Рішення № 34052177, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

t=72 width=54>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 914/3390/13

NT >

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с. Сокільники, Львівська область;

89">про: ">стягнення 24 354 грн. 57 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився.

Обставини розгляду справи.NT > Ухвалою господарського суду від 05.09.2013 року порушено провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» про стягнення 24 354 грн. 57 коп. Розгляд справи призначено на 09.10.2013 року.

У судовому засіданні 09.10.2013 сторони явки представників не забезпечили, клопотань не подавали. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.10.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору про погодження умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (надалі по тексту рішення – позивач, страховик згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (надалі по тексту рішення – відповідач, страхувальник згідно з договором) про стягнення 24 354 грн. 57 коп., з яких 23 701 грн. 95 коп. основний борг та 625 грн. 62 коп. 3 % річних.

Згідно з договором відповідач зобов’язався сплатити суму страхового платежу в розмірі 40 030 грн. у відповідні періоди. Однак сплачено було лише перший страховий платіж і згодом було розірвано поліси № 144/8810113 та 144/8810110. У подальшому сторони уклали договір, відповідно до якого відповідач погодився, що станом на 18.02.2013 року у нього існує заборгованість перед позивачем в 23 701 грн. 95 коп. та зобов’язався погасити борг до 28.02.2013 року.

Станом на момент звернення до суду відповідач свого зобов’язання по оплаті вказаної суми не виконав.

Відповідач належної явки представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів спростування чи наявності боргу не представив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 05.04.2012 року між сторонами укладено договір № ЗК 12.14.00306 про погодження умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з дією на території країн – членів Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» (надалі по тексту рішення - договір).

Предметом договору є погодження між страховиком і страхувальником умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників на умовах міжнародної системи автострахування «Зелена картка», а у відповідності з п. 1.2 договору – майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані із відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів.

>Договором сторони визначили порядок здійснення страхових платежів. Так відповідно до п. 5.1 договору, загальний страховий платіж складається зі страхових платежів за страхові сертифікати «Зелена картка», оформлені у рамках договору, і становить 40 030 грн. 00 коп. Загальний страховий платіж сплачується страхувальником згідно з графіком: 1-ий платіж 10 007 грн. 50 коп. – до 00 год. 00 коп. 15.04.2012 року; 2-ий платіж 10 007 грн. 50 коп. – до 00 год. 00 коп. 15.07.2012 року; 3-ий платіж 10 007 грн. 50 коп. – до 00 год. 00 коп. 15.010.2012 року; 4-ий платіж 10 007 грн. 50 коп. – до 00 год. 00 коп. 15.01.2013 року.

Страховик взяв на себе зобов’язання, згідно з п. 8.4.2 договору, оформити страхові сертифікати «Зелена картка» на кожний транспортний засіб, зазначений у додатку № 1 до договору (копія знаходиться в матеріалах справи). Як підтверджується наявними в матеріалах справи полісами № 8810108, № 8810109, № 8810110, № 8810111, № 8810112, № 8810113, № 8810114, № 8810115, № 8810116, № 8810117, позивач виконав свої обов’язки належним чином на суму 40 030 грн.

21">Страхувальник зобов’язався у відповідності до п. 8.2.1 договору своєчасно та у повному обсязі сплачувати страхові платежі відповідно до умов договору. Однак, сплатив лише перший страховий платіж.

Станом на 18.02.2013 року сторони підписали акт звірки розрахунків 02/2013 по договорах страхування «Зелена картка» за період з 10.04.2012 року і встановили заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 23 701 грн. 95 коп.

18.02.2013 року сторони уклали договір № 02/13, яким погодили наявність заборгованості у відповідача в сумі 23 701 грн. 95 коп., яку останній зобов’язався погасити шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки кредитора до 28.02.2013 року. Згідно з п. 3 вказаного договору, у разі невиконання боржником зобов’язань, визначених у договорі № 02/13, кредитор залишає за собою право стягнути суму боргу, вказану в п. 1 даного договору, в судовому порядку. Як вказано у п. 4 договору № 02/13, все інше, не погоджене сторонами у цьому договорі, регулюється чинним законодавством України.

Докази погашення боргу відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами виникли взаємні зобов’язання на підставі укладеного договору про погодження умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з дією на території країн – членів Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Як встановлено з матеріалів справи, договором сторони визначили взаємні права та обов’язки, встановили строки їх виконання, розділивши внесення страхових платежів по періодах, однак відповідач порушив обов’язок по оплаті, здійснивши лише перший платіж.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення зазначені в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач доказів спростування боргу не подав, зобов’язався погасити борг, уклавши новий договір № 02/13. Проте, і такого зобов’язання вчасно, тобто до 28.02.2013, року не виконав.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи належне виконання умов договору позивачем, порушення умов договору відповідачем, підписання акту звірки від 18.02.2013 року і відсутність доказів погашення заборгованості станом на момент розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 23 701 грн. 95 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи здійснену відповідачем останню оплату 04.05.2012 року і наступний плановий платіж 15.07.2012 року, який відповідач не здійснив, з 16.07.2013 року відповідач вважається таким, що прострочив зобов’язання по оплаті 23 701 грн. 95 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (абз. 5 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Розмір 3 % річних перевірений судом на правомірність та правильність нарахування. Здійсненим перерахунком підтверджується доцільність стягнення 3 % річних у розмірі 652 грн. 62 коп. за період з 15.08.2012 року по 18.06.2013 року, як вказав позивач.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Кривоноса, буд. 3, код ЄДРПОУ 35472228) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03118, м. Київ, Голосіївський район, проспект Червонозоряний, буд. 150, код ЄДРПОУ 31681672) 23 701 грн. 95 коп. основного боргу, 625 грн. 62 коп. 3 % річних і 1 720 грн. 50 коп. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 11.10.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв