Рішення № 34055933, 08.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 жовтня 2013 р. Справа № 5004/560/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"

до Підприємця ОСОБА_1

про стягнення 584 324,29 грн.

Головуючий суддя С.Т. Філатова

Судді С.В. Бондарєв

І.О. Якушева

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Пилипчук І.Ю., дов. №444 від 16.03.2012р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 08.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 584 324,29 грн., в т.ч. 363 750,00грн. простроченої заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р., 10 673,32грн. строкової заборгованості по відсотках, 160 453,44грн. простроченої заборгованості по відсотках, 49 447,53грн. пені за періоди з 24.06.2009р. по 22.12.2009р., 24.07.2010р. по 21.01.2011р. згідно з п. 4.1 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, що встановлені кредитним договором №059/21/08 від 24.06.2008р., ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-527, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 04.04.2011р. за заявою позивача відповідно до ст. 25 ГПК України проведено заміну первісного позивача - публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" правонаступником - публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" згідно Статуту ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.01.2011р.).

Ухвалою суду від 17.05.2011р. було зупинено провадження у справі №5004/560/11 у зв'язку з направленням матеріалів справи до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в порядку ст. 97 КПК України для перевірки обставин щодо факту підроблення документів при укладенні кредитного договору, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку за ч.1 ст.358 КК України .

Ухвалою суду від 02.08.2013р. провадження у справі поновлено у зв'язку з тим, що 05.06.2013р. вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області у кримінальній справі №0308/11530/12 засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та задоволено цивільний позов ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 17 138 701,78грн. В зазначену суму включені збитки, завдані банку у зв'язку з укладенням кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р. з ФОП ОСОБА_1 в сумі 716 813,21грн., в т.ч. 363 750,00грн. сума простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. сума прострочених відсотків, 90 951,32грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди.

Згідно розпорядження голови господарського суду Волинської області №01-4/156 від 27.08.2013р., враховуючи клопотання відповідача від 27.08.2013р. №01-29/97/56/13, розгляд справи доручено колегіальному складу господарського суду в складі головуючої судді Філатової С.Т., суддів Кравчук А.М., Якушевої І.О.

Позивач в обґрунтування позовних вимог у додаткових поясненнях від 30.08.2013р., 16.09.2013р. зазначив, що при підписанні кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р. волевиявлення ФОП ОСОБА_1 було вільним; факт підписання кредитного договору свідчить про те, що всі істотні умови погоджені; перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №3 від 24.06.2008р.; часткове погашення кредитної заборгованості стверджується меморіальними ордерами від 27.06.2008р., 31.07.2008р., 31.10.2008р., 28.11.2008р., 29.0/8.2008р., 30.09.2008р. Долучив копії меморіальних ордерів, розрахунок кредитної заборгованості від 25.04.2012р.

Вказав, що рух коштів по банківських рахунках № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 підтверджує факти надання кредиту в сумі 485 000,00грн., сплату тіла кредиту в сумі 121 250,00грн. та часткове погашення відсотків ФОП ОСОБА_1

Заперечив твердження представника відповідача про те, що кредитний договір є неукладеним, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладання договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Стверджував, що при укладенні кредитного договору сторонами було погоджено усі істотні умови останнього; він не може бути визнаний недійсним, оскільки він укладений без порушень вимог законодавства, чинного на момент укладення, та у письмові формі відповідно до вимог ст.1055 ЦК України.

Зауважив, що в матеріалах справи відсутній висновок психіатричної експертизи про те, що відповідач в момент підписання договору не керував та не усвідомлював своїх дій, доказів про відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності відповідачем не подано.

Відповідач у письмових поясненнях від 30.08.2013., 04.10.2013р. позов заперечив, мотивуючи тим, що вироком Луцького міськрайонного суду задоволено цивільний позов ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення на користь банку 17 138 701,78грн.

Зазначив, що з цивільного позову вбачається, що на весні 2008р. ОСОБА_5, діючи з метою заволодіння чужим майном, будучи об'єднаним єдиним злочинним наміром з ОСОБА_2 ОСОБА_3, заздалегідь маючи на меті оформити на ФОП ОСОБА_1 кредит, домовився з ним про відкриття на його ім'я персонального рахунку в AT «Індекс Банк» з метою проведення по ньому коштів.

24 червня 2008р. між AT «Індекс Банк» та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 059/21/08. На підстав клопотання ОСОБА_1 та у відповідності до платіжного доручення №3 від 24.06.2008р. кредитні кошти у сумі 485 000грн. були перераховані AT «Індекс Банк» з рахунку ФОП ОСОБА_1 на рахунок ПП «Гратіс- Плюс». В результаті часткового погашення кредитної заборгованості, сума непогашеного кредиту за кредитним договором №059/21/08 становить 716 813,21грн.

Предметом позову у даній справі є невиконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань за кредитним договором № 059/21/08.

ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» самостійно обрав спосіб захисту своїх цивільних прав шляхом звернення до суду з цивільним позовом в порядку ст. 28 КПК України в кримінальній справі №30-025-11, обґрунтовуючи його тим, що саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за кредитним договором № 059/21/08 спричинили банку збитки в сумі 716 813,21грн., які відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України, та ч. 1 ст. 1190 ЦК України підлягають стягненню. Даний позов повністю задоволений, що підтверджується вироком Луцького міськрайонного суду в кримінальній справі №30-025-11.

Зауважив, що злочинні дії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_1 та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» щодо укладення кредитного договору № 059/21/08 та отримання кредитних коштів за ним повністю встановлені у вироку Луцького міськрайонного суду в кримінальній справі №30-025-11.

Вважає, що цивільні права ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за кредитним договором № 059/21/08 є захищеними, а тому підстав звертатись з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення боргу за невиконання договірних зобов'язань в позивача не має.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку із заміною судді в колегії та поданням додаткових доказів безпосередньо в судовому засіданні.

Розпорядженням голови господарського суду Волинської області №01-4/174 від 16.09.2013р. замінено суддю Кравчук А.М., що пов'язано було з її відпусткою на час розгляду справи у судовому засіданні, на суддю Бондарєва С.В.

Представник позивача у судовому засіданні 08.10.2013р. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом справи за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про визнання кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р. недійсним.

Суд відхилив клопотання представника позивача, як необґрунтоване та таке, що суперечить імперативній нормі ч. 1 ст. 79 ГПК України. При цьому виходив з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі -це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Вищий господарський суд України у п. 3.16 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зауважив, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які свідчать про пов'язаність та неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом справи за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про визнання кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р. недійсним.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується підписом останнього на ухвалі суді від 16.09.2013р.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору відкладався, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується підписом на ухвалі від 16.09.2013р. та явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

в с т а н о в и в:

24.06.2008р. між публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" згідно Статуту ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.01.2011р.) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №059/21/08 (а.с. 9-11).

Відповідно до п.п. 1.1-1.4 договору банк (позивач) зобов'язувався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 485 000,00грн. терміном з 24.06.2008р. по 23.06.2009р. Кредит надавався із сплатою 21% річних. Призначення кредиту: поповнення обігових коштів.

Пунктами 2.1-2.2 договору встановлено, що банк зобов'язався відкрити позичковий рахунок НОМЕР_1 та надавати позичальнику кредити, зокрема, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та/або договорів, які надані останнім.

В підтвердження надання кредиту в сумі 485 000,00 грн. позивач посилався на заяву ФОП ОСОБА_1 №1 від 19.06.2008р. про надання відновлювальної кредитної лінії в сумі 485 000,00грн., платіжне доручення №3 від 24.06.2008р. (а.с. 12-13).

Ухвалою суду від 17.05.2011р. було зупинено провадження у справі №5004/560/11 у зв'язку з направленням матеріалів справи до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в порядку ст. 97 КПК України для перевірки обставин щодо факту підроблення документів при укладенні кредитного договору, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку за ч.1 ст.358 КК України.

На запит господарського суду Волинської області від 27.06.2013р. №5004/560/11/2609/13 Луцьким міськрайонним судом було надіслано копію вироку суду від 05.06.2013р. про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.4 ст. 190, ч.ч. 2,3 ст.358, ч.2 ст. 209 КК України.

Ухвалою суду від 02.08.2013р. провадження у справі поновлено.

Луцьким міськрайонним судом Волинської області була розглянута кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 190, ч.ч. 2,3 ст. 358, ч.2 ст.209 КК України, за результатами якої прийнятий вирок від 05.06.2013р., який набрав законної сили (а.с. 88-116).

У вироці суду від 05.06.2013р. зазначено, що весною 2008 року в АДРЕСА_2, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи в складі організованої групи, будучи об'єднаною єдиним злочинним наміром з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повторно, домовилася з приватним підприємцем ОСОБА_1 про відкриття на його ім'я персонального рахунку в AT «Індекс Банк», в результаті чого ОСОБА_1, якому про діяльність організованої групи нічого відомо не було, надав ОСОБА_3 з метою відкриття на його прізвище у AT «Індекс Банк» рахунку необхідні особисті документи, а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, копію сторінок паспорта ОСОБА_1, копію довідки про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номера, копію довідки про взяття на облік платника податків ФОП ОСОБА_1, копію свідоцтва про сплату єдиного податку приватним підприємцем ОСОБА_1, копію повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, копії звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку за третій, четвертий квартал 2007 року та за перший квартал 2008 року.

На підставі отриманих особистих документів, ОСОБА_3, діючи згідно розробленого єдиного злочинного плану, від імені ОСОБА_1 підробив та надав завідомо неправдиву інформацію в AT «Індекс Банк» з метою одержання кредиту, а саме:

- анкету-заявку на отримання кредиту приватним підприємцем в межах ліміту установи банку, до змісту якої вніс завідомо неправдиві відомості про наявність майна, що може бути запропоноване в заставу майновим поручителем, про кредитну та іншу заборгованість, про основних постачальників і покупців;

- додаток №1 та додаток №2 до анкети, до змісту яких вніс завідомо неправдиві відомості про прогнозний рух грошових коштів та виручку від здійснення господарської діяльності;

- клопотання №1 від 19.06.2008 р. на ім'я директора AT «Індекс Банк» про надання кредиту в сумі 485 000 грн.;

- копію статуту ПП «Гратіс-Плюс», яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- копію страхового свідоцтва ПП «Гратіс-Плюс», яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Гратіс-Плюс», яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- копію довідки з ЄДР ПП «Гратіс-Плюс», яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- копію договору оренди нежитлового приміщення №05/05-02 від 05.05.2008 p., укладеного між СГПП «Злата» та ПП «Гратіс-Плюс», згідно якого останнє приймає в строкове платне користування частину виробничого приміщення площею 200 кв.м. за адресою: м.Луцьк, вул.Дубнівська, 18;

- довідку №66 від 19.06.2008 р. про відсутність змін в установчих документах ПП «Гратіс-Плюс», яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- рішення ОСОБА_6 щодо виступу майновим поручителем по кредиту ОСОБА_1, яке завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- балансову довідку №65 від 19.08.2008 p., надану на ім'я директора AT «Індекс Банк» про те, що на балансі ПП «Гратіс-Плюс» перебуває майно на загальну суму 1 403 910,00 грн., яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6;

- прибуткову накладну № ПН-0000194 від 16.08.2008 p., згідно якої ТОВ «Янг» постачає для ПП «Гратіс-Плюс» обладнання на суму 1 684 692 грн., яку завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6

03 жовтня 2008 року AT «Індекс Банк», на підставі вищевказаної недостовірної інформації, був укладений кредитний договір № №059/21/08 від 24.06.2008 року про надання ОСОБА_1 відновлювальної кредитної лінії в сумі 485 000,00 гривень, договір застави основних засобів №059/21/08з від 24.06.2008 року про надання ПП «Гратіс-Плюс» основних засобів у заставу банку загальною вартістю 1 403 910 гривень, довідку ПП «Гратіс-Плюс» про наявність обладнання б/н від 20.06.2008 року, акт перевірки та переоцінки предмету забезпечення від 20.06.2008 року.

В подальшому ОСОБА_3 передав у банк договір № 207-6/1603/08 від 24.06.2008 р. добровільного страхування майна, укладеного між Волинською агенцією ЗФ ACT «Вексель» та ПП «Гратіс-Плюс» з приводу страхування обладнання, що внесено в заставу в банк, який завірив своїм підписом від імені ОСОБА_6, та копію декларації про доходи ОСОБА_1 за 2008 рік, яка містила неправдиву інформацію стосовно обсягів доходів та витрат.

В цей же день на відкритий позичковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 були зараховані кредитні кошти в сумі 485 000,00 гривень, в результаті чого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, отримали можливість розпоряджатися ними.

Згідно відношення AT «Індекс Банк» кошти, отримані приватним підприємцем ОСОБА_1 були повернуті частково, в результаті чого AT «Індекс Банк» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 363 750,00 грн., яка в 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великою (а.с. 91-92).

Крім того, з тексту вироку вбачається, що в межах кримінальної справи пред'явлений та задоволений цивільний позов ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про відшкодування шкоди, завданої злочином, та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 17 138 701,78грн.

Цивільний позов обгрунтований, зокрема, тим, що весною 2008р. ОСОБА_5, діючи з метою заволодіння чужим майном, будучи об'єднаним єдиним злочинним наміром з ОСОБА_2 ОСОБА_3, заздалегідь маючи на меті оформити на ФОП ОСОБА_1 кредит, домовився з останнім про відкриття на його ім'я персонального рахунку в AT «Індекс Банк» з метою проведення по ньому коштів.

24 червня 2008р. між AT «Індекс Банк» та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 059/21/08.

В результаті часткового погашення кредитної заборгованості, сума непогашеного кредиту за кредитним договором № 059/21/08 становить 716 813,21грн., з якої 363 750,0грн. сума простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. сума прострочених відсотків, 90 951,32грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору №059/21/08 від 24.06.2008р.

Підтримуючі позовні вимоги, позивач стверджує, що, оскільки предметом цивільного позову в межах кримінальної справи №0308/11530/12 було стягнення збитків, завданих злочином, підстава - злочинні дії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, то позовні вимоги про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_1 584 324,29 грн., в т.ч. 363 750,00грн. простроченої заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р., 10 673,32грн. строкової заборгованості по відсотках, 160 453,44грн. простроченої заборгованості по відсотках, 49 447,53грн. пені за періоди з 24.06.2009р. по 22.12.2009р., 24.07.2010р. по 21.01.2011р. згідно з п. 4.1 договору є підставними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд не знаходить підстав для задоволення позову, при цьому виходить із наступного:

Позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 584 324,29 грн., в т.ч. 363 750,00грн. простроченої заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р., 10 673,32грн. строкової заборгованості по відсотках, 160 453,44грн. простроченої заборгованості по відсотках, 49 447,53грн. пені за періоди з 24.06.2009р. по 22.12.2009р., 24.07.2010р. по 21.01.2011р. згідно з п. 4.1 договору.

В обґрунтування позовних вимог стверджує неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, що встановлені кредитним договором №059/21/08 від 24.06.2008р.

При цьому посилається на ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-527, 1054 Цивільного кодексу України.

Водночас, позивачем у межах кримінальної справи №0308/11530/12 було заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 17 138 701,78грн. (а.с. 125).

Заявлений позов позивач, зокрема, обґрунтував тим, що весною 2008р. ОСОБА_5, діючи з метою заволодіння чужим майном, будучи об'єднаним єдиним злочинним наміром з ОСОБА_2 ОСОБА_3, заздалегідь маючи на меті оформити на ФОП ОСОБА_1 кредит, домовився з останнім про відкриття на його ім'я персонального рахунку в AT «Індекс Банк» з метою проведення по ньому коштів.

24 червня 2008р. між AT «Індекс Банк» та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 059/21/08.

На підстав клопотання ФОП ОСОБА_1 та у відповідності до платіжного доручення №3 від 24.06.2008р. кредитні кошти у сумі 485 000,00грн. AT «Індекс Банк» були перераховані з рахунку ФОП ОСОБА_1 на рахунок ПП «Гратіс- Плюс».

В результаті часткового погашення кредитної заборгованості, сума непогашеного кредиту за кредитним договором № 059/21/08 становить 716 813,21грн., з якої 363 750,0грн. сума простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. сума прострочених відсотків, 90 951,32грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору №059/21/08 від 24.06.2008р.

При цьому позивач посилався на ст.ст. 28, 50 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції 1960р.), ст. 1190 Цивільного кодексу України.

05.06.2013р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області було винесено вирок по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 190, ч.ч. 2,3 ст.358, ч.2 ст.209 КК України, яким задоволено цивільний позов ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 17 138 701,78грн.

У вироці суду від 05.06.2013р. зазначено, що при вирішенні питання про цивільний позов, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Матеріальна шкода стягнута судом з врахуванням матеріалів справи, розміру пред'явленого обвинувачення, а також документального підтвердження завданої шкоди, що понесена ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".

За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Вироком Луцького міськрайонного суду від 05.09.2013р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними в скоєнні злочинів, передбачених ст. 190, ч.ч. 2,3 ст. 358, ч.2 ст.209 КК України та встановлено, що загальна сума грошових коштів, якими вони незаконно заволоділи на свою користь складає 17 138 701,78грн., в т.ч. 716 813,21грн. сума простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. сума прострочених відсотків, 90 951,32грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди по кредитному договору №059/21/08 від 24.06.2008р.

Факти, встановлені вироком Луцького міськрайонного суду від 05.09.2013р. мають преюдиціальне значення для суду при вирішенні даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 128, ч. 2 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України (ч. 1 ст. 28 КПК України 1960р.) особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

Підставою подання цивільного позову у кримінальному судочинстві є заподіяння майнової шкоди злочином.

На цьому зауважено Верховним Судом України у постанові пленуму від 31.03.1989р. №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна».

Метою цивільного позову є відновлення порушених майнових прав за допомогою судових органів.

Позивачем у межах кримінальної справи №0308/11530/12 заявлено та задоволено цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 17 138 701,78грн., в т.ч. 716 813,21грн. суми простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. суми прострочених відсотків, 90 951,32грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди по кредитному договору №059/21/08 від 24.06.2008р.

Відповідно до частин першої і другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В ч.2 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в тому числі завданої злочином.

На вказаному зауважено в ухвалі Верховного Суду України від 24.06.2009р.

У пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

У визначенні збитків слід виходити з положень статті 225 ГК України та статті 22 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала (п. 2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. №04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» ).

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 ЦК України.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Вироком Луцького міськрайонного суду від 05.09.2013р. цивільний позов ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про стягнення матеріальної шкоди, в т.ч. 716 813,21грн., з якої 363 750,0грн. сума простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. сума прострочених відсотків, 90 951,32грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору №059/21/08 від 24.06.2008р. задоволений в повному обсязі.

Тобто, позивач вже захистив свої майнові права шляхом заявлення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди, яка в силу норм ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла. Факт заподіяння шкоди злочинними діями інших осіб встановлений вироком Луцького міськрайонного суду.

Суд зауважує, що, оскільки ч. 4 ст. 1193 ЦК України унормовано неможливість зменшення розміру відшкодування шкоди, коли вона завдана вчиненням злочину, тому позивач звернувся з цивільним позовом в межах кримінальної справи, нарахувавши відсотки та пеню за весь період використання кредитних коштів, вийшовши за межі періоду нарахувань у даній справі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що порушене право ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на час розгляду справи вже захищене шляхом задоволення цивільного позову вироком Луцького міськрайонного суду від 05.09.2013р. у відповідності до способу захисту, обраного позивачем, а саме: стягнення збитків, завданих спільними злочинними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у розмірі 716 813,21грн., в т.ч. 363 750,00грн. суми простроченої строкової заборгованості, 262 111,89грн. суми прострочених відсотків, 90 951,32грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди по кредитному договору №059/21/08 від 24.06.2008р., яка включає в себе заявлені позивачем у даному позові 584 324,29 грн., в т.ч. 363 750,00грн. простроченої заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №059/21/08 від 24.06.2008р., 10 673,32грн. строкової заборгованості по відсотках, 160 453,44грн. простроченої заборгованості по відсотках, 49 447,53грн. пені за періоди з 24.06.2009р. по 22.12.2009р., 24.07.2010р. по 21.01.2011р. згідно з п. 4.1 договору.

Ці обставини позивачем не спростовані, а тому позовні вимоги про стягнення вказаних сум з відповідача не підлягають до задоволення.

Суд не приймає твердження позивача про можливість одночасного стягнення збитків, завданих злочином, та заборгованості по договору, як такі, що суперечать змісту ст.ст. 623, 1166 ЦК України.

На цьому зауважено Верховним Судом України в ухвалі від 14.04.2010р., де вказано на недопустимість одночасного застосування санкцій за невиконання договірних зобов'язань і санкцій, які застосовуються до деліктних зобов'язань.

Решта доводів позивача щодо дотримання порядку, форми укладення кредитного договору висновків суду не спростовують і правового значення не мають.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України при відмові у позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1190, 1193 Цивільного кодексу України, ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

У позові відмовити.

Повне рішення складено

11.10.2013р.

Головуючий суддя С.Т. Філатова

Судді С.В. Бондарєв

І.О. Якушева