Постанова № 34056525, 07.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Справа № 811/2597/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

за участю:

представника позивача - Гура К.В.,

представника відповідача - Скрипник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гранд-Трейд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гранд-Трейд" (в подальшому - ТОВ "Торговий Дім "Гранд-Трейд" або позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області або відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.07.2013 №№ 0000352202, 0000362202;

- стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Так, відповідачем не доведено, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, а тому ним протиправно збільшено суму ПДВ та податку на прибуток, у зв'язку із застосуванням позивачем знижки за реалізованими товарами.

Також, представник позивача зазначив, що відповідно абз. 3 п. 39.15 ст. 39 ПК України у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Ним оскаржено рішення відповідача, а тому останнє вважається відкликаним.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене згідно вимог чинного законодавства. Так, перевіркою встановлено, що ціна реалізованих ідентичних товарів кінцевому споживачу, відповідає цінам зазначеним в зведених видаткових накладних підприємства. Підприємством не надані документи, в яких би зазначалось, що товари які продані зі знижкою, втратили якість або інші властивості, закінчився строк зберігання (придатності, реалізації). А тому, враховуючи вимоги ПК України при продажу товарів особам - не платникам податку за звичайними цінами, підприємство занизило дохід за рахунок надання знижок кінцевому споживачеві та не дотрималось вимог щодо формування цін (а.с. 91-92).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що у період з 21.06.2013 по 08.07.2013 посадовим особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, про що складено акт №7/11-23-22-02/36905041 від 15.07.2013 (а.с. 16-53).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.3, п. 152.2 ст. 153 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 134274 грн.;

- п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 116760 грн. (а.с. 51).

26.07.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0000362202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 134274 грн., а також № 0000352202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 143287 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 116760 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 26527 грн. (а.с. 12,14).

Позиція податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтується висновках викладених в зазначеному акті перевірки позивача. Так, на думку відповідача позивач невірно визначив суми доходу від продажу товарів особам, які не є платниками цього податку, реалізувавши їм товари за зниженими цінами (а.с. 21, 23).

В судовому засіданні, представник відповідача підтвердив, що позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, саме за реалізацію товарів за зниженими цінами, а саме за цінами, що нижчі звичайної ціни.

Відповідно до пп. 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Згідно п.п. 14.1.219. п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до положень п. 39.1. ст. 39 ПК України (положення кодексу чинного на час виникнення спірних правовідносин) звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а) бартерних операцій;

б) операцій з пов'язаними особами;

в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно положень п. 39.14. ст. 39 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на контролюючий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень п. 39.15. ст. 39 ПК України у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

З огляду на викладене, та враховуючи, що позивачем 08.08.2013 розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 №№ 0000362202, 0000352202, а тому вони, з огляду на положення п. 39.15. ст. 39 ПК України (в редакції чинній на час початку судового оскарження податкових повідомлень - рішень відповідача) вважаються відкликаними.

Таким чином, враховуючи те, що оскаржувані рішення вважаються відкликаними, а тому вони не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, а тому не можуть бути скасованими.

Судових витрат, які б підлягали відшкодуванню на користь відповідача, судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 10.10. 2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун