Постанова № 34052511, 01.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 5015/4782/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвська М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя", с.Сасів б/н від 07.06.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2013р.

у справі №5015/4782/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН", м.Тернопіль

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя", с.Сасів Золочівського району Львівської області

про стягнення 259 045,46 грн.

за участю представників:

від позивача: Житкевич Т.М. - представник;

від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, учаснику судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2013 р. у справі №5015/4782/12 (головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Кидисюк Р.А., Петрашко М.М.) позовні вимоги задоволено повністю: стягнено з ТОВ "Мисливське господарство "Надбужжя", с. Сасів на користь ТОВ "Компанія ЛАН", м. Тернопіль 259 045, 46 грн. заборгованості, у тому числі: 133 475, 01грн. основного боргу, 64 728,58 грн. інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 60 841, 87 грн., а також 5 180,91 грн. судового збору.

ТОВ "Мисливське господарство "Надбужжя" подано апеляційну скаргу б/н від 07.06.2013р., в якій просить (враховуючи заяву про уточнення вимог за апеляційною скаргою б/н від 10.09.2013р.) рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2013р. скасувати частково в частині стягнення з ТОВ «Мисливське господарство «Надбужжя» на користь ТОВ «Компанія ЛАН» 102 870,00грн. основного боргу, 64 728,58грн. інфляційних втрат, 55 714,87грн. - 3% річних і прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 133 475,01грн. основного боргу суд дійшов неправильного висновку про відсутність у відповідача права на повернення переплачених у 2011 році коштів в сумі 128 459,41грн. за непоставлені позивачем запчастини, оскільки, як зазначено в рішенні, на час звернення відповідача до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог строки виконання позивачем зобов»язань по поставці запчастин на переплачену суму 128 459,41грн. не настали. На думку скаржника, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права, оскільки відповідач жодних замовлень на поставку зазначених у рахунку №2311-01 від 23.11.2011р. запчастин не здійснював, також відповідачем не видавалась довіреність на отримання запчастин, вказаних у вищезазначеному рахунку. Отже, виставлений позивачем відповідачу рахунок №2311-01 від 23.11.2011р.був оплачений відповідачем помилково. Факт здійснення позивачем поставки частини товару, вказаного в рахунку-фактурі №2311-01 від 23.11.2011р. підтверджує обставину настання строку здійснення поставки запчастин, вказаних в рахунку №2311-01 від 23.11.2011р., оскільки інший порядок поставки запчастин, вказаних в рахунку-фактурі №2311-01 від 23.11.2011р. між сторонами не визначався. Оскільки в подальшому позивачем не поставлено відповідачу решти запчастин, вказаних в рахунку - фактурі №2311-01 від 23.11.2011р., тобто допущене порушення свого зобов»язання щодо поставки товару у визначеній кількості.

Також скаржник зазначає, що договором поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010р. сторони визначили порядок внесення змін щодо способу і порядку розрахунків за договором, а не встановили заборону щодо зарахування зустрічних однорідних вимог сторін. Скаржник вважає, що у зв»язку із надісланням відповідачем позивачу 08.02.2013р. заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов»язання відповідача перед позивачем щодо сплати 133 475,01боргу за поставлену техніку за договором поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010р. в частині суми 102 870,00грн. (з врахування уточнень щодо суми, зазначених в письмових поясненнях відповідача від 17.05.2012р.) вважаються припиненими, а не припиненими залишились зобов»язання відповідача перед позивачем щодо сплати тільки 30 605,01грн.

Окрім того, скаржник зазначає, що зважаючи на те, що виконання грошових зобов»язань в договорі поставки було виражено в іноземній валюті - Євро і сума боргу визначена в іноземній валюті - Євро з переведенням його в гривневий еквівалент, в даному випадку суд прийняв оскаржуване рішення про стягнення інфляційних втрат всупереч ст.625 ЦК України.

Скаржник також вважає, що суд при прийнятті рішення дійшов неправильного висновку, що часткове припинення договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов»язаннями, що виникли до часткового припинення договору, оскільки сторонами в договорі про часткове припинення зобов»язання від 22.06.2012р. було погоджено припинити за домовленістю сторін всі зобов»язання сторін , що стосуються поставки товару, визначеного в п.п.5,6,7,8 додатку №1 від 21.04.2010р. до договору поставки, які умовами поставки мали бути виконані до такого припинення. У зв»язку з невиконання позивачем свого зустрічного обов»язку щодо поставки всіх восьми одиниць техніки після здійсненої відповідачем 20% передоплати вартості товару у відповідача виникло, передбачене ч.3 ст.538 ЦК України право зупинити виконання свого обов»язку щодо подальшої оплати позивачу товару.

ТОВ "Компанія ЛАН" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Компанія ЛАН" та ТОВ Мисливське господарство "Надбужжя" 21.04.2010 року укладено договір №2104/10-03 поставки сільськогосподарської техніки (том І а.с.11-14).

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов"язується поставити сільськогосподарську техніку на умовах 20% передоплати, а покупець зобов"язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Право власності на товар переходить до покупця після 100% оплати за нього. Товар, що постачається на умовах даного договору, переходить у власність покупця за умови 100% оплати його вартості, що вказана в Додатку №1 (п.1.5 договору).

Згідно із п.п.2.1, 2.2 договору ціна та загальна вартість товару, що постачається згідно даного договору, зазначається у додатку №1, який є невід"ємною частиною цього договору .

Сторони встановлюють ціну та загальну вартість товару в гривнях, а також визначають їх еквівалент в Євро ( EUR). Сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити продавцю як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в Євро на курс продажу Євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http:// currencу.іn.ua), який буде встановлений на день фактичної оплати вартості товару. Положення цього пункту застосовуються при збільшенні курсу Євро до гривні на 0,1 і більше %. У випадку зниження курсу продажу Євро до гривні на 0,1 і більше % на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією українського фінансового сервера http:// currencу.іn.ua), який буде встановлений на день фактичної оплати вартості товару, еквівалент у Євро буде визначатися згідно курсу зазначеного у Додатку №1 до даного договору. Платіжні реквізити продавця вказані в кінці тексту договору.

Відповідно до п.8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором.

Сторонами підписано Додаток №1 до договору №2104/10-03 від 21.04.2010 року, в якому визначено найменування товару, його кількість, номенклатуру, асортимент, ціну товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки а також інші умови , визначені крім тексту договору також і в додатку №1, який є невід"ємною частиною договору.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками на загальну суму 1 890 000,00грн., еквівалентну - 174 576,73 євро.

Надалі, між позивачем та відповідачем 22.06.2012 року укладено договір про часткове припинення зобов'язання № 1 визначеного договором поставки сільськогосподарської техніки № 2104/10-03 від 21 квітня 2010 року. (том І а.с.15).

Відповідно до п.1 договору №1 від 22.06.2012р. зобов'язання сторін визначені в п. 5,6,7,8 Додатку № 1 від 21 квітня 2010 року, який є невід'ємною частиною договору поставки сільськогосподарської техніки № 2104/10-03 від 21 квітня 2010 року, припинено за домовленістю сторін. Цей договір набирає чинності з моменту його укладення (п.2 договору №1).

Згідно із п.3 договору №1 зобов"язання сторін за договором №1 від 22 червня 2012 року припиняються в момент набрання ним чинності. Зобов"язання сторін не припинені цим договором , продовжують свою дію в частині не зміненій цим договором (п.4 договору №1).

Відповідно до умов Договору та на підставі видаткової накладної № 220612-02 від 22 червня 2012 позивачем було поставлено відповідачу зернову жатку з автоконтуром 6,6 м. для комбайна Тукано 440; жатку для збирання ріпаку 6,6 м.; причіп до комбайна зернозбирального Тукано 440 для транспортування жниварки, вартістю з ПДВ 323 503,51 грн. Товар від відповідача за довіреністю №66 від 22.06.2012 р отримала матеріально відповідальна особа Джала В.П. (том І а.с.25).

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань, визначених договором щодо поставки відповідачеві товару.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідачем частково виконано зобов'язання щодо оплати товару, у зв'язку з чим станом на 07.11.2012р. розмір заборгованості відповідача склав 133 475,01грн.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема договори та інші правочини.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами кваліфікуються як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст.712 ЦК України одна сторона (постачальник) зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

Враховуючи підписання між позивачем та відповідачем 22 червня 2012 року договору №1 про часткове припинення зобов"язання визначеного договором поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010 року зобов"язання залишились чинними для позивача в частині поставки чотирьох одиниць сільськогосподарської техніки, визначені в додатку №1 від 21.04.2010р. до договору №2104/10-03 від 21.04.2010р., а для відповідача в частині оплати за них, відповідно до умов договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.4 договору №2104/10-03 від 21.04.2010р. відповідач зобов"язувався провести оплату за товар до 01 серпня 2012 року.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов"язання не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було оплачено суму, еквівалентну - 174 576,73 євро.

Відповідач повністю оплатив вартість зернозбирального комбайна в сумі 1 686 671,35 грн. , що еквівалентно 156 899,66 євро (том І а.с.80)..

Вартість трьох одиниць сільськогосподарської техніки, отримані відповідачем згідно з видатковою накладною №220612-02 від 22 червня 2012 року відповідачем частково оплачено в сумі, еквівалентній - 17 677,07 євро.

Відповідно до додатку №1 до договору, загальна вартість трьох одиниць сільськогосподарської техніки становить суму еквівалентну 30 093,35 євро, отже сума боргу відповідача за товар отриманий згідно з видатковою накладною №220612-02 від 22.06.2012р. становить 12 416,28 євро.

Відповідачем частково виконано договірні зобов»язання щодо оплати товару, у зв"язку з чим розмір заборгованості відповідача становить суму, еквівалентну 12 416,28 євро а саме 133 475,01 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача , яка заявлена до стягнення, нарахована позивачем в сумі 133 475,01 грн.

ТОВ "Мисливське господарство "Надбужжя" надіслано ТОВ «Компанія «ЛАН» заяву-претензію №5 від 24.01.2013р. (том І а.с.169), в якій заявник посилається на те, що впродовж 2010-2012 року позивач поставив відповідачу запчастин на суму 186 410,85 грн, а ТОВ "МГ "Надбужжя" було здійснено оплату за поставлені запчастини в більшій сумі (306 094,36 грн), тобто на 119683,51 грн. більше, ніж було поставлено товару та просив позивача здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог : вимог ТзОВ "МГ "Надбужжя" до ТОВ "Компанія ЛАН" про повернення 119683,51 грн зайво сплачених коштів та вимог ТОВ "Компанія ЛАН" до ТОВ "МГ "Надбужжя" про стягнення 133 475,01 грн боргу за договором поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010р та припинити відповідні зобов"язання за договором поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010р в частині сплати ТОВ "МГ "Надбужжя" ТОВ "Компанія ЛАН" 119 683,51 грн. боргу.

Надалі, 07.02.2013р. відповідачем надіслано позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №13. У зазначеній заяві відповідач заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог: вимог ТОВ "МГ "Надбужжя" до ТОВ "Компанія ЛАН" про повернення 119 683,51 грн. зайво сплачених коштів та вимог ТОВ "Компанія ЛАН" до ТОВ "МГ "Надбужжя" про стягнення 133 475,01 грн. боргу за договором поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010р в частині суми 119 683,51 грн, у зв"язку з чим зобов"язання ТОВ "МГ "Надбужжя" щодо сплати ТОВ "Компанія ЛАН" 119 683,51 грн. боргу за поставлену техніку за договором сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010р. вважаються в цій частині припиненими.

ТОВ "Компанія ЛАН", розглянувши заяву-претензію відповідача №5 від 24.01.2013р та заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.02.2013 р. №13, листом вих..№1502-02 від 15.02.2013р. відмовлено у зарахуванні зустрічних вимог, мотивуючи неоднорідністю вимог.

В ході розгляду справи відповідачем уточнено, що у зв"язку із надісланням 08.02.2013 року заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов"язання відповідача перед позивачем щодо сплати 133 475,01 грн. боргу за поставлену техніку за договором поставки №2104/10-03 від 21.04.2010р в частині суми 102 870 грн. вважаються припиненими, а тому в цій частині позовні вимоги ТзОВ "Компанія ЛАН" не підлягають задоволенню. Неприпиненими залишаються зобов"язання відповідача перед позивачем щодо сплати 30 605,01 грн. боргу.

Щодо вищенаведеного судова колегія зазначає наступне:

Згідно із ст..ст.202,203 ГК України зобов"язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов"язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

За змістом ст..601 ЦК України залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов"язань між двома особами, де кредитор одного зобов"язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником ; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред"явити до зарахування вимоги за таким зобов"язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому , характер зобов"язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно зазначено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем склались правовідносини, що випливають із договору поставки запчастин. Позивач надавши відповідачу рахунок №2311-01 від 23.11.2011р., а відповідач здійснивши його оплату досягли згоди щодо поставки визначеного у рахунку асортименту запчастин, їх кількості та ціни.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вважає скаржник, здійснення позивачем поставки частини запчастин, вказаних в рахунку - фактурі №2311-01 від 23.11.2011р. (том І а.с.34) підтверджує настання строку здійснення поставки решти запчастин згідно цього рахунку-фактури, а у зв»язку із недопоставкою запчастин відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України у відповідача виникло право вимагати повернення оплаченої суми.

Матеріалами справи підтверджується зобов»язання позивача поставити відповідачу оплачені запчастини на загальну суму 103 294,95грн., відповідач зобов»язаний сплатити 424,26грн. поставлених запчастин згідно накладної №865Л від 05.07.2012р.

Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання позивачем зобов»язання щодо поставки запчастин не встановлений, а відповідач не звертався з вимогою до позивача про поставу запчастин, позивач зобов»язаний здійснити поставку запчастин, а відповідач прийняти поставлений товар.

Відповідно до ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене судова колегія прийшла до висновку, що оскільки договірні відносини щодо поставки запчастин сторонами не розірвано, зобов»язання сторін не припинено, договір є обов»язковим до виконання сторонами, а отже у позивача відсутні зобов»язання щодо повернення відповідачуві коштів за недопоставлені запчастини шляхом їх зарахування.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 192 ЦК України передбачає, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Обмежень можливості використовувати співвідношення курсу іноземної валюти до гривні при проведенні розрахунків за надання майна в користування, діючим законодавством не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В укладеному між позивачем та відповідачем договорі поставки сільськогосподарської техніки № 2104/1О-ОЗ від 21.04.2010 року, зобов'язання виражене в національній валюті України (гривні) та встановлено грошовий еквівалент в іноземній валюті (Євро).

З огляду на викладене, не підлягає стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 64 728,58грн., оскільки розмір заборгованості визначено в іноземній валюті, що унеможливлює стягнення інфляційних втрат, які виникають внаслідок знецінення національної валюти України, а не іноземних валют.

Щодо нарахування 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 3.4 договору поставки сільськогосподарської техніки №2104/10-03 від 21.04.2010 року визначено порядок та строки здійснення відповідачем оплати за товар.

Як зазначалось, між позивачем та відповідачем 22.06.2012 року був укладений договір за № 1 про часткове припинення зобов'язання визначеного договором поставки сільськогосподарської техніки № 2104/10-03 від 21.04.2010р.

Відповідно до пункту 1 Договору №1 від 22 червня 2012 року, зобов'язання сторін, зазначені в п. 5,6,7,8 Додатку № 1 від 21 квітня 2010 року, який є невід'ємною частиною договору поставки сільськогосподарської техніки № 2104/10-03 від 21 квітня 2010 року, припинено за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до п. 3 договору №1 про часткове припинення зобов'язання від 22 червня 2012 року, зобов'язання сторін припиняються в момент набрання ним чинності.

В договорі №1 про часткове припинення зобов'язання від 22 червня 2012 року, не зазначено що він має зворотню дію в часі та поширюється на правовідносини, що виникли раніше.

До 22 червня 2012 року - укладення договору про часткове припинення зобов'язань, у позивача існували зобов'язання щодо поставки товару визначеного в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору, а у відповідача щодо оплати за нього, в розмірах та строках, визначених договором.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що враховуючи підписання договору про часткове припинення зобов'язання, пропорційно зменшились розміри кожного платежу, які відповідач зобов'язувався був здійснювати до часткового припинення зобов'язання, що суперечить чинному законодавству.

Домовленість сторін про часткове припинення договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до часткового припинення договору, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору.

Позивачем правомірно нараховано 3 % річних за період з 16.06.2010 року по 21.06.2012 року включно), згідно з розмірами платежів, які відповідач повинен був здійснювати відповідно до п. 3.4 договору з врахуванням часткових оплат здійснених відповідачем, за період 22.06.2012 по 05.11.2012 року на суму основного боргу, враховуючи підписання договору №1 про часткове припинення зобов'язання від 22 червня 2012 року.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем порушено строки поставки товару, то позивачем не було прострочено поставку товару, оскільки відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язувався поставити відповідачу сільськогосподарську техніку на умовах 20% передоплати, а відповідач зобов'язувався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Право власності на товар переходить до відповідача після 100 % оплати за нього.

Виходячи з п.1.1 договору, позивач зобов'язувався здійснити поставку після 20 % передоплати, проте термін поставки не встановлений.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду слід скасувати частково в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 64 728,58грн.

Судові витрати, відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103,104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя", с.Сасів задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2013 р. у справі №5015/4782/12 скасувати частково в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 64 728,58грн. та 1 294,57грн. судового збору. В цій частині в позові відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя" (80713, Львівська область, Золочівський район, с.Сасів, вул.Шкільна,10, код ЄДРПОУ 30947615) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" (46027, м.Тернопіль, вул.С.Будного, 4а, код ЄДРПОУ 32941987) 194 316,88грн. заборгованості, у тому числі: 133 475,01 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 60 841,87 грн., а також 3 886,34грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" (46027, м.Тернопіль, вул.С.Будного, 4а, код ЄДРПОУ 32941987) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя" (80713, Львівська область, Золочівський район, с.Сасів, вул.Шкільна,10, код ЄДРПОУ 30947615) 647,30грн.. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати накази.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.10.2013р.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.