Рішення № 34058513, 26.09.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2013 р.Справа № 921/769/13-г/8

Господарський суд Тернопільської області у складі

Cудді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20 а, м. Тернопіль, 46021

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про cтягнення 3 000 грн. штрафу та 3 000 грн. пені.

За участю представників:

Позивача: Бібік Г.С. - головного спеціаліста - юрисконсульта другого відділу досліджень та розслідувань ТОТВ АК України, довіреність №2856 від 02.10.2012р.

Відповідача: ОСОБА_4 - представника, довіреність №2586 від 02.10.2012 р.

В судовому засіданні 07.08.2013 року представникам сторін роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 - 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення 3 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 3 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-ІІІ від 11.01.01р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2210-ІІІ), зокрема п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2210-ІІІ, яке виявилося у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів, внаслідок чого 28.09.2012 року рішенням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №71 у справі №606-УД на нього, в порядку ст. 52 Закону №2210-ІІІ, накладено штраф в розмірі 3 000 грн. Дане рішення отримано відповідачем 03.10.2012 року, строк оплати штрафу в добровільному порядку закінчився 03.12.2012р., однак відповідач добровільно суму штрафних санкцій не оплатив, що послугувало підставою для нарахування у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону №2210-ІІІ пені в розмірі 3 000 грн.

В підтвердження викладеного надано: рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №71 від 28.09.2012 р. по справі № 606-УД та докази його надіслання відповідачу, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 29.07.2013 року порушено провадження у справі № 921/769/13-г/8 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10:40 год. 07.08.013 року.

В судовому засіданні 07.08.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 09:50 год. 16.08.2013 року, про що присутніх в судовому засідання представників сторін повідомлено під розписку, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Ухвалами суду від 16.08.2013 року та 16.09.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14:20 год. 16.09.2013 року та, відповідно, на 10:00 год. 25.09.2013 року.

В судовому засіданні 25.09.2013 року за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 09:15 год. 26.09.2013 року, для надання можливості надати суду докази повної сплати заявленої до стягнення суми штрафу, про що повноважних представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

В судове засідання 26.09.2013 року повноважний представник відповідача прибув, в підтвердження здійснення відповідачем повної оплати заявленої для стягнення суми штрафу, окрім наданої в судове засідання 16.08.2013 року копії квитанції №115 від 15.08.2013 року на суму 2 000 грн., до матеріалів справи долучив довідку АТ "Ощадбанк" за №633 від 25.09.2013 року, з якої вбачається, що 21.08.2013 року ОСОБА_2 сплачено штраф в розмірі 1 000 грн. Також в повному обсязі підтримав викладені відповідачем у запереченнях від 16.08.2013 року та від 25.09.2013 року доводи щодо безпідставності позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені. Стверджує, що рішення адміністративної колегії ТОТВ Антимонопольного комітету України № 71 від 28.09.2012 р. отримано відповідачем лише 26.07.2013 р. разом із позовними матеріалами. Наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 03.10.2012 р. ОСОБА_2 вказаного вище рішення не містить належних доказів отримання даної поштової кореспонденції саме відповідачем, про що, на думку представника, свідчить наявний в матеріалах справи взірець підпису ОСОБА_2, поставлений в присутності нотаріуса. Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги, що заявлену позивачем до стягнення суму штрафу сплачено в добровільному порядку в межах передбаченого законом строку на добровільну сплату, - до 25.09.2013 року, просить суд в задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Повноважний представник позивача в судове засідання 26.09.2013 року прибув. Згідно листа №3133/10 від 25.09.2013 року, підтриманого повноважним представником позивача в судовому засіданні, ТОТВ АМК України підтверджує факт повної оплати відповідачем заявленої до стягнення суми штрафу та не заперечує проти припинення провадження у справі в даній частині позову, на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Позов в частині заявленої до стягнення суми пені підтримує повністю, а заперечення відповідача щодо безпідставності останніх вважає неправомірними. Стверджує, що рішення адміністративної колегії ТОТВ Антимонопольного комітету України № 71 від 28.09.2012 р. надіслано на адресу ОСОБА_2 супровідним листом за №2838/12 від 01.10.2012 року рекомендованою кореспонденцією 02.10.2012 року та отримано ним 03.10.2012 року, в підтвердження посилається на надані суду в засідання 16.09.2013 року належним чином засвідчені копії супровідного листа №2836/12 від 01.10.2012 року, витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та повідомлення про вручення поштового відправлення за №4600201028045, а також лист Тернопільської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за №301-31-437 від 14.08.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

28 вересня 2012 року адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 71 по справі № 606-УД "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким постановлено визнати дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства "Укрмедіка" по узгодженні конкурентної поведінки під час участі у Тендері за процедурою запиту цінових пропозицій, по закупівлі за предметом "Препарати фармацевтичні різні" ДК-24.42.2, проведеним комунальним закладом Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об'єднання", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст. 50 та п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів.

Зокрема, з даного рішення вбачається, що у квітні місяці 2012 року комунальним закладом Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об'єднання" проведено торги за процедурою запиту цінових пропозицій, по закупівлі за предметом "Препарати фармацевтичні-різні" ДК/24.42.2.

Оголошення про запланований захід було розміщено у Віснику державних закупівель№37/1(639/1) 26.03.2012 за №148049. На Тендер було виставлено 3 лоти.

Участь у тендері - відкритих торгах по Лоту №1 (сироватки та вакцини) взяли два суб'єкта господарювання: ФОП ОСОБА_2 та ПП "Укрмедіка".

Під час розгляду справи №606-УД встановлено обставини, які свідчать про те, що учасники тендеру узгодили між собою умови участі у тендері, що підтверджується наступним:

Тендерні пропозиції учасників мали схожі ознаки, водночас відрізнялись від тендерної форми пропозиція конкурсних торгів, наведеної у додатку до тендерної документації Замовника такими особливостями:

- текст форми пропозиції учасників мав однакове розміщення на сторінці, однаково структурований і містив однаковий порядок слів;

- у обох учасників в першому абзаці після словосполучення "Препаратів фармацевтичних різних" - 24.42.2 внесено словосполучення "по лоту №1";

- у табличці, яка містилась у ціновій пропозиції Замовника, у графі одиниці виміру зазначено "Упаковка" у Учасників мали однаковий скорочений вигляд - "Упак.";

- довідки про відкриття рахунку видані ТВ №1 Львівської філії ПАТ "Брокбізнесбанк" ФОП ОСОБА_2 та ПП "Укрмедіка" в один день та є без номерними;

- листи ФОП ОСОБА_2 та ПП "Укрмедіка", якими останні повідомили, що ними не залучались сторонні особи для підготовки та збору документів на Тендер датовані 17.09.2012 року не місили номерів;

- свої цінові пропозиції учасники подали в один день, - 24.05.2012 р. о 9 год. 55 хв. за підписами ОСОБА_2;

- директором ПП "Укрмедіка" є ОСОБА_2, штатний розпис від 01.01.2012 року затверджений директором ПП "Укрмедіка" ОСОБА_2;

- місцезнаходження учасників Тендеру та місцезнаходження директора ПП "Укрмедіка" ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1;

- цінові пропозиції встановлені ФОП ОСОБА_2 перевищували цінові пропозиції ПП "Укрмедіка" на 10%.

Враховуючи наведене вище, Адміністративна колегія Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що вказані дії свідчать про погоджену конкурентну поведінку між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Укрмедіка" по Тендеру ЛОТ №1 та є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів.

У зв'язку із встановленим правопорушенням, цим же рішенням на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено штраф у розмірі 3 000 грн. Штраф підлягав сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення (абз. 2 п.2 Рішення).

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Загальні положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р. №2210- ІІІ (далі - Закон №2210-ІІІ) визначають правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно ж до вимог ст. 1 названого Закону економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

За приписами п. 1 ст. 50 Закону №2210-ІІІ порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2210-ІІІ узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Згідно з частиною першою та пунктом 4 частини другою ст. 6 Закону №2210-ІІІ антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону №2210-ІІІ, вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно з частиною другою статті 52 Закону №2210-ІІІ за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до ст.48 Закону №2210-ІІІ за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

П.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 року ""Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", з наступними змінами і доповненнями зазначено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Окрім того, в силу ч. 1ст. 60 Закону № 2210-ІІІ, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч.1, 2 ст.56 Закону № 2210-ІІІ, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 71 від 28.09.2012 р. було направлено останнім на адресу відповідача супровідним листом за №2838/12 від 01.10.2012 року рекомендованою кореспонденцією 02.10.2012 року та отримано підприємцем 03.10.2012 року (належним чином засвідчені копії супровідного листа №2836/12 від 01.10.2012 року, витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача та повідомлення про вручення поштового відправлення за №4600201028045- в матеріалах справи).

З долученого позивачем до матеріалів справи листа Тернопільської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за №301-31-437 від 14.08.2013 року вбачається, що рекомендований лист за №4600201028045 на ім'я ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) поступив у ВПЗ № 13 м. Тернопіль 03.10.2012 року і виданий 03.10.2012 року особисто ОСОБА_2

Як уже зазначалось вище, ч. 1 ст. 60 Закону № 2210-ІІІ встановлено, що відповідач мав право на оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

В судовому засіданні встановлено та не заперечено повноважним представником ФОП ОСОБА_2, що станом на день розгляду спору в суді рішення адміністративної колегії за № 71 від 28.09.2012 р. відповідачем не оскаржено, факт вчинення правопорушення та правомірність накладення штрафу в сумі 3 000 грн. останнім не заперечується.

В силу ч.3 ст. 56 Закону №2210-ІІІ, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Однак відповідач, всупереч вимог діючого законодавства, ані в двомісячний строк - до 03.12.2012р., ані станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не сплатив, чим порушив вимоги ч.2 ст.56 Закону №2210-ІІІ.

Згідно ч.5 ст.56 Закону №2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Оскільки відповідачем станом на день звернення позивача з даним позовом до суду штраф не було сплачено, позивачем нараховано пеню за період з 04.12.2012 року по 23.07.2013 року, розмір якої становить - 10 440 грн., проте враховуючи вимоги ст. 56 Закону №2210-ІІІ останній просить стягнути - 3 000 грн. пені.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Поряд з цим, в судовому засіданні встановлено, що 15.08.2013 року та 21.08.2013 року (в процесі розгляду даної справи судом) на виконання рішення №71 від 28.09.2012 року відповідачем в добровільному порядку оплачено 2 000 грн. штрафу та 1 000 грн. штрафу.

В судовому засіданні повноважні представники позивача та відповідача підтвердили факт сплати СПД ФО ОСОБА_2 заявленої до стягнення суми штрафних санкцій.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За даних обставин, провадження у справі в частині стягнення 3 000 грн. штрафу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Вимоги в частині заявленої до стягнення суми пені в розмірі 3 000 грн., нарахованої за період з 04.12.2012 року по 23.07.2013 року, з врахуванням вимог ст. 56 Закону №2210-ІІІ, на думку суду, є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи відповідача про те, що вимоги про стягнення пені є безпідставними, оскільки рішення відділення отримано ним лише разом із позовною заявою спростовані наданими позивачем належним чином засвідченими копіями супровідного листа за №2836/12 від 01.10.2012 року, витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та листа Тернопільської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за №301-31-437 від 14.08.2013.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, який підлягає до стягнення в межах даної справи, суд враховує наступне.

П.п. 2 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня в розмірі 1 147 грн.

Частиною другою статті 49 ГПК України також визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно приписів ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель звільняються від сплати судового збору.

Відтак, враховуючи, що неправомірна бездіяльність відповідача, який не вжив заходів до своєчасної сплати штрафу та досудового врегулювання спору, призвела до необхідності звернення територіального відділення за судовим захистом, штраф відповідачем сплачено після звернення до суду з даною позовною заявою, судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, покладається судом на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України згідно ст. 44, 49 ГПК України.

(Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, і у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р., за наступними змінами та доповненнями).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 78, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в дохід Державного бюджету на рахунок №31118106700002 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, одержувач УК у м. Тернополі/м. Тернопіль 21081100, ідентифікаційний код одержувача 37977726, код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 3 000 грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України на рахунок 31217206783002, одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, код одержувача 37977726, МФО 838012, призначення платежу: "Судовий збір - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3 000 грн. штрафу на підстав п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання ), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 30.09.2013р.

Суддя І.М. Гирила