Постанова № 34056702, 30.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 р. Справа № 804/11434/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представників позивача представників відповідача Гнатюк К.В., Резнік Г.В. Старішка В.Ю., Фініченко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Іста-Центр" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року приватне акціонерне товариство «Іста-Центр» звернулося до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 р. № 0002662210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 6 316 737 грн. 00 коп., із них сума грошового зобов'язання за основним платежем 4 211 158 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2 105 579 грн. 00 коп.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 р. № 0002672210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 755 095 грн. 50 коп., із них сума грошового зобов'язання за основним платежем 2 503 397 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 251 698 грн. 50 коп.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 р. № 0002682210 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 304 грн. 00 коп.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 р. № 0007161703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 16 102 грн. 53 коп., із них сума грошового зобов'язання за основним платежем 10 395 грн. 02 коп. та штрафні (фінансові) санкції 5 707 грн. 51 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що в ході проведення перевірки, за результатами якої складено Акт від 01.08.2013 р. №217/22-1/23073489 «Про результати виїзної планової перевірки приватного акціонерного товариства «Іста-центр» (код ЄДРПОУ 23073489) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.» позивач вважає, що Лівобережною ОДПІ зроблені помилкові висновки щодо діяльності підприємства та його правовідносин з іншими підприємствами.

Зокрема, відповідач прийшов до висновку, що ПрАТ «Іста-центр» завищило собівартість придбаних та реалізованих товарів на суму 7 018 228 грн., у зв'язку з тим, що витрати товариства не підтверджені первинними документами з ТОВ «Укрсплав».

По-друге, в Акті зазначено, що ПрАТ «Іста-центр» завищено задекларовані показники на суму 3 588 820 грн., у зв'язку із здійсненням заміни виготовленої продукції (акумуляторів) по гарантійним зобов'язанням без додержання вимог Податкового кодексу України.

По-третє, відповідач в Акті перевірки прийшов до висновку що позивачем завищено витрати на суму 5 494 484 грн., у зв'язку з тим, що позивач документально не підтвердив цільове використання кредитних коштів та їх правомірності віднесення до складу валових витрат.

По-четверте, в Акті відповідачем зазначено, що підприємством завищено суму витрат на 243 000 грн., так як укладений договір про надання консалтингових послуг від 22.02.2012 р. між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 складений з порушеннями та не містить усіх необхідних реквізитів.

По-п'яте, Лівобережна ОДПІ зазначила в Акті про нереальність господарських відносин з ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «Химтрейд», ТОВ «С.Т.Б.», у зв'язку з тим, що вказані підприємства не знаходяться за юридичною адресою і мають ознаки фіктивності.

Також в Акті перевірки відповідач зазначив, що ПрАТ «Іста-Центр» самостійно не відкоригувало дані рядків р.21.2, р.22, р.23, р.24 декларацій з ПДВ за травень-жовтень 2012 р., чим завищило суму, яка віднесена до рядку 21.2 на суму 1 777 274 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2012 р. у розмірі 1 773 970 грн. та завищено суму по рядку 24 податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 3 304 грн.

Відповідачем в Акті вказано, що позивач повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7852,52 грн. в тому числі 4083,47 грн. за харчування працівників підприємства; 827,17 грн. за ліки для працівників ПрАТ «Іста-центр» та 2941,88 грн. за одяг для працівників підприємства.

Позивач стверджує, що висновки викладені відповідачем в Акті перевірки від 01.08.2013 р. №217/22-1/23073489, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, прийняті з порушенням законодавства, у зв'язку з тим, що господарські правовідносини між ПрАТ «Іста-центр» та ТОВ «Укрсплав» підтверджені договорами, первинними документами, актами виконаних робіт, що містять всі необхідні реквізити.

Обов'язковість гарантійних зобов'язань продавця, виробника встановлюється Законом України «Про захист прав споживачів» та Господарським кодексом України. Податковим кодексом України передбачено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які серед іншого включають витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування. Положення Податкового кодексу України не диференціюють покупців, які одержують гарантійну заміну товарів чи послуг з ремонту (обслуговування), за їх правовим статусом фізична чи юридична особа і не містить обмежень чи застережень щодо врахування платником витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, наданих як фізичним так і юридичним особам. Гарантійними витратами є витрати подвійного призначення, а тому вони можуть бути віднесені до податкових при виконанні певних вимог, прописаних у п. 140.1.4 Податкового кодексу України.

Позивач уклав кредитний договір з АТ «Індекс Банк» про надання підприємству кредитних ресурсів з лімітом кредитування в розмірі 6000000 доларів США. За період господарської діяльності підприємства позивачем нараховані і перераховані банку відсотки за користування кредитними ресурсами в сумі 5 494 484,0 грн. У зв'язку з цим позивач стверджує, що Лівобережна ОДПІ необґрунтовано відмовила підприємству у включенні до складу витрат, які зменшують об'єкт оподаткування, відсотків за кредит в сумі 5 494 484 грн.

Що стосується договору про надання консалтингових послуг від 22.02.2012 р., то позивач стверджує, що в ході надання консалтингових послуг були створені документи, в тому числі Акти виконаних робіт від 11.05.2012 р., що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Стосовно твердження відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ «Стронг Україна Лтд», ТОВ «Химтрейд», ТОВ «С.Т.Б.» позивач посилається на положення Конституції України, в якій закріплено принцип індивідуальної відповідальності юридичної особи.

Позивач також стверджує, що відповідачем неправомірно винесено рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що позивачем понесені витрати для лікувально-профілактичного харчування та забезпечення працівників підприємства спецодягом, ліками.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, адміністративний позов просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та додатково зазначили, що перевіркою було встановлено - в перевіряємому періоді ПрАТ «Іста-Центр» мало взаємовідносини з TOB «Укрсплав» згідно укладених договорів на переробку давальницької сировини № 100612 від 01.02.2012 р., № 106712 від 01.08.2012 р., № 106812 від 01.08.2012 р.

На виконання умов вищезазначених договорів ПрАТ «Іста-Центр» отримало від виконавця робіт, послуг TOB «Укрсплав» акти виконаних робіт, які не мають статусу первинних документів, так як не містять основних реквізитів: зміст господарської операції, підписів уповноважених осіб та печаток виконавця, ПІБ уповноважених посадових осіб виконавця які здійснювали прийом-передачу виконаних робіт, послуг, місце складання документу.

Надані позивачем для проведення документальної перевірки паперові носії з написом «Видаткова накладна (в переробку)», «Видаткова накладна (з переробки)», не мають статусу первинних документів, тому що не містять передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язкових реквізитів.

Вищевказане не дає можливості підтвердити факт транспортування продукції до місця її зберігання чи використання.

Представник відповідача посилається на п. 2.4. Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представник відповідача посилається на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, відповідно до яких товарно-транспортна накладна є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із вимогами пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, в порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивач, у зв'язку з непідтвердженням витрат первинними документами, завищив собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього на суму 7 018 228 грн.

Що стосується завищення задекларованих позивачем показників на суму 3 588 820 грн. під час заміни акумуляторів по гарантійному зобов'язанню, представник відповідача зазначив, що в перевіряємому періоді позивач здійснював заміну виготовленої продукції (акумуляторів) по гарантійному зобов'язанню без додержання вимог діючого законодавства України, чим порушив вимоги абз. є п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст.138, п.п. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України, що в свою чергу призвело до завищення витрат на суму 3 588 820 грн.

Згідно п. 3 Порядку № 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» гарантійне обслуговування полягає в тому, що виробник (продавець, виконавець) протягом гарантійного терміну зобов'язується організувати, якщо це передбачено експлуатаційним документом, роботи із спеціальної установки (підключення) товару чи його введення в експлуатацію і технічного обслуговування. Роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) виконуються для споживача безоплатно.

Відповідно до п.п. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України платники податку на прибуток мають право відносити до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни проданих товарів, вартість яких не компенсується за рахунок покупців, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.

Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

З урахуванням викладеного, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.

Таким чином, стверджує представник відповідача, не можуть бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку юридичним особам, оскільки на таку категорію покупців не поширюються норми законодавства з питань захисту прав споживачів.

Підприємством порушено вимоги Порядку обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування). Відсутні обов'язкові реквізити документа, що засвідчує її особу (законного представника).

До перевірки не надані документи, що засвідчують придбання товару (чеки, інші розрахункові документи).

Таким чином, в порушення абз. є п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п. 140.1.4 п. 140.1 ст.140 Податкового Кодексу України, позивачем завищено витрати всього на суму 3 588 820 грн.

У частині завищення задекларованих ПрАТ «Іста-Центр» показників всього на суму 5 494 484 грн. по відсоткам сплачених банківським установам за користування кредитними коштами, то з цього приводу зазначено, що в перевіряємому періоді встановлено віднесення до складу інших витрат відсотків за користування кредитними коштами на загальну суму 5 494 484 грн.

При здійсненні перевірки головному бухгалтеру ПрАТ «Іста-Центр» під особистий підпис було вручено лист № 1889/10/22-1 від 25.07.2013 р. з проханням надати обґрунтовані пояснення та їх документальне підтвердження стосовно цільового використання кредитних коштів у господарській діяльності в перевіряємому періоді та надати картки бухгалтерських рахунків 311,312.

Станом на дату складання акту перевірки підприємством не надано обґрунтованих пояснень та їх документального підтвердження стосовно цільового використання кредитних коштів та їх правомірності віднесення до складу витрат.

Нормами Податкового Кодексу України передбачені обмеження у врахуванні у складі витрат нарахованих процентів за борговими зобов'язаннями, зокрема за отриманими кредитами, позиками, у разі якщо нарахування процентів не пов'язане із господарською діяльністю платника податку.

Отже, в порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.141.1, п. 141.2 ст. 141 Податкового Кодексу України позивачем завищено витрати всього на суму 5 494 484 грн.

Стосовно завищення задекларованих ПрАТ «Іста-Центр» показників всього на суму 243 000 грн. щодо надання консалтингових послуг ФОП ОСОБА_9 представниками відповідача зазначено, що перевіркою встановлено, що між ПрАТ «Іста-Центр» та ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_5) укладено договір про надання консалтингових послуг.

На виконання умов договору про надання консалтингових послуг № 22/02/12-STR від 22.02.2012 р. додається додаток №1 від 22.02.2012 р. - технічне завдання на реалізацію та Акт виконаних робіт № б/н від 11.05.2012 р. між Замовником ПрАТ «Іста-Центр» та виконавцем ФОП ОСОБА_9

В наданому до перевірки Акті виконаних робіт не вказано посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що порушує п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Враховуючи те, що фактичний зміст придбаних консалтингових послуг стосується безпосередньо не тільки ПрАТ «Іста-Центр», а ряду компаній групи «ІСТА», ці компанії не здійснювали компенсацію ПрАТ «Іста-Центр» вартості придбаних послуг, у зв'язку з чим перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Іста-Центр» пунктів 138.2, 138.10.2 ст. 138 Податкового Кодексу України.

В ході перевірки не підтверджено факт придбання товарів та послуг ПрАТ «Іста-Центр» у підприємства TOB «Стронг Україна ЛТД», у зв'язку з тим, що відповідно до Акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Стронг Україна ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із TOB «Лігран» та TOB «Шоковіта» № 997/22.2-11/35680143, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що TOB "Стронг Україна ЛТД" та його посадові особи не встановлені за податковою адресою.

За даними, викладеними в акті перевірки, не встановлено фактичного придбання позивачем товарів та послуг у TOB «Стронг Україна ЛТД» на загальну суму 63359,53 грн., в т.ч. ПДВ - 10 559,92 грн., що призвело до завищення ПрАТ «Іста-Центр» суми валових витрат за 3-4 кв. 2012 року в сумі 52 800 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Зазначені обставини свідчать, що придбання товарів і послуг, та в свою чергу формування валових витрат здійснено поза межами господарської діяльності ПрАТ «Іста-Центр.

В частині взаємовідносин ПрАТ «Іста-Центр» з TOB «Химтрейд» не встановлено фактичного отримання товарів (клей, герметик, силіконовий спрей) у сумі 3222,00 грн. від TOB «Химтрейд».

Таким чином, в порушення п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового Кодексу України позивачем занижено дохід на суму 3 222,00 грн.

В ході перевірки не підтверджено факт придбання товарів позивачем у підприємства TOB "С.Т.Б.", у зв'язку з тим, що в Акті перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська вказано, що TOB «С.Т.Б.» не знаходиться за юридичною та фактичною адресою. У зв'язку з цим не можливо дослідити рух активів у процесі здійснення господарських операцій TOB «С.Т.Б.», оскільки відсутні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

За даними Акту не встановлено фактичного придбання товарів та послуг у TOB „С.Т.Б." на загальну суму 3570,00 грн., в т.ч. ПДВ - 595,00 грн., що призвело до завищення ПрАТ «Іста-Центр» суми валових витрат за 2 кв. 2012 року в сумі 3570,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Зазначені обставини свідчать, що придбання послуг та, в свою чергу, формування валових витрат позивачем здійснена поза межами господарської діяльності позивача. В порушення п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 3 570 грн.

В частині порушення порядку заповнення декларації з ПДВ представник відповідача зазначив, що за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. ПАТ "Іста-Центр" задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. встановлено його заниження на загальну суму 2 503 397 грн., в тому числі: за жовтень 2012 року на суму 2 326 103 грн.; за листопад 2012 року на суму 91 381 грн.; за грудень 2012 року на суму 85 913 грн.

Завищено суму по рядку 24 податку на додану вартість (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за жовтень 2012 р. на суму 3 304 грн.

В результаті допущено порушення податкового законодавства, які відображено в п.3.2.1 «Податкове зобов'язання», п.3.2.2 «Податковий кредит» та даного п.3.2.3 розділу 3 акта перевірки.

У періоді, що перевірявся, ПАТ "Іста-Центр" декларувало до відшкодування з бюджету сум від'ємного значення з податку на додану вартість, а саме згідно уточнюючого розрахунку з ПДВ за червень 2012 р. у рядку 23.1 (Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.1 + рядок 23.2) на рахунок платника у банку) відображена сума у розмірі 1 954 346 грн. Перевірок щодо правомірності формування бюджетного відшкодування станом на теперішній час не проведено.

Підприємство ПрАТ "Іста-Центр" самостійно не відкоригувало дані рядків р.21.2, р.22, р.23, р.24 декларацій з ПДВ за травень-жовтень 2012 р., чим безпідставно завищено суму, яка віднесена до рядку 21.2 (Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (р.24 ПДВ вересня 2012)) на суму 1 777 274 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету, за жовтень 2012 р. у розмірі 1 773 970 грн. та завищено суму по рядку 24 податку на додану вартість (Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23)) за жовтень 2012 р. на суму 3 304 грн.

Таким чином перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2 503 397 грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму 2 326 103 грн.; за листопад 2012 року на суму 91 381 грн.; за грудень 2012 року на суму 85 913 грн.

Стосовно утримання податку з доходів фізичних осіб ПрАТ «Іста-Центр», представник відповідача з цього приводу зазначив, що при перевірці банківських документів встановлено, що за рахунок підприємства були перераховані грошові кошти, але податок з доходів фізичних осіб підприємством не було утримано, а саме у квітні та червні 2012 року підприємством за харчування працівників підприємства були перераховані грошові кошти на рахунок ФОП ОСОБА_10 у сумі 23139,09 грн.; за ліки для приватного використання не працівників підприємства були перераховані кошти на рахунок TOB «Факультет» у розмірі 4687,20 грн.; перераховані грошові кошти TOB ПМТЗ «Комплект С» за одяг для працівників позивача.

Вищевказаний одяг, згідно Порядку забезпечення, переліку та граничних строків використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не відповідає галузевим нормам безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що на підприємстві не враховувалися суми отриманого доходу у вигляді одягу до загального оподаткованого доходу працівників ПрАТ «Іста- Центр».

Враховуючи вищевказане, підприємство ПрАТ «Іста-Центр» повинно було утримати податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7852,52 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.06.2013 р. №456, 457, 458, 459, 460, 461, 462,463,464 та від 18.06.2013 р. №472 в термін з 11.06.2013 р. по 25.07.2013 р. була проведена виїзна планова перевірка приватного акціонерного товариства «Іста-центр».

За результатами цієї перевірки складено Акт № 217/22-1/23073489 від 01.08.2013 р. «Про результати виїзної планової перевірки приватного акціонерного товариства «Іста-центр» (код ЄДРПОУ 23073489) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.»

На підставі вищевказаного Акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2013 р. № 0002662210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 6 316 737 грн. 00 коп., за основним платежем - 4 211 158 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 2 105 579 грн.; № 0002672210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 755 095 грн. 50 коп., за основним платежем - 2 503 397 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 251 698 грн. 50 коп.; № 0002682210 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 304 грн. 00 коп.; № 0007161703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 16 102 грн. 53 коп., за основним платежем - 10 395 грн. 02 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 5 707 грн. 51 коп.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрсплав» були укладені договір на переробку давальницької сировини №100612 від 01.02.2012 р., №106712 від 01.08.2012 р., та договір №106812 від 01.08.2012р. За умовами договорів ТОВ «Укрсплав» - виконавець зобов'язується надати, а ПрАТ «Іста-цент» - замовник прийняти та оплатити послуги давальницької сировини.

Сировиною для виробництва свинцевих сплавів і стрічок на ТОВ «Укрсплав» є вторинна сировина у вигляді брухту свинцевих акумуляторів, власні відходи виробництва ПрАТ «Іста-центр» у вигляді шламу, изгарі, обрізів, лому АКБ, отриманого при гарантійній заміні АКБ. Згідно з давальницьким договором ПрАТ «Іста-центр» передає брухт свинцю на переробку на ТОВ «Укрсплав», сплачує послуги переробки і отримує різні види сплавів і свинцеву стрічку необхідного хімічного складу.

За 2012 рік підприємство виробило 556 717 умовних АКБ. У складі собівартості виробництва АКБ сировина, матеріали, енергоносії займають 74%. Всього за 2012 рік матеріальні витрати склали 148 812,0 тис. грн., з них на свинець і сплави припадає 91% від вартості матеріальних витрат. У собівартості вироблених за 2012 рік АКБ свинцеві сплави і стрічка ТОВ «Укрсплав» складають 55% (3 364,121 тона на суму 74 575,4 тис. грн.) і друга половина - чистий свинець, придбаний у інших виробників 45% ( 2 891,231 тона на суму 61 016,5 тис. грн.).

Облік запасів, що надійшли від ТОВ «Укрсплав» по послузі з давальницької переробки в ПрАТ «Іста-Центр» згідно Договорам на переробку давальницької сировини №100612, №106712, №106812 оформлюється нижченаведеними документами.

Оприбуткування товарів (свинець, свинцеві сплави і свинцево-кальцієву стрічку) від ТОВ «Укрсплав» здійснюється на центрально-матеріальному складі.

Приймальний акт складається завідуючим ЦМС в одному екземплярі на підставі документів отриманих від постачальника і звірених з фактичним надходженням. Після цього дані заносяться в картку складського обліку матеріалів, потім приймальний акт здається в бухгалтерію підприємства разом з документами постачальника.

Оформлення вибуття запасів з ЦМС у виробничі підрозділи здійснюється на підставі лімітів і оформлюється Лімітною картою і записом в картці складського обліку.

Списання запасів на виробництві здійснюється згідно затверджених норм витрат основних і допоміжних матеріалів на виготовлення готової продукції, оформлюється виробничим і матеріальним звітом. Дані звіти оформлюються в кінці кожного звітного місяця матеріально-відповідальною особою, підписуються комісією і затверджуються керівником підприємства, після чого надаються до бухгалтерії для перевірки і обробки.

Продукцію, яка надійшла від ТОВ «Укрсплав» використовують виробничі підрозділи позивача. Зокрема, підрозділ електродного виробництва №2 займається виготовленням пластин, ливарний цех виготовляє струмовідводи, дільниця пастоприготування та пастонамазки займається виготовленням пластин, а складальний цех - збиранням акумуляторних батарей.

Згідно виробничих і матеріальних звітів Складального цеху, надійшло пластин в асортименті 3 041 596 од., списано на виробництво 3 012 985 шт., вироблено акумуляторних батарей різного типа 34 242 шт.

