Ухвала суду № 34057552, 09.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"09" жовтня 2013 р. Справа № 817/2210/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства - агрофірма ""Зоря ім. Плютинського" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" червня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненській області до Приватного акціонерного товариства - агрофірма ""Зоря ім. Плютинського" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненській області звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску за грудень 2012 року в сумі 295546,92 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства агрофірма ""Зоря ім. Плютинського" на користь Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненській області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2012 року в сумі 295546,92 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В розумінні статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) до Пенсійного фонду України.

Відповідно п.п.1, 4 ч.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Як встановлено ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.3 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Частина 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Встановлено, що відповідач перебуває на обліку у відповідача і є платником єдиного внеску, у зв'язку з чим зобов'язаний самостійно здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску.

Згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 295546,92 грн.

Судом встановлено, що відповідачем своєчасно не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року у сумі 295546,92 грн., що підтверджується матеріалами справи ( а.с.4 - 7, 19).

04.02.2013 року позивачем виставлено вимогу № Ю-259У на загальну суму 1790724,00 грн.

Приписами ст.25 Закону визначено, зокрема, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало передумови звернення органу пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки зі страхувальника, які передбачали формування цим органом вимоги про сплату недоїмки, вручення її страхувальнику та несплату визначених в такій вимозі сум протягом 10 днів з моменту її отримання.

У випадку відсутності однієї із перелічених передумов, звернення органу пенсійного фонду до суду про сплату недоїмки є передчасним.

Судом першої інстанції встановлені обставини щодо наявності, вручення (направлення) та несплати (не виконання) вимоги позивача про сплату недоїмки страхових внесків, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що відсутні докази погашення вказаної заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства агрофірма ""Зоря ім. Плютинського" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" червня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненській області вул.Соборна,195,м.Рівне,33028

3- відповідачу Приватне акціонерне товариство агрофірма ""Зоря ім.Плютинського" вул. Жовтнева,1,с.Зоря,Рівненський район, Рівненська область,35304