Постанова № 34052525, 10.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 923/922/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 711 від 16.09.2013 року, у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, С.І. Колоколова суддю С.І. Колоколова замінено суддею А.І. Ярош.)

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 801 від 09.10.2013 року, у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, А.І. Ярош останню замінено суддею Колоколовим С.І. у зв'язку із виходом останнього із відпустки)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Тайльмайєр А.М. (довіреність № 3416-15 від 14.11.2012 року)

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013р., повний текст якого складено 04.09.2013р.

по справі № 923/922/13

за позовом міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго"

до міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

про стягнення 193947,47 грн.

В С Т А Н О В И В :

11.07.2013р. Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (далі по тексту - МКП "Херсонтеплоенерго") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі - МКП „ВУВКГ м. Херсона") про стягнення заборгованості у сумі 193947,47 грн., з яких 157 244,81 грн. - основний борг за спожиту теплову енергію у листопаді, грудні 2012р. за договором № 749 від 22.12.2011р.; 23 743,97 грн. - пеня, 1 951,56 грн. - 3% річних за прострочення оплати основного боргу у період з 01.02.13 р. по 01.07.13 р. та 11 007,13 грн. - 7% штрафу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.09.2013р. (суддя Людоговська В.В.) позов МКП "Херсонтеплоенерго" задоволено, з відповідача стягнуто 157 244,81 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 23 743,97 грн. - пені, 1 951,56 грн. - 3% річних та 11 007,13 грн. - 7% штрафу.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний період вартістю у 157 244,81 грн. та прострочення оплати вказаного боргу.

При цьому суд 1 інстанції відмовив відповідачу у наданні відстрочки виконання судового рішення з посиланням на те, що позивач також є комунальним підприємством, також не отримує відшкодування різниці в тарифах від органів місцевого самоврядування і також як і відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому становищі. До того відповідач не надав доказів підтверджуючих відсутність грошових коштів на його рахунках.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, МКП „ВУВКГ м. Херсона" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013р. по справі № 923/922/13, встановивши відстрочку його виконання строком до 01.10.2013 року.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, скаржник погоджується із стягнутими з нього сумами грошових коштів, однак вважає безпідставним рішення суду про відмову у задоволенні його клопотання про відстрочку виконання судового рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище у зв'язку із тим, що органи місцевого самоврядування не відшкодовують різницю в тарифах на водопостачання та водовідведення, а також несплатою населенням боргів за водопостачання та водовідведення.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу МКП „ВУВКГ м. Херсона" без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим наявним матеріалам справи та вимогам чинного законодавства..

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

22.12.2011р. між міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" та міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" укладено договір № 749 про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (далі - Договір) згідно із умовами якого учасник зобов'язується у 2012 році надати замовнику послугу з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), а замовник оплачувати її (п.1.1).

Розділом 4 Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником отриманої послуги після пред'явлення учасником рахунку на оплату послуги та підписання сторонами акта виконаних робіт та попередньої оплати.

Відповідно до п. 11.7.5 Договору оплата за теплову енергію здійснюється замовником згідно з умовами цього Договору не пізніше 25 числа місяця, що наступає за розрахунковим, на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 352457, р/р 26034300012033, код ЄДРПОУ 31653320 (Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1135 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1630").

Пунктом 11.8.5 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін, згідно ст. 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості.

У разі несплати, або несвоєчасної оплати замовник на вимогу учасника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) відсотки річних від простроченої суми (п.11.8.6).

Згідно із умовами даного договору МКП "Херсонтеплоенерго" виконувало свої зобов'язання та в період з листопада 2012р. по грудень 2012р. здійснило поставку теплової енергії відповідачеві на загальну суму 157 244 грн. 81 коп., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2599 від 31 грудня 2012 р., № 2353 від 30 листопада 2012 р. та рахунками на оплату № 4 від 08.01.2013 р. та № 2767 від 10 грудня 2012 р. (а.с.11-14).

Відповідач в порушення умов договору надані йому послуги не оплатив.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо сплати рахунків за надані послуги, передбачені Договором у сумі 157 244 грн. 81 коп., отже

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення стосовно господарських зобов'язань містяться в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову електроенергію у розмірі 157 244,81 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від сум простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 23 743 грн. 97 коп.

Крім того, позивачем нараховано штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу понад 30 днів в сумі 11 007 грн. 13 коп., відповідно до пункту 11.8.5 Договору від 22.12.2011 року № 749, нарахування якого є теж цілком правомірним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, судова колегія також зазначає, що його нарахування є обґрунтованим, а тому з відповідача правомірно стягнуто штраф у сумі 11 007 грн. 13 коп.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, а також прострочення відповідачем оплати основного боргу, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції правильно у відповідності із розрахунком позивача стягнуто з відповідача 3% річних у сумі 1951 грн. 56 коп.

Твердження скаржника про те, що суд безпідставно не застосував ч.6 ст. 83 ГПК України та не надав йому відстрочку виконання рішення, судова колегія вважає хибним з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи МКП „ВУВКГ м. Херсона" просило надати відстрочку виконання рішення суду у відзиві на позов. У якості обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим МКП послалось на збитковість підприємства, значну заборгованість місцевого бюджету з відшкодування різниці між встановленими тарифами на послуги водопостачання та водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво, у якості доказу якого надало звіти про фінансові результати та баланс підприємства за 2012р. та 1-й квартал 2013р., з яких не вбачається збитковості виробничої діяльності підприємства, навпаки в обох періодах підприємство збільшило як необоротні так і оборотні активи. З балансу підприємства вбачається, що його активів достатньо для виконання боргових зобов'язань. Крім того, МКП не представило жодних доказів того, що протягом розстрочки (у разі її надання) місцевий бюджет розрахується з ним, що дасть йому можливість виконати свої зобов'язання перед позивачем.

За таких обставин, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції підставно не скористався наданим йому ч.6 ст.83 ГПК України правом, отже апеляційна скарга МКП „ВУВКГ м. Херсона" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013р. слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 року по справі № 923/922/13 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.10. 2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.