Ухвала суду № 34057855, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року м. Київ К/800/40129/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року

у справі № 806/1443/13-а

за позовомПриватного підприємства «Канон»доФастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Канон» (далі по тексту - позивач, ПП «Канон») звернулося до суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року позовні вимоги ПП «Канон» задоволено.

В касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Канон», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Канон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 25.10.2012 року № 436/63/2200-32191991.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 138.8, пп. 138.10.3. п. 138.10 ст. 138, ст. 144, ст. 145 Податкового кодексу України.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 року № 0000482301 та № 0000492301.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Канон» та ТОВ «Агро-Проперті» було укладено договори купівлі-продажу від 01.08.2010 року, від 02.09.2010 року, від 09.09.2010 року, від 01.04.2011 року, від 30.05.2011 року та від 14.12.2011 року

Відповідно до умов даних договорів приймання товару здійснюється сторонами шляхом видачі накладних на відпуск товару.

Фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Канон» (покупець) та ПП «Фенікс Цукор» (продавець) укладено договори купівлі-продажу відповідно до вимог ст. 632 Цивільного кодексу України шляхом прийняття пропозиції (у вигляді рахунків-фактур від 14.05.2010 року №СФ-0000277 та від 01.04.2010 року №СФ-0000187) до виконання. Товар постачався позивачу на умовах самовивозу зі складу продавця.

Фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо.

Оплата позивачем придбаного товару підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з картки рахунку 63.1 "розрахунки з постачальниками".

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Канон» (покупець) та ТОВ «Призма 14» (продавець) укладено договір від 09.11.2010 року №09/11. Відповідно до умов даного договору товар поставлявся на умовах самовивозу зі складу продавця, що знаходиться за адресою: Київська область, Тетіївський р-н, с. Кашперівка, вул. Леніна, 30. Згідно п. 2.2 даного договору товар поставлявся партіями, партія рахується товаром, поставленим по одній накладній.

Реальність господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Розрахунки проведені у повному обсязі, що підтверджується витягом з картки рахунку 63.1 «розрахунки з постачальниками».

31.05.2011 року між ПП «Канон» та ТОВ «Дружні сходи» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити крупу гречану, просо, ячмінь та пшеницю у кількості та за ціною, вказаними в рахунках та накладних.

Фактичне виконання умов договору підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо. Оплата коштів за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями.

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - неправомірно включено у 2010 році до складу валових витрат підприємства 2531694,67 грн.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що витрати, пов'язані з оплатою придбаних ПП «Канон» цукру та круп у ТОВ «Агро Проперті», ПП «Фенікс Цукор» та ТОВ «Призма 14», правомірно включені у 2010 році до складу валових витрат ПП «Канон», оскільки факт їх придбання підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про порушення ПП «Канон» п. 138.10 ст. 138, ст. 144, ст. 145 ПК України пов'язаний з обставинами справи, відповідно до яких підприємство включило до складу витрат амортизацію капітальних витрат на поліпшення земель, що не пов'язані з будівництвом (група 2), а також амортизацію вартості будівель (група 3), у той час як за даними оборотно-сальдової відомості на балансі підприємства не має таких основних засобів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Канон» не має основних засобів другої та третьої групи за класифікацією, передбаченою ст. 145 ПК України .

Проте, станом на 01.04.2011 року згідно даних бухгалтерського обліку на балансі позивача обліковуються основні засоби групи 4 (машини та обладнання) та групи 5 (транспортні засоби) на загальну суму 1431313,00 грн.

Відповідно до п. 8.13 наказу ПП «Канон» від 31.03.2011 року №3 «Про затвердження Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПП «Канон» нарахування амортизації здійснюється із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості для об'єктів основних засобів 4 та 5 групи.

Згідно п. 2 наказу від 01.04.2011 року №5 «Про нарахування амортизації» строк корисного використання для об'єктів основних засобів 4 та 5 груп становить 5 років.

Відповідно до п. 145.1 ст.145 ПК України мінімально допустимі строки амортизації групи 4 (машини та обладнання) та групи 5 (транспортні засоби) становлять 5 років.

Підпунктом 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 ПК України передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно "Розрахунків амортизації основних засобів" сума амортизаційних відрахувань за основними засобами 4 та 5 груп становить: за ІІ квартал 2011 року - 97779,56 грн.; за ІІІ квартал 2011 року - 129904,00 грн.; за ІV квартал 2011 року - 136634,00 грн. Загалом, за період ІІ - IV квартал 2011 року нараховано амортизації 364317,00 грн., з яких включено до витрат на збут 97779,00 грн. та до собівартості реалізованих товарів та послуг - 266538,00 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов