Рішення № 34052133, 01.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 918/1076/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М."

до відповідача 1 Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення в сумі 1 645 892,99 грн.

За участі представників:

від позивача : не з'явився;

від відповідача 1: Дворак Т.Б. (довіреність №1214 від 29.07.2013 року);

від відповідача 2: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." (далі ТОВ "КОЛОР С.І.М.") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1 Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі Підприємство) та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (далі ТОВ "Фенікс") про стягнення в сумі 1 645 892,99 грн., з яких 1 637 768,40 грн. заборгованість відповідача 1 за виконані роботи, 5 124,59 грн. 3 % річних та 3 000 грн. заборгованості відповідача 2 за договором поруки.

В обґрунтування зазначеного позову ТОВ "Колор С.І.М." зазначає, що ним за домовленістю та за погодженням з Підприємством, яке виступало від імені та діяло в інтересах філії "П'ятихатське ДЕП" в червні 2010 року було виконано роботи з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Київ-Харків-Довжанськ км. 395+064 - км. 516+000 та Харків-Щербаківка км. 10+000 - км 38+500 у Харківській області в частині нанесення горизонтальної дорожньої розмітки, загальною протяжністю 149,436 км., при цьому попередньо між позивачем та відповідачем 1 було досягнуто домовленості, що станом на 24.05.2010 року загальна вартість виконуваних робіт становитиме 1 640 768,40 грн. Однак, всупереч положенням ч.1 ст. 837 та ч.1 ст. 854 ЦК України відповідач 1 виконані ТОВ "Колор С.І.М." в червні 2010 року роботи не оплатив, чим допустив порушення взятих на себе зобов'язань. У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача 1 вищезазначений борг, 3 % річних та стягнути з відповідача 2 борг за договором поруки б/н від 24.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22 липня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 09 серпня 2013 року.

09 серпня 2013 року відповідачем 1 через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково. Тому відповідач 1 стверджує, що оплаті підлягають лише ті роботи, що виконувались виключно за завданням замовника та на погоджених з ним умовах, однак завдань від відповідача 1 на виконання спірних робіт не було.

Крім того, 09 серпня 2013 року відповідачем 1 через відділ канцелярії суду подано заяву відповідно до якої останній просить застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення з Підприємства боргу в сумі 1 637 768,40 грн. та 5 124,29 грн. 3% річних.

03 вересня 2013 року відповідачем 1 через відділ канцелярії суду подано заперечення на заяву про застосування позовної давності.

Ухвалою суду від 16 вересня 2013 року строк розгляду справи №918/1076/13 за спільним клопотанням позивача та відповідача 1 продовжено на 15 днів.

Позивач у судовому засіданні 16 вересня 2013 року просив позов задоволити в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 01 жовтня 2013 року відповідач 1 заперечив проти позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві та заяві про застосування позовної давності.

В судове засідання 01 жовтня 2013 року позивач та відповідач 2 не забезпечили явки своїх повноважних представників.

01 жовтня 2013 року позивач звернувся через відділ канцелярії суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, в задоволенні якого суд відмовляє, з огляду на те, що розгляд справи неодноразово відкладався та у сторін було достатньо часу для вжиття передбачених законом засобів щодо належного захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Крім того, чергове відкладення справи призведе до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК Українир строку вирішення спору.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представників позивача та відповідача 2 належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2010 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань по Договору субпідряду від 24.10.2010 року №18/02, між ТОВ "Колор С.І.М." (Кредитор) та ТОВ "Фенікс" (Поручитель), був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язувався частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що виникли в результаті укладення між боржником та кредитором договору субпідряду № 18/2 на надання послуг з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Київ-Харків-Довжанськ км. 395+064 - км. 516+000 та Харків-Щербаківка км. 10+000 - км 38+500 (п. 1.1 Договору поруки, а.с. 48-49).

Відповідно до п. 1.2 даного Договору поруки, обсяг відповідальності поручителя в разі не виконання боржником взятих на себе зобов'язань становить - 3000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 цього Договору поруки, в разі невиконання чи прострочення виконання боржником зобов'язання, що виникло в результаті укладення основного договору, поручитель зобов'язувався виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором, в розмірах суми зазначеної в п. 1.2 договору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі № 5019/887/11 було встановлено, що в договорі субпідряду від 24.05.2010 року не визначено початок та закінчення строку виконання робіт, відсутні посилання на графік проведення робіт, тобто вбачається відсутність істотної умови договору підтряду - строку виконання робіт, а тому є підстави вважати такий договір неукладеним.

Також, судом апеляційної інстанції у вище вказаній постанові зазначено, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості в якості позадоговірного зобов'язання на підставі актів та довідок про вартість виконаних робіт.

Позивач зазначає, що в червні 2010 року, ТОВ "Колор С.І.М." було виконано роботи з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Київ-Харків-Довжанськ км. 395+064 - км. 516+000 та Харків-Щербаківка км. 10+000 - км 38+500 у Харківській області в частині нанесення горизонтальної дорожньої розмітки на загальну суму 1 640 768,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виконавши роботи з поточного ремонту (розмітки) автомобільних доріг державного значення Київ-Харків-Довжанськ км 395+064 - км 516+000 та Харків-Щербаківка км 10+000 - км 38+500 у Харківській області, позивачем в червні 2010 року були складені акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 640 768,40 грн., які підписані позивачем (а.с. 14-21).

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Отже, аналізуючи матеріали справи, судом встановлено, що факт виконання робіт з боку ТОВ «Колор С.І.М.» підтверджується належними та допустими доказами наявними у матеріалах справи.

Зокрема, Вищий господарський суд України в постанові від 09.11.2011 року у справі № 5019/887/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення в сумі 1 624 360 грн.70 коп. зазначив, що «судами встановлено, що позивачем на підтвердження проведених ним робіт в червні 2010 року підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 640 768 грн. 40 коп., надано документи про відрядження працівників, про витрати на пальне, акт отриманих послуг по проживанню в готелі, податкову накладну, акт №ОУ-0000046 від 02.06.10 року здачі прийняття робіт по наданню автопослуг (Рівненська обл. - Харківська обл.), товаро-транспортну накладну від 01.06.2010 року про перевезення фарби дорожньої на 477 313 грн. 70 коп. Крім того, факт виконання робіт підтверджується актами обстеження доріг від 10-11 серпня 2010 року Державного дорожнього науково-дослідного інституту Міністерства транспорту України автодоріг Харків-Щербаківка та Київ-Довжанський, у яких зазначено місце, об'єм та час виконання робіт з посиланням на виконавця - ТОВ "КОЛОР С.І.М.".

Згідно ст. 35 ГПК України факти, рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Позивач зазначає, що між сторонами виникли зобов'язання, які відносяться до договорів підряду, та мають регулюватися положеннями глави 61 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану.

Отже, приступити до виконання спірних робіт позивач міг лише після отримання відповідного завдання від відповідача 1.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що спірні роботи виконувались позивачем саме за завданням (замовленням) відповідача 1 ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 1 637 768 грн. 40 коп. основної заборгованості, 5 124 грн. 59 коп. 3% річних є безпідставними та не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не доведено того, що зазначена заборгованість утворилась у зв'язку з неналежним виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «КОЛОР С.І.М.» саме відповідачем 1.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що договір поруки від 24.05.2010 року укладений між ТОВ «КОЛОР С.І.М.» та ТОВ «Фенікс» з метою забезпечення виконання зобов'язань по Договору субпідряду від 24.10.2010 року №18/02, який, як встановлено в постанові Рівненського апеляційного господарського від 18.04.2013 року у справі № 5019/887/11 є неукладеним, а тому, суд вважає, що даний договір поруки укладений з метою забезпечення виконання не існуючого зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОЛОР С.І.М.» до ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ "Фенікс" про стягнення в сумі 1 645 892,99 грн., з яких 1 637 768,40 грн. заборгованість відповідача 1 за виконані роботи, 5 124,59 грн. 3 % річних та 3 000 грн. заборгованості відповідача 2 за договором поруки є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Крім того, суд не знаходить підстав для задоволення поданої відповідачем 1 заяви відповідно до якої останній просить застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення з Підприємства боргу в сумі 1 637 768,40 грн. та 5 124,29 грн. 3% річних, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." до відповідача 1 Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення в сумі 1 645 892,99 грн., то і немає підстав для застосування позовної давності в даному спорі.

На підставі статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "07" жовтня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.