Ухвала суду № 34058355, 19.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/66983/11

№ К/9991/66983/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011

у справі № 2270/4420/11 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікс-Фільтрон»

до 1. Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області,

2. Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області

про стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Вікс-Фільтрон» бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 8514326,00 грн.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що правомірність формування платником податку сум бюджетного відшкодування, які заявлено до повернення, підтверджується проведеними податковим органом перевірками та податковим органом не оспорюється, а тому у силу норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) не повернута з Державного бюджету України сума надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає стягненню на користь позивача.

У касаційній скарзі Красилівська МДПІ просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ТОВ «Вікс-Фільтрон» подав до Красилівської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про бюджетне відшкодування ПДВ у сумах 867309,00 грн., 1280601,00 грн., 670850,00 грн., 969544,00 грн., 1997706,00 грн., 786989,00 грн., 1956973,00 грн. відповідно.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України 28.12.2007 р. № 107-VI).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників..

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, Красилівська МДПІ проведено п`ять позапланових перевірок, у межах яких перевірялась правомірність формування позивачем заявлених сум бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за лютий, березень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року. За результатами проведених перевірок відповідач склав акти: від 13.05.2010 № 253/23/33727399, від 13.09.2010 № 527/23/33727399, від 13.01.2011 № 7/23/33727399, а також довідки від 16.08.2010 № 470/23/33727399 та від 25.02.2011 № 72/23/33727399, відповідно до яких позивачу підтверджено бюджетне відшкодування у таких сумах: за лютий 2010 року - 864661,00 грн., березень 2010 року - 1280601,00 грн., червень 2010 року - 670850,00 грн., липень 2010 року - 969544,00 грн., жовтень 2010 року - 1646547,00 грн., листопад 2010 року - 300373,00 грн., грудень 2010 року - 1956973,00 грн.; не підтверджено заявлені суми бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2010 року у сумах 345396,00 грн. та 486616,00 грн. у зв`язку з ненадходженням відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок.

Як на підставу не відшкодування позивачу сум ПДВ за вказані податкові звітні періоди МДПІ, посилаючись на норми Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, вказує на відсутність ТОВ «Вікс-Фільтрон» у реєстрах суб`єктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ, які згідно з пунктом 4 цього Порядку складає Департамент оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації України для подальшої передачі Державному казначейству України.

Цю обставину суди попередніх інстанцій правомірно визнали такою, що не має правового значення при вирішенні спору про право платника податку на додану вартість на повернення надмірно сплачених сум податку, а доводи відповідача такими, що не ґрунтується на вищенаведених нормам Закону № 168/97-ВР.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована. Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Л.І. Бившева Н.Є. Блажівська