Ухвала суду № 34052185, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2013 р. Справа№ 5015/3578/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі розглянув скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на дії державного виконавця з приводу винесення постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року ВП № 35749781 та скасування вищезазначеної постанови у справі № 5015/3578/11

за позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД», м. Львів

про: стягнення 10214 грн. 55 коп.

За участю представників:

скаржника (боржника): Вук У.І. - юрист на підставі довіреності № 06-1323 від 01.03.2013 року;

стягувача: не з'явився;

органу ДВС: з'явився.

Обставини розгляду скарги: 20.08.2013 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» звернулося до господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року № 35749781 у справі № 5015/3578/11 та скасування відповідної постанови.

Ухвалою від 20.08.2013 року господарський суд прийняв скаргу до розгляду та призначив судове засідання на 10.09.2013 року.

В судовому засіданні 10.09.2013 року представником скаржника скаргу підтримано.

Представники боржника та Відділу державної виконавчої служби в засідання суду не з'явилися, Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції подав клопотання про розгляд скарги без його участі та представив копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 35749781 з виконання наказу № 5015/3578 від 05.09.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Судом встановлено: Рішенням від 10.08.2011 року господарським судом задоволено позовні вимоги Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 10 214 (Десять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 55 коп. боргу, 102,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення вступло в закону силу 22.08.2011 року.

На виконання рішення господарським судом видано наказ від 05.09.2011 року.

24.12.2012 року старшим державним виконавцем Бутраком А.С. Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35749781 на підставі заяви про примусове виконання рішення від 19.12.2012 року та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження листом № 16973-В Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» повідомлено що за боржником нерухоме майно відсутнє. Листом Головного управління МВС України у Львівській області повідомлено, що згідно бази даних комп'ютерного обліку АІС «ДАІ - 2000» УДАІ ГУМВС України у Львівській області, за вказаними Товариством з обмеженою відповідальністю «Діком» зареєстрованого транспорту не рахується.

Згідно відповіді ДПІ у Львівській області у боржника є відкриті рахунки у банківських установа, на які накладено арешт.

Згідно відповідей банківських установ кошти на рахунках боржника відсутні, окрім банку «Дніпро» на якому є кошти в сумі 8200 грн., які списані іншим державним виконавцем на користь Пенсійного фонду Залізничного району м. Львова відповідно до п. 4 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно Акту державного виконавця від 18.06.2013 року при виході на дільницю за адресою боржника, майна на котре можливо звернути стягнення - не виявлено.

21.06.2013 року державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельником Ю.Р. винесено постанову ВП № 35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою скарги є те, що, як вважає стягувач, державним виконавцем не вчинено усіх можливих заходів примусового виконання рішення.

20.08.2013 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року № 35749781 у справі № 5015/3578/11 та скасування відповідної постанови.

Суд вважає скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:

21.06.2013 року державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельником Ю.Р. винесено постанову ВП № 35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із представлених суду доказів скаржником пропущено десятиденний строк для подання скарги та відсутнє клопотання про його відновлення.

Крім цього, суд звертає увагу скаржника на наступне.

У постанові № 35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року перелічено заходи, що вживались державним виконавцем у відповідності до Закону України про виконавче провадження» та спрямовані на виконання боржником виконавчого документа. Враховуючи безрезультатність вжиття дій із примусового виконання рішення наказ без виконання повернуто стягувачу - Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Львівгаз».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п. 4.11.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: за письмовою заявою стягувача; якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника; якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

А п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Із врахуванням викладеного, суд вважає постанову державного виконавця від 21.06.2013 року ВП № 35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві законною та обґрунтованою, що не позбавляє права стягувача до повторного звернення.

Відповідно до п. 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на дії державного виконавця з приводу винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року ВП № 35749781 відхилити.

Ухвала про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв