Ухвала суду № 34058503, 09.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 жовтня 2013 року Справа № 5009/1427/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Заріцької А.О., Міщенко П.К.,розглянувшикасаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4,на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24 липня 2013 року,у справі№ 5009/1427/12 Господарського суду Запорізької області,за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" (м. Запоріжжя),доПриватного підприємця ОСОБА_4 (м. Запоріжжя),третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (м. Запоріжжя),про стягнення суми боргу, -в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" (далі - ТзОВ "Автомобільний ринок") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_4 (далі - ПП ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за основні та додаткові послуги автомобільного ринку з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 4 135 грн. 22 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 567 грн. 40 коп., пені у розмірі 6 203 грн. 07 коп., що складає загальну суму боргу у розмірі 10 905 грн. 69 коп.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2012 року порушено провадження у справі № 5009/1427/12, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "ЗОРЗ" (далі - ТзОВ "ВКФ "ЗОРЗ").

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.07.2012 року у справі № 5009/1427/12 (суддя - Горохов І.С.) позов задоволено частково; присуджено до стягнення з ПП ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Автомобільний ринок" заборгованість у розмірі 1 275 грн. 19 коп., у тому числі: основний борг в - 183 грн. 62 коп., збитки внаслідок інфляційних процесів за квітень-травень 2009 року в - 1 грн. 17 коп., збитки внаслідок інфляційних процесів за період з 27.05.2009 року по 01.03.2012 року - 605 грн. 42 коп.; 3% річних за період з 14.04.2009 року по 26.05.2009 року - 35 коп.; 3% річних за період з 27.05.2009 року по 01.03.2012 року - 249 грн. 63 коп.; пеня за період з 13.04.2011 року по 13.04.2012 року - 235 грн. 00 коп., та, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України - 188 грн. 20 коп. - в якості відшкодування судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, у зв'язку зі спливом строку позовної давності та недоведеністю обставин, на які посилається позивач.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013 року у справі № 5009/1427/12 (головуючий суддя - Татенко В.М., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.) апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 задоволено частково; рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2012 року скасовано в частині стягнення сум основного боргу - 183 грн. 62 коп.; інфляційних - 563 грн. 08 коп.; річних - 232 грн. 58 коп.; та пені - 235 грн. 00 грн. та судового збору - 143 грн. 74 коп., у зв'язку з чим другий абзац резолютивної частини зазначеного рішення викладено в наступній редакції: "…Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Автомобільний ринок" заборгованість у розмірі 200 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 17 грн. 40 коп., інфляційних у розмірі 43 грн. 09 коп.; судовий збір у розмірі 44 грн. 46 коп.…"; присуджено до стягнення з ТзОВ "Автомобільний ринок" на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмір 782 грн. 52 коп.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, фізична особа ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить змінити постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013 року у справі № 5009/1427/12 в частині: "Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Автомобільний ринок" заборгованість у розмірі 200 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 17 грн. 40 коп., інфляційних у розмірі 43 грн. 09 коп.; судовий збір у розмірі 44 грн. 46 коп."; прийняти судове рішення про повернення раніше сплаченої суми 1 700 грн. 00 коп. за Наказом господарського суду першої інстанції у цій справі. В обґрунтування поданої касаційної скарги, фізична особа ОСОБА_4 посилається на порушення норм процесуального права, які були допущені господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті ухвали від 27.09.2012 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

За приписом п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку роз'яснено, що недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі п. 6) ч. 1 ст. 1113 названого Кодексу. В зв'язку з цим, якщо в касаційній скарзі не зазначено порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Однак, в порушення вимог п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, в поданій ОСОБА_4 касаційній скарзі не вказано порушень, які були допущені саме Донецьким апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 24.07.2013 року.

Так, касаційна скарга ОСОБА_4 зводиться до наведення обставин справи та життєвих обставин заявника, без зазначення того, у чому конкретно полягали допущені, на погляд заявника касаційної скарги, порушення норм права, які норми і якого закону повинні бути застосовані судом, або навпаки, були неправомірно застосовані чи неправильно витлумачено закон з наведенням відповідних обґрунтувань в ньому.

В силу наведеного, допущені ОСОБА_4 порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду з підстав п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п.п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що у прохальній частині касаційної скарги, ОСОБА_4 просить змінити резолютивну частину прийнятої апеляційним господарським судом постанови, однак не вказує того, яким саме чином має бути викладена резолютивна частина оскаржуваної ним постанови, у разі задоволення касаційної скарги, що є порушенням вимог ст. 111 ГПК України, якою встановлено вимоги до форми та змісту касаційної скарги.

Що стосується вимог п. 2 прохальної частини касаційної скарги (прийняти судове рішення про повернення раніше сплаченої суми 1 700 грн. 00 коп. за Наказом господарського суду першої інстанції у справі № 5009/1427/12), колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що поворот виконання рішення (про що просить ОСОБА_4) врегульовано ст. 122 ГПК України, положеннями якої встановлено, що якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що з відповідною заявою слід звертатись до того господарського суду, яким було видано виконавчий документ (Наказ) на підставі якого проводилось стягнення, про поворот виконання якого йдеться.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6) ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 липня 2013 року у справі № 5009/1427/12 Господарського суду Запорізької області повернути ОСОБА_4.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: А.О. Заріцька

П.К. Міщенко