.ст.71,72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться саме у судовому порядку після з'ясування усіх обставин, які можуть бути суттєвими для постановлення такого рішення.

Враховуючи те, що судом встановлено, що відповідачка не проживає в спірному житловому приміщенні понад шість місяців з поважних причин, а позивачка не надала суду доказів неповажності причин не проживання відповідачів, відповідачі не можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням і право бути в ньому зареєстрованими.

Крім того, суд прийшов до переконання, що вимоги позивачки в частині скасування реєстрації відповідачів у спірному житловому приміщенні, також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Оскільки у відповідачів немає власного житла, відповідачка з дітьми проживають тимчасово у чужої їм людини - співмешканця матері, суд не може безпідставно позбавити їх права бути зареєстрованою у приміщенні, в якому вони проживали певний час, потребують цього і змушені проживати тимчасово в іншому місці з поважної причини - позивачка створила їм умови, при яких вони не можуть проживати у спірному житловому приміщенні.

Тому, з огляду на викладене, а також враховуючи, що позивачка не надала суду належних доказів у підтвердження своїх вимог, її позов задоволенню не підлягає в повному обсязі

Керуючиь ст.ст.10,31,57-60,131,209,212-215,223,294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Болградська районна державна адміністрація та Болградський районний сектор головного управління міграційної служби України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - залишити без задоволення в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: