Рішення № 34052902, 09.10.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1320/13-ц

Провадження № 2/448/385/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.10.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.

при секретарі Крив'як О.В.,

за участю:

представника позивача - Попович Р.М. (довіреність ПАТ КБ «Приватбанк» №512-О від 09.03.2011 року),

відповідача ОСОБА_2 - не з'явився,

представника третьої особи Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області - Кірш Б.М.(довіреність №09-23/6977 від 18.09.2013року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області, про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в :

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» 21.08.2013 року звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, покликаючись на те, що 11.04.2008року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DN81AR100030434, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 53280,50 гривень. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором позивач та відповідач уклали договір застави автотранспорту №DN81AR100030434 від 11.04.2008року, відповідно до умов якого, відповідач передав в заставу позивачу автомобіль марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008року випуску, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі - НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказує, що 26.09.2008року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області при примусовому виконанні виконавчого листа було накладено арешт на вищевказаний автомобіль, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Зазначає, що згідно «Інструкції про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15.12.1999року та ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернене у разі: 1) виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. В даному випадку, по-перше, право застави у ПАТ КБ «Приватбанк» виникло з моменту укладення договору застави - 11.04.2008року, а постанова про накладення арешту була винесена 26.09.2008року, тобто пізніше ніж було укладено договір застави. По-друге, станом на 12.08.2013року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «Приватбанк» складає 28 3556,70 гривень, що значно перевищує вартість предмету застави.

Також зазначає, що згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищий пріоритет на заставлене майно має ПАТ КБ «Приватбанк».

З огляду на наведене, просить суд зобов'язати звільнити з-під арешту, накладеного 26.09.2008року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області, майно належне на праві власності ОСОБА_2, а саме: автомобіль марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008року випуску, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі - НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, а також заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь - які дії пов'язані з обмеженням ПАТ КБ «Приватбанк» права розпорядження відносно зазначеного автомобіля.

В судовому засіданні представник позивача Попович Р.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 був своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в суд не з'явився і не повідомив про причини своєї неявки, а також від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області - державний виконавець Кірш Б.М. в судовому засіданні проти позову не заперечив та пояснив, що при накладені арешту на вищевказаний автомобіль державному виконавцю, на той час, не було відомо про те, що даний автомобіль знаходиться у заставі банку.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку представника позивача, який не настоює на участі відповідача в судовому засіданні та не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Положеннями ст.41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає, що право приватної власності є непорушним. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» - позивачем у справі, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитно - заставний договір №DN81AR00030434, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 53280,50 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 10.04.2015року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, позичальник ОСОБА_2 надав банку в заставу автомобіль марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008року випуску, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі - НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2, в порушення умов кредитного договору №DN81AR100030434 від 11.04.2008року, належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів передбачених договором, не виконує, внаслідок у нього утворилася заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» по даному кредитному договору.

Із акту прийому автомобіля від 07.02.2012року (а.с.24) відомо, що у зв'язку із простроченням кредиту, вищевказаний автомобіль, який знаходиться у заставі ПАТ КБ «Приватбанк», 07.02.2012року був переданий представникам банку.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22.03.2013року у справі №202/20673/13-ц, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN81AR00030434 від 11.04.2008року в сумі 204952,17 гривні, звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008року випуску, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі - НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом опису та передачі зазначеного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк», з правом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу, будь - яким способом, з іншою особою - покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» №799402 від 12.08.2013 року заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» по вищезазначеному кредитному договору, станом на 12.08.2013року, становить 246035,39 гривень.

Разом із цим, встановлено, що 24.09.2008року при примусовому виконанні постанови №3-1266 виданої Мостиським районним судом Львівської області 05.03.2008року про стягнення штрафу з ОСОБА_2 в сумі 150 гривень, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Сало Ю.А., було накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: автомобіль марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1, та оголошено заборону його відчуження, що унеможливлює право ПАТ КБ «Приватбанк» на задоволення своїх вимого шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, третьої особи та наявними у справі письмовими доказами: копією кредитно-заставного договору №DN81AR00030434 від 11.04.2008року (а.с.4-12); копією заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2013року у справі №202/20673/13-ц (а.с.14); копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.16); копією довідки ПАТ КБ «Приватбанк» №799402 від 12.08.2013 про заборгованість ОСОБА_2 (а.с.22); копією картки арешту ТЗ від 26.09.2008року (а.с.23); копією акта прийому автомобіля від 07.02.2012року (а.с.24); копією постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Сало Ю.А. від 24.09.2008року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ст.572 ЦК України та ч.2 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 17 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 585 ЦК України та ст.16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

У відповідності до ст.589 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, а також за рахунок предмета застави має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Стаття 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або ж якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вбачається із матеріалів справи, у позивача першого виникло право застави на спірний транспортний засіб як спосіб забезпечення зобов'язання за кредитним договором №DN81AR100030434 від 11.04.2008року, а саме з моменту укладення договору застави - 11.04.2008року, на який потім - 24.09.2008р. державним виконавцем Відділу ДВС Мостиського районного управління юстиції Львівської області було накладено арешт.

А тому, беручи до уваги те, що боржник ОСОБА_2 не виконав зобов'язання, забезпеченого заставою (спірним автомобілем), то, як вважає суд, накладення арешту на даний автомобіль порушує права позивача як кредитора (заставодержателя) одержати задоволення з вартості заставленого майна при невиконанні боржником зобов'язання, який в силу застави має переважне право на це перед іншими кредиторами.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а його порушене право підлягає захисту шляхом зняття арешту з спірного транспортного засобу та забороною Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області вчиняти будь - які виконавчі дії, пов'язані з обмеженням позивача права розпоряджатися даним автомобілем.

Крім того у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 80, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Звільнити з - під арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Сало Ю.А. від 24.09.2008року, автомобіль марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008 року випуску, тип ТЗ - легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстр. номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1

Заборонити Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області вчиняти будь - які виконавчі дії, пов'язані з обмеженням Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» права розпоряджатися автомобілем марки «ЗАЗ», модель «TF699P», 2008 року випуску, тип ТЗ - легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстр. номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код-НОМЕР_4) мешканця АДРЕСА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570; р/р - №64993919400001, МФО 305299) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили «___»______ 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус