Постанова № 34056584, 09.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2013 р. № 820/5802/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Хмелівській Н.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Пехтерової О.П.,

представника відповідача - Доценко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Науково-виробничий комплекс "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби від 04.07.2013 року № 0000502200.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства на додану вартість по взаємовідносинах із підприємством ТОВ "Український інститут проблем економіки" за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки №3-22/22607926 від 21.06.2012 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000502200 від 04.07.2013 року. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст. 185, ст.198 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Український інститут проблем економіки". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді з підстав вказаних вище не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 04.07.2013 року № 0000502200 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншим органом державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "Український інститут проблем економіки", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Український інститут проблем економіки" за період 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, результати якої оформлені актом №3/22/22607926 від 21.06.2013 року (а.с.8-16) .

Перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій у НВК "ВЕГА" ТОВ по придбанню товарів у ТОВ "Український інститут проблем економіки" за червень 2012 року, встановлено відсутність об'єкту оподаткування при придбанні товарів, які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 18776 грн. за червень 2012 року в зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "Український інститут проблем економіки" (а.с. 16) .

На підставі вказаного акту перевірки №3/22/22607926 від 21.06.2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 04.07.2013 року № 0000502200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 18776 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 9388 грн. (а.с. 17).

З дослідженого акту перевірки №3/22/22607926 від 21.06.2013 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "Український інститут проблем економіки", який зроблений на підставі висновків акту перевірки останнього №2063/22.1-06/30359001.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Український інститут проблем економіки".

Матеріалами справи підтверджено, що між НВК "ВЕГА" ТОВ (Покупець) та ТОВ "Український інститут проблем економіки" (Постачальник) укладено договір поставки №7-6-01 від 07.06.2012 року. За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця: металевий каркас обрешотчаний для профлиста, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію ( а.с.20-21).

Реальність виконання умов укладеного договору №7-6-01 від 07.06.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковим накладними № 210601 від 21.06.2012 року, № 270601 від 27.06.2012 року, № 160701 від 16.07.2012 року (а.с. 38, 40, 42), актами від 21.06.2012 року, від 27.06.2012 року, від 16.07.2012 року (а.с.39, 41, 43), податковими накладними № 60701 від 07.06.202 року, № 6211 від 21.06.2012 року, № 6271 від 27.06.2012 року (а.с. 50-52), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 55-57).

Транспортування придбаного товару здійснювалось силами позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи подорожніми листами № 21/06/13 від 21.06.2012 року, №27/07/13 від 27.07.2012 року, №16/07/12 від 16.07.2012 року ( а.с.89-91), довіреностями (а.с.85-87) та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 88).

В оплату отриманих послуг за договором з ТОВ "Український інститут проблем економіки" позивач перерахував грошові кошти, що підтверджуються платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи (а.с. 47-49).

У підтвердження виконання договору з контрагентом НВК "ВЕГА" ТОВ (Підрядник) було укладено договір підряду № 01/02-12 від 01.02.2012 року з Приватним сільськогосподарським підприємством "Явір" (Замовник), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує на власний ризик наступні роботи: облаштування фундаментів 1-ї черги зерносховища місткістю 12,5 тон для технічного обладнання будівництва операторської, насосного протипожежного водопроводу, монтаж силового електрообладнання та електроосвітлення на території Замовника, розташованого за адресою: Харківська область, Краснокутський р-н, с. Мурфа, вул. Дзержинського, 3/1(а.с.18-19).

Реальність вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи договірною ціною (а.с. 24), локальним кошторисом (а.с. 25), відомістю ресурсів (а.с. 26-27, 30-31, 35-37), актом приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 29, 33-34).

Також, НВК "ВЕГА" ТОВ (Замовник) було укладено договір підряду № 03/12-12 з ТОВ "Спецтурбомонтаж" (Генпідрядник) від 03.12.2012 року, відповідно до якого Підрядник зобов'язаний виконати по замовленню Замовника роботи з монтажу електрообладнання та прокладці кабелю зерносховища ПСП "Явір" в с. Мурафа, Краснокутського району, Харківської області (а.с. 23), реальність якого підтверджується актами приймання-передачі використаних матеріалів, що наявні в матеріалах справи.

Додатково суд зазначає, що НВК "ВЕГА" ТОВ та ТОВ "Український інститут проблем економіки" пройшли передбачену чинним законодавством реєстрацію юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та є платниками податку на додану вартість (а.с.22, 84). Також судом встановлено, що НВК "ВЕГА" ТОВ має ліцензію державного зразку на зайняття господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, строк дії якої на момент укладання договорів був дійсним (а.с. 81-83).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Український інститут проблем економіки" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами, платіжними дорученнями, подорожніми листам.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Український інститут проблем економіки" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Український інститут проблем економіки" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Посилання представника відповідача в акті перевірки №3/22/22607926 від 21.06.2013 року про те, що ним отримано від Індустріальної МДПІ Харківської області ДПС акт "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Український інститут проблем економіки" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП"Раікома" та повноти відображення в обліку за період червень 2012 року", суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

З даного акту не вбачається, що за правовідносини були між ТОВ "Український інститут проблем економіки" та ПП "Раікома", який їх предмет, чи стосується предмет таких правовідносин господарських операцій ТОВ "Український інститут проблем економіки" з позивачем у спірний період.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Така позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в якому зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 04.07.2013 року № 0000502200, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби від 04.07.2013 року № 0000502200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Лермонтова, б. 35, кв. 1, смт. Комсомольське, Зміївсьий р-н, Харківська обл., 63460, код ЄДРПОУ 22607926) судовий збір у розмірі 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 64 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2013р.