Постанова № 34056737, 26.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року Справа № 811/2634/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелеківське - ТЛ»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лелеківське - ТЛ» звернулось з позовом, в подальшому уточненим, до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102202 від 10 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 210 579,00 грн. - основного платежу та 52 645,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ, а тому вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі.

В судовому засіданні представником позивача надано письмове клопотання про подальший розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке судом задоволене (а.с.20-21 Т.3).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 22 травня 2013 р. по 03 червня 2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелеківське - ТЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №96/22-2/35189681 від 17.06.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- п.п.209.6, п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ ( із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість (ряд.25 загальної декларації з ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 188 793,00 грн. в т.ч. за липень 2011 р. в сумі 56 667,00 грн., за вересень 2011 р. в сумі 35 900,00 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 93 199,00 грн., за листопад 2011 р. в сумі 3 027,00 грн.;

- п.198.3 ст.198, п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, який у поточному періоді підлягає нарахуванню (ряд.14 (17) по скороченій декларації з ПДВ) на загальну суму 21 786,00 грн. в серпні 2012 року та відповідно в даному розмірі не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання отримано (застосовано) податкову пільгу (а.с.15-28).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.13).

У періоді, що перевірявся податковим органом, ТОВ «Лелеківське - ТЛ» було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що вказано Кіровоградською ОДПІ в акті перевірки (а.с.15, зі зворотного боку, Т.1) та мало свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.36 Т.1).

Відповідно до довідки з Є?ДРПОУ одним із видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелеківське - ТЛ» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних (а.с.34 Т.1).

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки від 06.08.2012 року, укладеного між позивачем (покупець) та СТОВ «Лелеківське» (продавець), останнє взяло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ "Лелеківське-ТЛ" посіви соняшнику (незавершене виробництво) в кількості 54,22 га на загальну суму 130 716,12 грн., а покупець взяв на себе зобов'язання оплатити посіви (а.с.84 Т.1).

Придбані посіви позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.85-87 Т.1). Оплату вартості позивачем здійснено в повному обсязі, що підтверджується виписками банку та видатковими касовими ордерами (а.с.88-94 Т.1).

Сума ПДВ в розмірі 21 86,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у скороченій декларації за серпень 2012 року (а.с.143 Т.2).

В акті перевірки №96/22-2/35189681 від 17.06.2013 року податковим органом вказано, що оскільки ТОВ «Лелеківським-ТЛ» не надано до перевірки підтверджуючих документів, що засвідчили б факт, вирощування даного соняшнику (оброблення, внесення добрив, гербіцидів та ін.), позивачем, на думку податкового органу, порушено п.198.3 ст.198, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року в скороченій декларації в розмірі 21 786,00 грн.

У відповідності до п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - це, зокрема, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно п.п.14.1.234 Податкового кодексу України, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання;

Відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

В ході розгляду справи судом встановлено, що соняшник з придбаних посівів вирощено та зібрано, що підтверджується відповідними доказами (а.с.95-112), отриманий в процесі виробництва товар (насіння соняшника) було реалізовано (а.с.113-197 Т.1).

Суд вважає, що ні п.п.14.1.234 Податкового кодексу України, ні п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України не визначають обов'язку платника податку посіяти та виростити сільськогосподарську продукцію самостійно. В цих нормах зазначено про вирощену продукцію і не важливо за допомогою третіх осіб чи без неї.

Окрім цього, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України прямо вказує: "послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції", як виробничий фактор, який дає позивачу право на податковий кредит, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині (21 786,00 грн. основного платежу) підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 01.07.2011 року позивачем придбано посівний матеріал сої, що підтверджується відповідними доказами (а.с.1-4 Т.2). 07 липня 2011 року закінчено посів сої (а.с.5-8 Т.2).

В обґрунтування факту вирощення, обробітку посівів та отримання врожаю позивачем надані відповідні докази (а.с.9-25 Т.2).

Судом встановлено, що отримана соя в подальшому була реалізована ТОВ «Нібулон» та ПП «Консіс», що підтверджується відповідними доказами (а.с.26-68 Т.2).

В акті перевірки податковим органом вказано, що зважаючи на географічно-кліматичні умови Кіровоградської області та вегетаційний період дозрівання сої (100-130 днів), отримання ТОВ «Лелеківське - ТЛ» врожаю сої в кількості 344,4 т із засіяних 120 га за 70 днів є неможливим, а тому відповідач вважає, що позивачем у 2011 році реалізовано 344,4 т сої не власного вирощування, а невідомого походження на суму 945 828,40 грн. (а.с.21 Т.1).

В судовому засіданні, залучений до участі у справі спеціаліст Семеняк Ігор Миколайович - заступник директора з наукової роботи Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, сільськогосподарський експерт-дорадник (а.с.16 Т.3) пояснив в судовому засіданні, що в географічно-кліматичних умовах Кіровоградської області вегетаційний період дозрівання сої можливий за 70 днів. При цьому спеціаліст зазначив, що період вегетації сої може бути скорочений з огляду на достатньо високу температуру та достатню вологість, а посіяна в часі пізніше соя має коротший період вегетації. Окрім цього спеціаліст пояснив, що може бути проведена дисікація посівів, тобто обробка посівів відповідними препаратами (раундап, реглон) для швидкого дозрівання та забезпечення його (дозрівання) рівномірності, що значно пришвидшує процес стиглості та скорочує період вирощування до 14 днів.

Судом встановлено, що позивачем збирання сої закінчено 17.09.2011 року, при цьому з матеріалів вбачається, що попередньо ним здійснено дисікацію посівів (а.с.10 Т.2).

У відповідності до п.209.1. Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п.209.5. ПК України платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

У відповідності до п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема, на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

З огляду на наявність первинних документів, що підтверджують факт посіву, обробітку посівів, збирання сої та її подальшої реалізації, зважаючи на пояснення спеціаліста про наявність сортів сої з періодом вегетації від 75 днів, а також наявність препаратів для дисікації, що скорочує період дозрівання до 14 днів, суд вважає, що Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не довела суду того, що дана соя не вирощувалась позивачем, що свідчить про безпідставність збільшення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість (188 793,00 грн. основного платежу) позивачем, а тому суд позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на безпідставність визначення податковим органом грошового зобов'язання основного платежу в сумі 210 579,00 грн. (21 786,00 грн. + 188 793,00 грн.), скасуванню підлягають також і штрафні санкції в сумі 52 645,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102202 від 10 липня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Лелеківське-ТЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 210 579,00 грн. основного платежу та 52 645,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелеківське-ТЛ», код ЄДРПОУ 35189681 судові витрати в сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 38758683.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова