Постанова № 34052425, 30.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. Справа№ 910/12520/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Шпура Ю.В., довіреність № 08-03-29/496-12 від 28.11.2012;

відповідача:Харахондя А.О., довіреність № 050913-1/с від 05.09.2013;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013

у справі № 910/12520/13 (суддя: Мудрий С.М. )

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 013,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13013,84 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/12520/13 позов задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/12520/13 і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 № 910/12520/13 у справі № 910/12520/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 прийнято до розгляду справу № 910/12520/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 30.09.2013 об 11:30.

Також, зазначеною ухвалою було зобов'язано скаржника до дня слухання надати суду докази в оригіналі, що підтверджують направлення апеляційної скарги позивачу.

30.09.2013 представником скаржника в судовому засіданні на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2013 для долучення до матеріалів справи були надані докази в оригіналі, що підтверджують направлення апеляційної скарги позивачу.

30.09.2013 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

30.09.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/12520/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

15.09.2012 о 09:25 годині Ткаченко В.Б., керуючи автомобілем "Dodge Caliber" державний номер АА6430НР, в м. Києві по б-ру Перова, перехрестя пр-ту А.Навої, не врахував дорожню обстановку та безпечну швидкість дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем "Hyundai Accent" державний номер АА0655КА під керуванням водія Калитюк А.А., що призвело до пошкодження автомобілів та заподіяно матеріальні збитки, чим порушив п.п. 10.1, 12.1. 12.3 ГІДР України.

Дорожньо - транспортна пригода відбулася з вини водія "Dodge Caliber" державний номер АА6430НР - Ткаченко В.Б., що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2012 року по справі № 2604/20603/13 (3/2604/6543/12).

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 83УБ924491 від 02.07.2013 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Калитюк Андрієм Андрійовичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Hyundai Accent" державний номер АА0655КА.

Згідно звіту № АА0655КА-05.10/2 про оцінку автомобіля "Hyundai Accent" держномер АА0655КА від 02.10.2012 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Hyundai Accent" держномер АА0655КА становить 35220,12 грн.

На виконання умов договору страхування транспортних засобів № 83УБ924491 від 02.07.2013 року, на підставі заяви страхувальника, звіту № АА0655КА-05.10/2 про оцінку автомобіля, розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту № № СТО-12-15436/1 від 21.11.2012 Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 26 027,67 грн., що підтверджується відомістю № 265 від 19.12.2012 року.

Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу "Dodge Caliber" реєстраційний номер АА6430НР, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4976678.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхувальниками відповідно до положень статті 984 ЦК України, а також ст. 353 Господарського кодексу України та ст. 2 Закону "Про страхування" можуть бути юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

28.02.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

22.05.2013 у відповідь на вимогу Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" сплатило на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" кошти в розмірі лише 13 013,84 грн. (50 % від загальної суми боргу).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Зазначена позиція суду знайшла своє відображення в рекомендаціях Вищого господарського суду від 29.12.2007, № 04-5/239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

У цьому разі преюдиціальне значення для господарського суду відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України будуть мати вирок суду з кримінальної справи або постанова суду щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені, або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу з відшкодування шкоди в порядку регресу визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову повністю.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/12520/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/12520/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12520/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.