Рішення № 34053663, 01.10.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/18861/2012

Провадження № 22-ц/792/1236/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів : Фанди В.П., Гринчука Р.С.,

при секретарі : Сацюк Г.О.

за участі: представника відповідача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів, вс

в с т а н о в и л а

У вересні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом, з врахуванням уточнених вимог, просила стягнути із відповідача заборгованість за договором позики у сумі 8 000 дол. США, що по офіційному курсу становить 63 900 грн. та 49 921 грн. процентів за користування грошовими коштами. Зазначала, що 16.06.2010 року та 21.11.2010 року позичила відповідачу під розписки 3000 та 5000 тис. дол. США, під проценти з кінцевим терміном повернення до 21.01.2012 року. Проте, відповідач кошти не повертає.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача 8000 дол. США заборгованості за договором позики, що по офіційному курсу становить 63 900 грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального законодавства, просить його скасувати в частині відмови у стягненні процентів за користування коштами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 49921, 88 грн. Відсотків за користування коштами.

На апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції апеллянт не з'явився, належним чином повідомлений про день, час і місце слухання справи, подала заяву про слухання справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги не визнала, вважає, що в її задоволені слід відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

____________________

Головуючий у першій інстанції - Приступа Д.І.

Доповідач - Фанда В.П. Категорія : 19

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, в тому числі, є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 16.06.10 року сторони уклали договір позики за яким відповідач отримала 3 000 дол. США.

21.11.10 року сторони уклали ще один договір позики за яким відповідач отримала 5 000 дол. США під 5% процентів та зобов'язалася повернути до 21.01.2012 року 8000 доларів США.

Дані обставини підтверджуються відповідними розписками, які знаходяться у позичальника.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню коштів за договором позики не виконала, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення коштів.

Враховуючи положення статті 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка визначає сферу дії цього закону; статті першої, що містить вичерпний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія цього закону, та у якій наведено визначення фінансової послуги, вбачається, що сфера дії зазначеного закону за суб'єктним складом учасників є обмеженою і не поширюється: по-перше, на юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами; по-друге, на фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Оскільки спір виник між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики, то право позикодавця, який не є ні юридичною особою, ні суб'єктом підприємницької діяльності, які відповідно до цього закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, на отримання від позичальника обумовлених договором позики процентів за користування грошима регулюється статтями 1046-1048 ЦК України, а не вказаним вище законом.

Такі обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, що потягнуло ухвалення неправильного рішення у цій частині.

Відповідно до розписки від 21.11.10 року відповідач отримав у позивача 5000 дол. США та зобов'язався повернути до 21.01.12 року суму у розмірі 8000 дол. США.

При цьому колегія суддів враховує, що з даної розписки не слідує, що вона будь-яким чином пов'язувалася сторонами з іншою позикою по розписці від 16.06.10 року. Розписка від 16.06.10 року не повернута позичальнику, а перебувала в позивача, що підтверджує наявність боргу у 3000 дол. США позичальника перед позикодавцем.

Сторони визначили у розписці від 21.11.10 року розмір процентів за користування коштами у 5%, але одночасно визначили і грошовий еквівалент цих процентів 3000 дол. США (8000 дол. США - 5000 дол. США).

З врахуванням цього колегія суддів приходить до висновку, що слід брати до уваги саме визначену у готівці сторонами суму процентів за користування коштами - 3000 дол. США, а не 5%, які за вказаний період користування коштами у готівковому вираженні становлять іншу суму.

При вирішенні спору суд першої інстанції вказані обставини не врахував, таке неправильне застосування норм матеріального права є обов'язковою підставою для скасування рішення суду .

Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відсотки за користування грошовими коштами на суму 3000 доларів США, що по офіційному курсу Національного банку України становить 23 970 грн..

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис Судді : підписи

З оригіналом згідно : суддя апеляційного суду В.П. Фанда