Ухвала суду № 34057893, 07.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/21859/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Струсевич Д.С.

за участю представників:

позивача - Федоренко О.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013

по справі № 2а-1870/8648/12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 в задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2012 № 0000371550/38846 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2012, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, складено акт перевірки від 06.08.2012 № 2122/15-520/05785448, в якому встановлено, що позивачем протягом 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1 737 256,00 грн., що є порушенням п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000371550/38846 від 28.08.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 737 256,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в червні 2012 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість та Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1) становить 6 864 072,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, визначено в розмірі 2 602 670,00 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення податку на додану вартість у підприємства стало застосування нульової ставки при реалізації продукції власного виробництва (агрегатів електронасос них відцентрових, та частин до насосів відцентрових) за межі митної території України.

Від'ємне значення податку на додану вартість виникло у позивача за наступні звітні періоди: січень 2006 року в розмірі 49,00 грн.; лютий 2006 року в розмірі 7,00 грн.; липень 2006 року - 14,00 грн.; серпень 2006 року - 186,00 грн.; грудень 2006 року - 56 426,00 грн.; січень 2007 року - 302 441,00 грн.; лютий 2007 року - 176 267,00 грн.; березень 2007 року - 388 857,00 грн.; квітень 2007 року - 17,00 грн.; липень 2007 року - 203 115,00 грн.; серпень 2007 року - 292 889,00 грн.; жовтень 2007 року - 630, 00 грн.; листопад 2007 року - 2 189,00 грн.; грудень 2007 року - 1 897,00 грн.; січень 2008 року - 223 295,00 грн.; березень 2008 року - 88 347,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем своєчасно та правомірно задекларовано вказані суми податкового кредиту та проведено декларування сум від'ємного значення з ПДВ, які, в свою чергу, відображено позивачем у рядку 24 в усіх податкових деклараціях з січня 2006 року по червень 2012 року.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні дані про те, що позивачем подавалась заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що спірна сума в розмірі 1 762 267,00грн. входить до суми ПДВ, задекларованої ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» до бюджетного відшкодування за червень 2012 року, оскільки з податкових декларацій позивача вбачається, що сума від'ємного значення відображена позивачем в усіх податкових деклараціях, починаючи з 2006 року.

Пунктом 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зазначена норма може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ, тоді як встановлено, що спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність декларування позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року суми залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1 737 256,00 грн, яка виникла в період січня 2006 року - березня 2008 року, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення позивач мав право проводити поза межами строку, встановленого п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність зменшення позивачу від'ємного значення ПДВ на суму 1 737 256,00 грн, що виникло в податковому періоді січень 2006 року - березень 2008 року, через пропуск строків давності, а відтак і про необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 28.08.2012 № 0000371550/38846.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційного суду, не встановлено

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль