ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/37848/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.
та представників сторін: від позивача - Борисова М.С.
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р.
у справі № 826/2665/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 р. № 0001815522.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р., позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.02.2013 р. № 0001815522, яким ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 5 304 704,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні 02.10.2013 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства.
Відповідач в судове засідання 02.10.2013 р. не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України та в порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» в частині декларування р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у розмірі 13 304 898 грн. за грудень 2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.01.2013 р. № 50/15.5-61 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5, 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 07.02.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001815522, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 304 704 грн.
Як вбачається з акту перевірки № 50/15.5-61 від 28.01.2013 р., податковий орган приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення виходив з висновків перевіряючих про те, що ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» безпідставно задекларовано податок на додану вартість в сумі 5 304 704 грн. до рядка 22 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, внаслідок чого, як стверджують перевіряючі, позивачем завищено значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вказаної декларації на суму 5 304 704 грн.
Зазначені висновки перевіряючі обґрунтовують тим, що позивачем протягом 1095 днів не використано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з цим і склалась різниця у розмірі 5 304 704 грн. До того ж, на думку відповідача, не відобразивши у відповідних рядках податкової декларації з податку на додану вартість напрямок повернення бюджетного відшкодування, позивач самостійно відмовився від належної йому суми бюджетного відшкодування.
Заперечуючи такі висновки податкового органу, суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач в акті перевірки від 28.01.2013 р. № 50/15.5-61, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Тобто, вказана норма права встановлює строк, протягом якого особа може звернутися із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про отримання бюджетного відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що суму 5 304 704 грн. була відображена позивачем в рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року. Натомість рядок 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» вказаної декларації не був заповнений.
Також, згідно пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Позивач із заявою про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 5 304 704 грн. до податкового органу не звертався.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що відповідач при складенні акту перевірки та винесенні спірного податкового повідомлення-рішення послався на норму права, яка не регулює дані правовідносини.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
У відповідності до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Оскільки сума різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду впродовж січня 2008 року-грудня 2009 року у розмірі 5 304 704 грн. не заявлялася до бюджетного відшкодування та не враховувалася в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, така сума була правомірно відображена ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» в рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.
Крім того, зазначена сума може бути включена до рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до повного її погашення податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів без обмеження будь-яким строком.
Виходячи з вищенаведених правових норм та встановлених обставин справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 р. № 0001815522, вимоги щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення були задоволені обґрунтовано.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. у справі №826/2665/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. БухтіяроваЗ оригіналом гідно Помічник судді (підпис) Н.Є. Маринчак Т. В. Давидовська
Судове рішення № 34058366, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2665/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: