Рішення № 34055932, 09.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2013 р. Справа № 903/804/13

за позовом Луцької районної державної адміністрації

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Несвічівської сільської ради, с. Несвічі, Луцького району

до відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп", смт. Рокині, Луцького району

про розірвання договору оренди від 03.07.2003 року

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Євтушик О.М.

за участю представників:

від позивача: Боярчук В.А. (дов. №2612/26/2-13 від 10.09.2013р.),

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Несвічівської сільської ради: Грабаровський В.Р. - голова сільської ради (посвідчення від 01.11.2010р.),

від відповідача: Сидорук О.В. (дов. № 28/2013 від 27.08.2013р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить розірвати укладений 03.07.2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Волиньрибгосп" договір оренди.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 03.07.2003р. в частині внесення орендної плати; вказує, що станом на 01.05.2013р. заборгованість відповідача становить 210 400 грн. Вважає, що наведена обставина згідно із чт.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.1 ст.651, ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договору оренди від 03.07.2003р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2013р. до участі у розгляді справи на підставі ст.27 ГПК України залучено третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Несвічівську сільську раду.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Несвічівська сільська рада 09.09.2013р. надала суду письмові пояснення (а.с.44), в яких зазначає, що на території Несвічівської сільської ради є земельна ділянка площею 298,83 га, щодо якої укладено договір оренди між Луцькою райдержадміністрацією і ВАТ «Волиньрибгосп»; станом на 01.08.2013р. заборгованість орендаря за користування земельною ділянкою становить 245 365,51 грн.

23.09.2013р. третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Несвічівська сільська рада надала суду розрахунок заборгованості відповідача за оренду без включення пені з відображенням проведених оплат за 2011 рік - липень 2013 року (а.с.58).

Відповідач у відзиві на позов № 28 від 28.08.2013р. (а.с.32), представник відповідача в судовому засіданні позову не визнають, просять у його задоволенні відмовити, посилаючись на таке:

- позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди від 03.07.2003р.;

- позивачем невірно визначено юридичні підстави позову.

08.10.2013р. через канцелярію суду надійшла заява ТзОВ «Рибгосп «Несвіч» про залучення його до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. На обґрунтування заяви ТзОВ «Рибгосп «Несвіч» посилається на те, що господарський спір щодо розірвання договору оренди від 03.07.2003р. впливає на його права та обов'язки щодо ВАТ «Волиньрибгосп» в частині розрахунків, а також на неможливість здійснити вилов рибної продукції.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.1.6. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З огляду на викладене, заявляючи клопотання про залучення його до участі у розгляді справи, де предметом позовних вимог є розірвання договору оренди, ТзОВ «Рибгосп «Несвіч» не обґрунтувало, що прийняття судового рішення з даної справи вплине на виникнення у нього нових прав чи нових обов'язків, зміну його прав та/або обов'язків, позбавлення його певних прав та/або обов'язків у майбутньому; яким чином прийняття судового рішення з даної справи вплине на його права та обов'язки в частині розрахунків по відношенню до ВАТ «Волиньрибгосп», яким чином той факт, що товариство не зможе виловити рибну продукцію, впливає на його права та обов'язки по відношенню до ВАТ «Волиньрибгосп».

Разом з цим, подану в кінці встановленого ст.69 ГПК України строку вирішення спору заяву ТзОВ «Рибгосп «Несвіч» про залучення його до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без забезпечення явки свого представника в судове засідання, суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, господарський суд

в с т а н о в и в:

03.07.2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією як орендодавцем і відкритим акціонерним товариством "Волиньрибгосп" як орендарем було укладено договір оренди, згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування (оренду) терміном на 49 років земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 298,83 га, розташовану за межами населеного пункту на території Несвічівської сільської ради, Луцького району, для ведення рибного господарства

Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1064, зареєстровано в книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №09 від 11.07.2003р.

Згідно з п. 1.2. договору земельна ділянка, що передається в оренду, перебуває у розпорядженні Луцької районної державної адміністрації, виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, знаходиться в такому якісному стані: загальна площа земельної ділянки, що передається в оренду, становить 298,83 га, в тому числі: під водою - 114,90 га, з них під каналами - 9,23 га, під ставками - 105,67 га; під відкритими землями без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 1,38 га, з них: під кар'єрами - 1,38 га; під відкритими заболоченими землями, болотами - 103,78 га; під забудованими землями, гідротехнічними спорудами - валами - 17,57 га, під лісами та іншими лісовкритими площами - 1,81 га, з них: під лісовими землями - 0,69 га, під чагарниками - 1,12 га, під сільськогосподарськими землями - 59,46 га, з них під ріллею - 31,88 га, під сіножатями - 9,61 га, під пасовищами - 7,04 га, під господарськими будівлями і дворами - 3,82 га, під господарськими шляхами і прогонами - 7,11 га.

Пунктом 3.1 договору оренди від 03.07.2003р. визначено, що орендна плата справляється виключно у грошовій формі і становить 35 грн. за один гектар водного плеса та 27 грн. за один гектар прибережної смуги в рік, яку орендар сплачує на бюджетний рахунок Несвічівської сільської ради з періодичністю внесення плати - один раз до першого лютого поточного року.

15.10.2007 року між сторонами у справі було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою внесено зміни до п.3.1. основного договору, збільшено розміри орендної плати: 70 грн. за один гектар водного плеса та 35 грн. за один гектар прибережної смуги в рік.

Луцька районна державна адміністрація як орендодавець виконала взяті на себе згідно з договором оренди від 03.07.2003р. зобов'язання в частині передачі орендарю визначеної договором земельної ділянки своєчасно та в повному об'ємі.

Відкрите акціонерне товариство "Волиньрибгосп" як орендар взяті на себе згідно з договором оренди від 03.07.2003р. зобов'язання в частині проведення розрахунків за оренду не виконало.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з підпунктами "а", "в" пункту 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статями 629, 525, 599, 651 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності із частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як передбачено статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 5.1 договору оренди від 03.07.2003р. передбачено право орендодавця - Луцької районної державної адміністрації вимагати від орендаря земельної ділянки своєчасного внесення плати за оренду, на розірвання договору в разі використання орендарем об'єкта оренди не за цільовим призначенням та в разі невиконання інших умов договору.

Згідно з пунктами 7.2-7.4 договору оренди від 03.07.2003р. дія договору припиняється у разі закінчення терміну, на який він був укладений, а також в інших передбачених законом випадках; договір оренди може бути розірваний за взаємною згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами їх зобов'язань, передбачених у договорі.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленум Вищого господарського суду України в п. 2.23. постанови № 6 від 18.05.2011р. роз'яснив, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно з письмовими поясненнями Луцької об'єднано державної податкової інспекції №882/10/15.3. від 08.10.2013р. заборгованість ВАТ «Волиньрибгосп» по сплаті орендних платежів за земельну ділянку, яка розташована на території Несвічівської сільської ради, станом на 01.10.2013 року складає 258 043,62 грн., з них: 64925,36 грн. - заборгованість за 2011 рік; 113 973,75 грн. - заборгованість за 2012 рік; 75982,48 грн. - заборгованість за січень - серпень 2013 року.

Як зазначає Луцька об'єднана державна податкова інспекція, ця заборгованість обчислена на підставі податкових декларацій, які відповідач самостійно на підставі п.2 ст.286 Податкового кодексу України, подавав органу державної податкової служби.

З листа Луцької об'єднано державної податкової інспекції №882/10/15.3. від 08.10.2013р. та розрахунку Несвічівської сільської ради (а.с.58) видно, що останній раз розрахунки за оренду земельної ділянки були проведені відповідачем 15.03.2011р. в розмірі 720 грн., 03.06.2011р. в розмірі 4000 грн., але цю оплату віднесено органом державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу відповідача за 2010 рік.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання щодо перерахування орендної плати ні в тому розмірі, що передбачена договором, ні в розмірі, встановленому Податковим кодексом України, за 2011р. - вересень 2013р. плати за оренду земельної ділянки не перерахував, жодних доказів на спростування цього факту, доказів на підтвердження оплати за цей період за користування земельною ділянкою відповідач суду не подав, а тому доводи відповідача про недоведеність факту порушення зобов'язань за договором оренди від 03.07.2003р. безпідставні.

Невнесення сторонам договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюється в законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Ініціатива приведення у відповідність умов договору оренди обов'язковим умовам, встановленим у визначеному законом порядку, могла виходити як від орендодавця, так і від орендаря.

Враховуючи те, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки, є істотним порушенням договору в розмінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оскільки, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, позивач розраховував на сплату відповідачем орендних платежів, а тому невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є істотним порушенням умов договору та свідчить про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, умови укладеного між сторонами договору оренди, зважаючи на те, що відповідач не проводив розрахунки за користування земельною ділянкою, чим істотно порушив умови договору оренди, вимога позивача про розірвання договору оренди землі підлягає до задоволення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.2. постанови №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

У рішенні господарського суду, зокрема, має бути зазначено, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

А тому посилання відповідача на те, що позивачем невірно визначено юридичні підстави позову, в позовній заяві відсутнє посилання на норми спеціального Закону - «Про оренду землі», не може бути підставою для відмови в позові.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти судові витрати.

Керуючись ст.ст. 1, 13, 15, 24, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 173, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 599, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Договір оренди, укладений 03.07.2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією (43010, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53, код ЄДРПОУ 04051425) та відкритим акціонерним товариством "Волиньрибгосп" (45626, Волинська область, смт. Рокині, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 21746732), розірвати.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" (45626, Волинська область, смт. Рокині, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 21746732) на користь Луцької районної державної адміністрації (43010, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53, код ЄДРПОУ 04051425) 1147 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 11.10.2013р.

Суддя І. О. Якушева