Вищенаведене свідчить про дійсність руху активів в процесі здійснення господарських операцій по Договорам на переробку давальницької сировини №100612 від 01.02.2012 р., №106712 від. 01.08.2012 р., №106812 від 01.08.2012 р. та встановлення зв'язку між фактом придбання послуг і господарської діяльності позивача.

На виконання умов вищезазначених договорів позивачем отримано від ТОВ «Укрсплав» акти виконаних робіт.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі Закон №996-ХІV) встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону №996-ХІV встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2 Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Відповідно до п. 3.5 Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

З матеріалів вбачається, що у ході виконання укладених між позивачем та контрагентом договорів були створені документи: рахунки, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товарів та послуг, податкові накладні та акти звірки взаєморозрахунків. Дані документи в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також порушення певним постачальником товару вимог податкового законодавства, заниження податкових зобов'язань перед бюджетом в ході здійснення господарської діяльності, не може бути підставою для висновку про порушення ПрАТ «Іста-Центр» формування валових витрат, понесених у зв'язку з придбанням товару у такого постачальника. Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

У свою чергу, відповідно до п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Вимога про наявність прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення міститься лише в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, ч.2 ст. 9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає лише наявність посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Суд вважає, що надані позивачем первинні документи та рух активів у процесі здійснення господарських операцій засвідчують факт придбання товарів на суму 7 018 228 грн.

Щодо твердження відповідача про завищення позивачем задекларованих показників на суму 3 588 820 грн., у зв'язку із здійсненням заміни виготовленої продукції (акумуляторів) по гарантійним зобов'язанням, пов'язаних з юридичними особами.

Відповідач в Акті стверджує, що не можуть бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку юридичним особам, оскільки, відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» на таку категорію покупців не поширюються норми законодавства з питань захисту прав споживачів

Суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.

У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов'язаний вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін , а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

Термін "оприлюднення" означає розповсюджене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов'язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування;

Відповідно до п.22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023XII від 12.05.1991 р., споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Суд вважає посилання відповідача на п.22 ст.1 Закону №1023XII необґрунтованим, оскільки наведене в ньому визначення терміну «споживач» вжито в такому значенні лише в цьому Законі, який застосовується до відносин за участю покупців - фізичних осіб. Законодавство про захист прав споживачів не обмежується лише цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України вказано, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Як вбачається з наведеного, жодних застережень з приводу захисту прав лише фізичних осіб не встановлено.

Закон №1023XII не відноситься до податкового законодавства та не врегульовує питання визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема. Вимога щодо врахування норм законодавства з питань захисту прав споживачів, яка випливає зі змісту абз.4 п.п.140.1.4 п.140.1 ст. 140 ПК України, адресована Уряду України при прийнятті відповідного порядку, проте дану вимогу не слід відносити як критерій визначення належності витрат платника на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів.

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Умови гарантійного ремонту, який здійснювався позивачем, передбачають повернення неякісних запасних частин. Зазначений факт підтверджується даними Книги обліку бракованих товарів та обліку покупців, що отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту(обслуговування) за 2012 рік.

Позивач здійснював заміну неякісних АКБ, придбаних юридичними особами, на нові у відповідності до покладених на нього законодавством та договором зобов'язань. Вказана заміна відбувалась в межах цивільно-правових відносин між ПрАТ «Іста-центр» та відповідними юридичними особами, у рамках яких останні сплатили позивачеві повну вартість поставленого товару.

Усунення недоліків проданого товару, які виникли на протязі гарантійного терміну експлуатації, слід розуміти як спосіб реалізації права покупця на одержання товару належної якості у відповідності з умовами договору купівлі-продажу. Операції з гарантійного ремонту не є окремою безоплатною поставкою товарів (запасних частин), а фактично здійснюються на виконання зобов'язань продавця згідно договорів купівлі-продажу.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Діяльність ПрАТ «Іста-Центр» по здійсненню гарантійних ремонтів товарів, які були продані в зв'язку зі здійсненням останнім своєї господарської діяльності, також безпосередньо відноситься до господарської діяльності підприємства.

При відображенні операцій з виконання гарантійних зобов'язань ПрАТ «Іста- центр» створюється резерв для відшкодування майбутніх витрат на виконання гарантійних зобов'язань (п. 13 ПБО 11). Згідно затвердженої Облікової політики підприємства (наказ № 02-01 від 30.01.2009 р.) - забезпечення гарантійного зобов'язання з реалізованої продукції встановлено в розмірі 2% щомісячних відрахувань від реалізованої продукції підприємства з гарантійним терміном обслуговування 24 місяці (2 роки). Створення резерву враховувати на балансовому рахунку № 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», субрахунок № 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань» (п.п. 7.9.3 Облікової політики і згідно Інструкції № 291).

У бухгалтерському обліку операції з заміни акумуляторних батарей за гарантійним зобов'язанням відображаються записом (Дт. - 473 Кт. - 26 або 28), а операція з нарахування резерву на гарантійне обслуговування відображається записом (Дт. - 93 Кт. - 473).

Відповідно до пп. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України розроблено Порядок № 112 «Про затвердження Порядку обліку покупців, які отримали гарантійну заміну товарів або послуг з гарантійного ремонту (обслуговування)» від 28.02.2011р., згідно якого облік операцій з гарантійної заміни товарів або гарантійного ремонту (обслуговування) необхідно вести в кількісному та вартісному вираженні.

Облік покупців які отримали гарантійну заміну товарів або послуг з гарантійного ремонту (обслуговування) ведеться в Книзі обліку покупців. Записи в Книзі обліку покупців здійснюються за датою надходження заяви та не пізніше дати отримання покупцем заміненого товару. Книга прошнурована, пронумерована і скріплена печаткою та підписом керівника і головного бухгалтера підприємства. Книга обліку покупців ведеться на підставі поданих покупцем акумуляторних батарей, заяви та гарантійного талона. До заяви додається копія товарного або касового чека або інших документів підтверджуючих факт покупки. Даним документом є видаткова накладна за якою покупець придбав у завода-виробника.

При заповненні Книги обліку покупців не знайдені обов'язкові реквізити у графі 2 «реквізити документа, які підтверджують особистість». Згідно Закону України «Про захист персональних даних», підприємство має право вказувати особисті дані покупця тільки за згодою споживача. У графі 7 «Книги обліку покупців» записується номер касового чека або номер видаткової накладної, які підтверджують реалізацію товару покупцеві. При надходженні несправних акумуляторних батарей інженером відділу технічного контролю за рекламації проводиться експертиза акумулятора, згідно з «Методикою проведення первинної експертизи АКБ», яка затверджена на підприємстві, після чого складається Акт дефектації з причиною несправності АКБ. Заміна акумулятора проводиться за видатковою накладною. Дефектний акумулятор залишається на підприємстві.

У період, що перевірявся, була проведена заміна акумуляторних батарей, які були реалізовані через торгівельну точку ПрАТ «Іста-Центр» - магазин та оптовим покупцям ТОВ «Торговий дім «Іста » і ТОВ «Укравтозапчастина», які реалізують продукцію позивача по всіх областях України.

У періоді, що перевірявся, по магазину була проведена заміна гарантійних АКБ, що підтверджені касовими чеками, гарантійними талонами та Актами дефектації. Дефектні акумуляторні батареї були здані на склад відходів для подальшої переробки в свинець.

У періоді, що перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Укравтозапчастина» згідно договору № 121011 від 11 листопада 2011р. та договору №122111 від 05.12.2011 р. За умовами вказаних Договорів ПрАТ «Іста-Центр» (Постачальник) передає у власність, а ТОВ «Укравтозапчастина» (Покупець) приймає і оплачує стартерні акумуляторні батареї, надалі іменовані - Товар.

Відповідно до умов п. 5.1 Договору Постачальник гарантує належну якість Товару, що поставляється згідно ТУ У, передбаченими для даної позиції номенклатури Товару, за умови дотримання Покупцем правил зберігання і експлуатації. Гарантійний термін експлуатації Товару вказується в гарантійному талоні.

Пунктом 5.2 визначено, що при виявленні виробничих дефектів у товарі при його прийманні та/або експлуатації в період гарантійного терміну, товар передається Постачальнику для проведення експертизи на предмет виявлення даних недоліків. Наявність виробничого дефекту засвідчується рекламаційним Актом, підписаними уповноваженими представниками обох Сторін.

Згідно п. 5.3 Договору Постачальник компенсує покупцю заміну неякісного Товару шляхом заміни за свій рахунок дефектного Товару новим (відповідної якості) на протязі 20 календарних днів з моменту підписання Сторонами рекламаційного Акта або шляхом оплати вартості дефектного Товару на протязі 30 банківських днів з моменту підписання Сторонами рекламаційного Акту.

У періоді, що перевірявся, позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Торговий дім «Іста» згідно договору поставки № 120911 від 11 листопада 2011 р. За умовами даного Договору ПрАТ «Іста-Центр» (Постачальник) передає у власність, а ТОВ «Торговий дім «Іста» (Покупець) приймає і оплачує акумуляторні батареї, надалі іменовані - Товар. Умови Договору ідентичні умовам договорів з ТОВ «Укравтозапчастина».

Гарантійні витрати - це витрати подвійного призначення, а тому вони можуть бути віднесені до податкових при виконанні певних вимог, прописаних у п. 140.1.4 ПК України. Саме за таких умов позивач ПрАТ «Іста-Центр» надає гарантійні послуги: товари, які покупці повертають для гарантійного ремонту або заміни, знаходяться на гарантії, покупець не компенсує витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або заміну товарів, умови та термін гарантійного обслуговування (заміни товарів) оприлюднені платником податку (поширене в рекламі, технічній документації та в договорі), ведеться облік покупців, що отримали гарантійну заміну товару або послуги з ремонту (обслуговування), заміна товару супроводжується зворотним отриманням бракованого товару.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позивач не завищив витрати на суму 3 588 820 грн. та з боку позивача відсутні порушення п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п. 140.1.4 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, так як відсутня законодавча заборона врахування у податковому обліку гарантійних витрат, що пов'язані з юридичними особами, та позивачем ведеться облік покупців відповідно до постанови КМУ від 11 квітня 2002 р. №506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів».

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем витрат на суму 5 494 484 грн., у зв'язку з непідтвердженням документально цільового використання кредитних коштів та їх правомірності віднесення до складу валових витрат.

Позивач уклав кредитний договір з АТ «Індекс Банк» (нині ПАТ «Креді Агріколь Банк») № 20 СL від 23.07.2008 року. Предметом договору було надання підприємству кредитних ресурсів з лімітом кредитування в розмірі 6 000 000,0 доларів США строком до 17.06.2011 року. Згідно з додатковою угодою № 3 від 11.12.2009 р. кредитний ліміт був збільшений до 10 000 000,0 доларів США.

Метою надання кредиту згідно кредитного договору відповідно до п. 3.1.1 є поповнення обігових коштів.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що кредит надається з метою придбання сировини для виробництва батарей та акумуляторів, це твердження спростовується п.3.1.1. кредитного договору № 20 СL від 23.07. 2008 р.

До складу оборотних коштів господарюючого суб'єкта входять: сировина, матеріали, готова продукція, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством, грошові кошти на розрахунковому рахунку, інші оборотні активи. За весь період кредитування банком не були пред'явлені претензії з приводу нецільового використання кредитних коштів. Оборотні кошти позивача станом на 01.04.2012 року становили 174, 2 млн. грн., станом на 31.12.2012 року 159, 4 млн. грн.

На момент проведення перевірки кредитні ресурси, надані банком, становили 10 000 000,0 доларів США або 79,9 млн. грн. і рахувалися на балансі на рахунку 60 (короткострокові кредити банків).

Таким чином, у складі оборотних коштів підприємства кредитні ресурси становлять 45% і 50% відповідно, власні кошти на 55% і 50% відповідно. Склад оборотних коштів на 31.12.2012 р., з них виробничі запаси - сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари - 81,0 млн. грн.; дебіторська заборгованість (постачальників, покупців, бюджету) - 77,8 млн. грн.; грошові кошти - 0,6 млн. грн.

За період, в якому позивач використовував кредитні ресурси, господарська діяльність підприємства були перевірена виїзними плановими перевірками з питання виконання вимог податкового та валютного законодавства 3 рази. Перевірки здійснювалися Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податку у м Дніпропетровську - за період з 01.04.2008 р.по 30.06.2009 р. (акт № 1893-08-02/1-23073489 від 20.11.2009); Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податку у м Дніпропетровську - за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. (акт № 181/08-02/1-23073489 від 08.02.2011); Лівобережною міжрайонною ДПІ м. Дніпропетровська - за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. (акт № 2581/22/23073489 від 02.07.2012 р.).

У всіх актах перевірки підтверджено використання кредитних ресурсів у господарській діяльності підприємства і право підприємства на включення до складу витрат оплати відсотків по кредитах.

За період господарської діяльності підприємства, на який припадає поточна перевірка, з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. підприємством нараховані і перераховані банку відсотки за користування кредитними ресурсами в сумі 5 494 484,0 грн. Руху грошових коштів по кредитній лінії за період не проводилося, про що свідчать виписки банків бухгалтерськими рахунками 311, 312, 50 за період, що перевірявся.

Відповідач відмовляє підприємству у включенні до складу витрат, які зменшують об'єкт оподаткування, відсотків за кредит в сумі 5 494 484,0 грн. пропонуючи надати документи за періоди, перевірка за якими вже була здійснена.

Щодо вимоги податкової інспекції надати картку бухгалтерських рахунків 311, 312. Картка рахунку не є первинним документом, що утворюється в процесі господарської діяльності підприємства, а є одним з електронних варіантів перегляду банківської виписки. Картку рахунку можна переглянути лише в кореспонденції з яким або рахунком. Електронної бази за попередні роки підприємство не має, у зв'язку з переходом на нову версію програмного забезпечення.

У зв'язку з закінченням терміну зберігання документів згідно з Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів, підприємств і організацій з визначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, та проведенням перевірок господарської діяльності податкової інспекцією за цей період, знищені первинні документи і додатки до них за 2008 рік, термін зберігання яких закінчився (документи, перераховані в третьому розділі Переліку статті 288,315,321,322,42 Д). Акт про вилучення і знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 21.03.2012 року, схвалено Протоколом засідання ЕК ПрАТ «Іста-центр» № 1 від 21.03.2012 року та узгоджений Держархівом Дніпропетровської області, протокол засідання ЕПК № 8 від 28.08. 2012 р.

Позивачем було зроблено запит до ПАТ «Креді Агріколь Банк» з проханням підтвердити цільове використання кредитних ресурсів, наданих згідно кредитного договору №20 СL від 23.07.2008 р., та надати завірені банківські виписки на перерахування грошових коштів на придбання сировини і матеріалів, якими поповнювалися оборотні кошти позивача в 2008-2010 р.р. в дні коли зараховувалися кредити в 2008-2010 р.р.

06 серпня 2013 р. позивач отримав довідку, яка міститься в матеріалах справи, від ПАТ «Креді Агріколь Банк», якою банк підтверджує цільове використання наданих коштів згідно з умовами вищевказаного кредитного договору.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно завищено витрати на суму 5 494 484 грн. у зв'язку з використанням кредитних коштів.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «С.Т.Б.»

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «С.Т.Б.» за 2 квартали 2012 року в частині придбання послуг на загальну суму 3570,00 грн., в т.ч. ПДВ 595,00 грн.

Позивач в квітні 2012 року придбав у ТОВ «С.Т.Б.» послуги технічного обслуговування на загальну суму 3570,00 грн.

Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формах шляхом перерахування грошових коштів ПрАТ «Іста-центр» на розрахунковий рахунок ТОВ «С.Т.Б.» грошових коштів.

Згідно наданого на перевірку журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з постачальниками» заборгованість по взаєморозрахункам з ТОВ «С.Т.Б.» станом на 31.12.2012 року відсутня.

Відповідач отримав від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Акт №4531/225/32860217 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «С.Т.Б.» (код ЄДРПОУ 32860217) з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р.»

У вказаному Акті встановлено, що ТОВ «С.Т.Б.» не знаходиться за юридичною та фактичною адресою. З первинного аналізу фінансово-господарської діяльності зроблено висновок, що підприємство має ознаки фіктивності, оскільки за юридичною адресою не знаходиться, у підприємства відсутні складські приміщення, автотранспорт.

На підставі вказаного Акту відповідач дійшов висновку, що придбання послуг та формування валових витрат здійснена поза межами господарської діяльності позивача.

Твердження відповідача спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Стронг Україна ЛТД».

Перевіркою було встановлено, що позивач мав правовідносини з ТОВ «Стронг Україна ЛТД» (код ЄДРПОУ 31235974) за 3-4 квартали 2012 року в частині придбання запасних частин на погрузочну техніку та надання послуг на суму 63 359, 53 грн.

За умовами договору продавець ТОВ «Стронг Україна ЛТД» передає, а покупець ПрАТ «Іста-центр» приймає та оплачує запасні частини на погрузочну техніку.

На підставі Акту перевірки №997/22.2-11/35680143, отриманого від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стронг Україна ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Лігран» за період лютий-серпень 2012 року та ТОВ «Шоковіта» за вересень-жовтень 2012 року» від 15.02.2013 року відповідач прийшов до висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Стронг Україна ЛТД».

Судом встановлено, що за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. на балансі позивача на рахунку 105 (транспортні засоби) рахуються транспортні засоби на початок періоду і на кінець періоду, що перевірявся, на суму 3 382 006,09 грн. і 2 145 615,77 грн. відповідно, всього 45 одиниць, в тому числі технологічний транспорт а саме: електроштабелери, електронавантажувачі, візки гідравлічні, дизельні навантажувачі, вилочні навантажувачі, автонавантажувачі. Основна частина технологічного транспорту припадає на імпортні поставки.

За період, що перевірявся, позивач здійснював закупівлі запасних частин у ТОВ «Стронг Україна ЛТД». На запасні частини ТОВ «Стронг Україна ЛТД» були надані видаткові та податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, як поставка імпортних товарів. ТОВ «Стронг Україна ЛТД» здійснювало ремонт вантажної техніки і заміну запасних частин, у зв'язку з тим, що в штаті підприємств відсутні автотехніки.

Висновок про нереальність господарських операцій спростовується наявними первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Химтрейд».

Відповідач вважає, що ПрАТ «Іста-Центр» занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на суму 58 098грн., завищено витрати на 2 685 грн. по причині нереальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Химтрейд».

З таким висновком суд не погоджується, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що позивач мав правовідносини з ТОВ «Химтрейд» в частині придбання клею миттєвого, силікону, змащувачу на загальну суму 3 222,00 грн.

Відповідно до умов договору №16-11 від 27.12.2010 р. позивач приймає та оплачує клей, герметик, силіконовий спрей в асортименті.

Лівобережна ОДПІ отримала від Західної МДПІ м. Харкова Акт №652/22.1-07/31235974 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Химтрейд» (код ЄДРПОУ 31235974) з ПП «Раіком», ТОВ «Інтако», ТОВ «Компанія трейд оіл».

У вказаному Акті зазначено, що інформація щодо використання ТОВ «Химтрейд» офісного, складського приміщень, наявності виробничих потужностей відсутня.

Таким чином, на підставі Акту Західної МДПІ м. Харкова відповідач прийшов до висновку, що в ході перевірки не підтверджено факт придбання товарів позивачем у ТОВ «Химтрейд».

Посилання відповідача на матеріали перевірки TOB «Химтрейд», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «С.Т.Б.» взагалі не може бути обґрунтуванням наявності порушень з боку позивача, адже вони стосуються саме TOB «Химтрейд», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «С.Т.Б.»

У статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної юридичної відповідальності, відповідно до якого платник податку не повинен нести відповідальність за порушення іншою особою покладених на неї обов'язків.

Суд вважає, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів.

Документи, що свідчать про фактичність укладених угод між позивачем та його контрагентами містяться в матеріалах справи та досліджені судом.

Суд також не погоджується з висновками відповідача, що позивач самостійно не відкоригував дані рядків р.21.2, р.22, р.23, р.24 декларацій з ПДВ за травень-жовтень 2012р., чим завищив суму, яка віднесена до рядку 21.2 на суму 1 777 274 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2012 р. у розмірі 1 773 970 грн. та завищено суму по рядку 24 податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 3304 грн.

В серпні 2012 р. на особовому рахунку «Бюджетного відшкодування» відобразилось наступне: станом на 02.08.2012 р. на рахунку «Бюджетного відшкодування» ПрАТ «Іста-Центр» відображена сума 166 985,00 грн. (з попередніх періодів, акт звірки на 01.08.2012р.).

02 серпня 2012 р. в 8.29 позивачем у електронній формі був наданий уточнюючий розрахунок за червень 2012 р. де було заявлено суму бюджетного відшкодування 2 121 331,00 грн. (реєстраційний № 9045455180 квитанція №2). В 10.23 було надано наступний уточнюючий розрахунок за червень 2012 р., де була скасована сума бюджетного відшкодування 2 121 331,00 грн. (реєстраційний №9045491901 квитанція №2).

03 серпня 2012 р. в 16.15 в усній формі, по телефону, з відділом по обліку ПДВ, та з відділом бюджетного відшкодування, було сказано, що уточнюючий розрахунок від 02.08.2012 р. (реєстраційний № 9045455180), де підприємство додає заяву на бюджетне відшкодування не відобразилась на особовому рахунку і для обнулювання особового рахунку підприємство надало 06.08.2012 р. повторний уточнюючий розрахунок (реєстраційний №9046533402 квитанція №2), де подає заяву на суму бюджетного відшкодування на 1 954 346,00 грн.

Таким чином, враховуючи уточнюючі розрахунки від 02.08.2012 р., 06.08.2012 р. та залишок на особовому рахунку на 02.08.2012 р. загальний залишок на рахунку «Бюджетного відшкодування» станом на 31.08.2012 р. складає 0,00 грн.

Враховуючі вищевказані дані, сума в розмірі 1 954 346,00 грн. з рядка 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) відобразилась в рядку 24 (залишок від'ємного значення після відшкодування), таким чином рядок 24 декларації ПДВ за червень 2012 р. збільшився на суму 1 954 346,00 грн. та складає 11 553 370,00 грн.

Згідно акту звірки розрахунків по податку на додану вартість (код 14010111) з Лівобережною ОДПІ станом на 01.09.2012 р. та на 01.01.2013 р. переплата складає 0,86 грн.

05 серпня 2013 р. позивачем було направлено до Лівобережної ОДПІ листа №739/17 з проханням підтвердити відсутність заяви на відшкодування податку на додану вартість. В усній формі відділ бюджетного відшкодування підтвердив відсутність заявленої суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Отже, порушень з боку позивача в коригуванні даних рядків р.21.2, р.22, р.23, р.24 декларації з ПДВ суд не вбачає.

Податковим повідомленням-рішенням №0002662210 позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач вважає що позивач повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7852,52 грн., зокрема за харчування працівників підприємства - 4083,47 грн.; за ліки на працівників підприємства - 827,17 грн.; за одяг для працівників підприємства - 2941,88 грн.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з урахуванням вимог Закону України «Про охорону праці», постановою КМУ від 28.04.2009р. №413 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової діяльності та охорони праці.

Відповідно до цих критеріїв позивач - підприємство ПрАТ «Іста-Центр» відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, так як проводить діяльність, пов'язану з виконанням робіт а саме: з вироблення розплавів чорних та кольорових металів та сплавів на основі таких розплавів; ливарних, плавильних, заливальних робіт; з виготовлення, використання, переробки, зберігання або транспортування однієї чи кількох небезпечних речовин у кількості, що дорівнює чи перевищує порогову масу; поводження з небезпечними відходами.

Згідно з п.п. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 ПК України витрати підприємства на забезпечення працівників продуктами спеціального харчування включаються до складу валових витрат згідно з переліком, затвердженим КМУ. Обов'язковість надання харчування працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, передбачена ч. 1 ст. 166 КЗпП, згідно з якою таким працівникам за встановленими нормами безкоштовно видають молоко або інші рівноцінні продукти харчування.

Види витрат на охорону праці, вартість яких включається до валових витрат підприємств, передбачені у Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженому постановою КМУ 27.06.2003 р. № 994. Згідно з п. 6 цього документа витрати на надання працівникам зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, включаються до складу витрат за умов дотримання норм, встановлених Порядком № 731 та Правилами № 4/П-1.

Порядком № 731 визначено, що при роботі з оловоорганічними, бороорганічними і кремневоорганічними сполуками при постійному контакті з неорганічними сполуками свинцю рекомендується замість молока вживання кисломолочних продуктів.

Перелік хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується застосування молока або інших рівноцінних харчових продуктів затверджено Міністерством охорони здоров'я СРСР від 04.11.1987 р. № 4430-87. Обов'язковість надання харчування працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, передбачена ст. 166 КЗпП, згідно з якою таким працівникам за встановленими нормами безкоштовно видають молоко або інші рівноцінні продукти харчування.

У листі Мінпраці від 29.06.2006 р. № 149/13/82-06 зазначено, що підставою для безкоштовної видачі продуктів харчування є атестація робочого місця працівника, яка здійснюється відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442. Щодо заміни молока іншими рівноцінними продуктами харчування зазначено, що замінниками молока можуть служити кисломолочні продукти, знежирене молоко, сухе молоко, згущене молоко без цукру, а також певні сорти м'яса, риби і курячі яйця.

Згідно з ч. 2 ст. 166 КЗпП працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці, безкоштовно надається лікувально-профілактичне харчування. Види виробництв і професій з особливо шкідливими умовами праці вказані в Переліку виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування.

Наказом по підприємству № 224 від 08.12.2010 року на підставі протоколу засідання атестаційної комісії за результатами атестації робочих місць за умовами праці № 2 від 08.10.2010 року затверджено перелік робочих місць із шкідливими умовами праці, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення. На підставі цього наказу працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці, безкоштовно надається лікувально-профілактичне харчування, згідно норм безплатної видачі вітамінних препаратів і Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 07.01.77 г . № 4/П-1.

За результатами проведеної на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці, затверджений "Перелік професій і посад, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 і Списком № 2". Також, згідно цього переліку працівники забезпечуються безкоштовним лікувально-профілактичним харчуванням.

Підприємства (об'єднання) самостійно вирішують всі питання, пов'язані з безкоштовною видачею робітникам і службовцям молока або інших рівноцінних харчових продуктів на основі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров'я СРСР 4 листопада 1987 N 4430-87.

Працівникам, які контактують з неорганічними сполуками свинцю, необхідно додатково до молока видавати 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків, напоїв (фактичний вміст пектину зазначається заводом виробником). Допускається заміна цих продуктів натуральними фруктовими соками з м'якоттю в кількості 250 - 300 мг.

При постійному контакті з неорганічними сполуками свинцю рекомендується замість молока вживання кисломолочних продуктів.

Видача збагачених пектином харчових продуктів, фруктових соків, напоїв, а також натуральних фруктових соків з м'якоттю повинна бути організована перед початком роботи, а кисломолочних продуктів - протягом робочого дня.

При роботі у виробництві та переробці антибіотиків замість свіжого молока слід видавати кисле молоко або приготовлений на основі незбираного молока колібактерин.

Харчування працівників на підприємстві здійснювалось на підставі наказу по підприємству № 132 від 12.07.2005 р., яким визначався порядок видачі лікувально-профілактичного харчування. Цим наказом визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_10 як постачальник. З фізичною особою-підприємцем був укладений договір № 40-10 від 01.04.2010 року, згідно якого вартість лікувально-профілактичного харчування складає 7,9 грн. на день. У квітні 2012 року ФОП ОСОБА_10 було перераховано грошові кошти за лікувально-профілактичне харчування працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умови праці, і складено відповідний акт. Список робітників, які отримували харчування, співпадає з робочими місцями, які мають шкідливі умови роботи.

Таким чином, податковою інспекцією безпідставно відмовлено підприємству у віднесенні витрат до лікувально-профілактичного харчування і безпідставно нарахованого податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону праці» та статті 163 Кодексу законів про працю України на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, на підприємстві ПрАТ «Іста-Центр», а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, робітникам і службовцям (далі - працівникам) видаються безоплатно, відповідно до норм - спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ). Власник підприємства організує комплектування утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

Визначення потреби в ЗІЗ на підприємстві здійснюється з урахуванням чисельності працівників за професіями і посадами, передбаченими Типовими галузевими нормами безоплатної видачі робітникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або у відповідних галузевих нормах.

При прийманні ЗІЗ, що надходять на підприємство, перевіряються на відповідність вимогам ГОСТів, ОСТів, ГСТУ, ДСТУ та технічним умовам.

У випадку невідповідності спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту вимогам нормативно-технічної документації підприємство у встановленому порядку подає рекламації постачальникам із застосуванням заходів майнової відповідальності за постачання неякісних ЗІЗ або порушення договірних зобов'язань.

Для зберігання виданого працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту надається відповідно обладнане до санітарних норм приміщення. Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, що видаються працівникам на підприємстві, відповідають характеру й умовам їхнього застосування і забезпечують безпеку праці.

ЗІЗ, що видаються працівникам, обліковуються і підлягають обов'язковому поверненню при звільненні, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу, для якої видані засоби індивідуального захисту, не передбачені нормами, а також у зв'язку з його зношенням замість одержуваних нових ЗІЗ.

Власник підприємства організовує належний облік і контроль за видачею у встановлені строки працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Засоби індивідуального захисту, що видаються, відповідають своєму призначенню за захисними властивостями, а також розмірові і зросту працівників. Хімчистка, прання, знешкодження і ремонт спеціального одягу здійснюється власником за свій рахунок в строки, що встановлені з урахуванням виробничих умов.

Придбання бейсболок здійснювалось у ТОВ «Комплект С». Даний одяг має Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗУ №05.03.-03/71954 від 04.10.2010 р. Згідно даного висновку, тканина, з якої вироблений даний товар добре захищає від забруднення хімічними та біологічними речовинами.

Бейсболки видавалися працівникам відповідно до Типових галузевих норм безоплатної видачі робітникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Одяг вносився до особистої картки обліку спецодягу, спецвзуття та інших засобів. Отриманий одяг працівникам видавався особисто під підпис та заносився до особистої картки.

Працівники виконують роботу в спеціальному одязі, та носять його тільки на території підприємства.

Підприємство видавало бейсболки замість беретів, тому що були враховані особливості підприємства, згідно п.3.4 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту від 24.03.2008 N 53.

Ця заміна не змінила захисні властивості, а лише поліпшила умови праці згідно ст. 17 Закону України про охорону праці.

Після закінчення строку служіння спецодягу призначається комісія по списанню малоцінних та швидкозношувальних предметів, що знаходились в експлуатації та складається Акт списання малоцінних та швидкозношуваних предметів. Далі комісія признає спецодяг непридатним.

Після даного акту назначається наступна комісія для знищення відходів на підставі акту про списання малоцінних та швидкозношувальних предметів (взуття, одягу та іншого).

Відповідно до ст. 21 Закону України від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно нормативно-правовим актам, а також забезпечити дотримання вимог законодавства відносно прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема, вживає термінових заходів для допомоги постраждалим та забезпечує ліками.

Необхідність забезпечення робочих місць аптечками та ліками випливає з вимог законодавства про охорону праці, зокрема, наведених вище норм Закону про охорону праці для окремих галузей і спеціалізацій.

Відповідальність за створення належних умов праці покладена саме на роботодавця.

Щодо переліку лікарських засобів, якими слід укомплектувати аптечку, ФСС від нещасних випадків у листі від 16.08.2005р. № 261-05-3 робить висновок про те, що перелік необхідних лікарських засобів, якими повинні комплектуватися медичні аптечки, визначається характером шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть виникнути на робочому місці і обумовлено специфікою діяльності.

Пунктом 4.5 наказу про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників № 67 від 25.01.2012 р. встановлено, що за рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами. Ці приміщення повинні мати позначення відповідно до Технічного регламенту.

Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Місця, де знаходяться ці засоби, повинні бути легкодоступними і відповідним чином позначеними.

В той же час суд погоджується з висновками відповідача щодо завищення задекларованих позивачем показників витрат на 243 000 грн., у зв'язку з укладенням договору про надання консалтингових послуг між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_9

Перевіркою було встановлено, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_5) укладено договір про надання консалтингових послуг.

На виконання умов договору про надання консалтингових послуг №22/02/12-STR від 22.02.2012 р. додається додаток №1 - технічне завдання на реалізацію, та додаток №2 - Акт виконаних робіт №б/н від 11.05.2012 між замовником ПрАТ «Іста-центр» та виконавцем ФОП ОСОБА_9

У вказаному акті виконаних робіт не зазначено посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що порушує п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до вказаного Положення первинні документи на паперових і машинозчитувальних носіях інформації, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, які відповідальні за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України підлягають включенню до витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Враховуючи те, що фактичний зміст придбаних консалтингових послуг стосується безпосередньо не тільки позивача, а й ряду компаній групи «Іста», але ці компанії не здійснювали компенсацію ПрАТ «Іста-центр» вартості придбаних послуг, перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем пунктів 138.2, 138.10.2 ст. 138 ПК України. Тому позивачем завищені витрати в сумі 243 000 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2012 року на суму 243 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 року №0002662210 в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем 4 160 128,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 080 064 грн.; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 року № № 0002672210, 0002682210, 0007161703.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Іста-Центр" судові витрати у розмірі 2276,00 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 року №0002662210 в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем 4 160 128,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 080 064 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19 серпня 2013 року № № 0002672210, 0002682210, 0007161703.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Іста-Центр» судові витрати у розмірі 2276,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 07 жовтня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник